Складові «глиноземного» зростання
Сумарний випуск глинозему в Росії, Україні та Казахстані в січні 2005 року становив 549,618 тис. тонн — на 3,2% більше, ніж роком раніше. Україна збільшила виробництво глинозему на 5,6% — до 142,5 тис. тонн. Зокрема, Миколаївський глиноземний завод збільшив випуск продукції на 6,1% — до 119,9 тис. тонн, Запорізький алюмінієвий комбінат — на 3,2%, до 22,6 тис. тонн. Російські підприємства в січні 2005 року зробили 279,773 тис. тонн глинозему, що на 1,9% більше, ніж у січні минулого року.
Автобус замість локомотива
Харківське управління Південної залізниці (ПЗ) відкриє цього року нові екскурсійні маршрути, приурочені 60-річчю Перемоги. У поїздку можна буде вирушити на звичайній електричці. На пасажирів екскурсійного потяга «Курська дуга» чекає оглядова екскурсія Бєлгородом та відвідування меморіального комплексу на місці найбільшої танкової битви Другої світової. Цього року ПЗ також впроваджує технічні новинки: так, навесні мають надійти два рейкові автобуси «ПЕСА» польського виробництва. Рейковий автобус — це суцільний вагон з двома кабінами для машиністів та 95-ма місцями для пасажирів, який розвиває швидкість 160 км/годину. Такі автобуси використовуються на тих ділянках дороги, де недоцільно переганяти напівпорожні потяги на 6-8 вагонів. На яких маршрутах ПЗ використовуватиметься незвичайний транспорт, наразі невідомо, повідомляє Марина ГОЛІНА, Харків.
Зворотна сторона приватизації
Голова правління ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» Володимир Бойко критично оцінює наслідки приватизації «Укррудпрому», яка призвела до монополізму та завдала великих збитків галузі. Лише за грудень 2004 року «Запоріжсталь», ММК ім. Ілліча, Алчевський і Дзержинський меткомбінати недовиробили 170 тис. тонн чавуну, а держбюджет втратив через це частину податку на прибуток й інших відрахувань. Ситуацію навколо «Криворіжсталі» Бойко прокоментував так: «На місці уряду я б «Криворіжсталь» не продавав. Упевнений, що таке підприємство може принести колосальну користь державі, якщо правильно побудувати його роботу. Іншого підприємства, яке має свій ГЗК, свою шахту з видобутку руди, коксохім, більше немає». Бойко також висловився за скасування всіх пільг і закриття ВЕЗ: «Ніхто не повинен мати жодних пільг. Наш комбінат за ці роки жодного проекту не провів через зони пріоритетного розвитку, але інвестиції у виробництво ми вкладаємо постійно — і чималі. Хіба в нас ВЕЗ? Це просто позначена територія, яка дає можливість продавати там усе та мати колосальні пільги». У 2005 році ММК ім. Ілліча має намір спрямувати на модернізацію виробництва, капбудівництво та соціальну сферу щонайменше 1,5 млрд. грн., повідомляє Галина АЛЕКСАНДРОВА, Маріуполь.
Цільова емісія
ВАТ «Дрогобицький долотний завод» (ДДЗ, Львівська обл.) планує збільшити статутний фонд більш ніж на 35% — до 19,13 млн. грн. за рахунок додаткової емісії акцій існуючого номіналу на загальну суму 5 млн. грн. Питання про збільшення статутного фонду розглянуть загальні збори акціонерів, які заплановано на 21 квітня, і вони ж визначать дату початку і закінчення розміщення акцій. Кошти, залучені від емісії, планується направити на розширення виробництва. ДДЗ випускає нафтопромислове обладнання, в тому числі шарошкові долота для буріння нафтових і газових свердловин, бурильні головки, калібратори, розширювачі. Частка експорту підприємства в 2004 році становила 85%.
Є місце для супермаркетів
Торгова група «Тангельманн» (Німеччина) має намір відкрити в Донецьку мережу будівельних супермаркетів Obi та продуктових супермаркетів «PLUS Європа». Про ці плани повідомив на зустрічі з мером Донецька Олександром Лук’янченком співзасновник і генеральний менеджер німецької групи Карл Еріван В. Хауб. Інвестиції в будівництво одного центру Obi можуть становити $12 — 20 млн. Генеральний менеджер мережі «PLUS Європа» Міхаель Хюртер вважає, що в Донецьку можна побудувати до 25 продуктових супермаркетів цієї мережі, а в Донецькій області — близько 100. Для будівництва кожного з них потрібна земельна ділянка площею приблизно 0,5 га, а інвестиції в кожен із супермаркетів можуть становити $1,2 млн. На думку М. Хюртера, мережа «PLUS Європа» могла б створити близько 1 тис. нових робочих місць і закуповувати продукти в місцевих виробників.
