Арабські бізнесмени цікавляться імпортом зернових через Херсонський морський порт
Херсонський морський торговельний порт відвідали представники корпорації Abu Dhabi Basic Industries, компаній Grand Mils for flower & Animal Feed і Grand Mils. Як повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України, всі вони спеціалізуються на імпортуванні зернових культур до країн Близького Сходу та забезпечують цими культурами близько 60% ринку. Відповідно до прес-релізу міністерства, бізнесмени з ОАЕ висловили свою зацікавленість в експортних можливостях аграрного сектору Херсонщини, зокрема співробітництва у сфері сільського господарства, закупівлі зернових культур та оренди земельних ділянок. Арабські зернотрейдери висловили готовність щороку закупати в Україні до 500 тисяч тонн збіжжя. Херсонський морський порт вони розглядають як основну ланку в транспортному ланцюжку, що має з’єднати місцевих виробників зерна з ринками Близького Сходу, повідомляє Тетяна МАМАЛИГА.
Завод у Шостці вкладе 240 мільйонів євро у виробництво флоат-скла
ТОВ «Шосткинський склозавод «Стема» має намір вкласти EUR240 мільйонів у організацію виробництва листового скла флоат-методом на території виробничого майданчика ВАТ«Акціонерна компанія «Свема» (Шостка Сумської обл.), що перебуває в скрутному фінансовому становищі. За інформацією прес-служби Сумської облдержадміністрації (ОДА), потужність нового заводу складе 480 тонн скла на добу, на ньому буде створено 240 робочих місць. Передбачається, що реалізація проекту триватиме 15 місяців з дня початку фінансування, а окупиться виробництво листового скла через п’ять років. Кварцевий пісок, родовища якого є в Шосткинському районі, використовуватиметься як сировина.
Дві українські валютні біржі можуть об’єднатися
Об’єднання в Росії Московської міжбанківської валютної біржі (ММВБ) і біржі РТС з великою ймовірністю спричинить об’єднання в Україні біржі ПФТС і «Української біржі», найбільшими акціонерами яких є ММВБ і РТС відповідно, вважає голова ради директорів РТС, головний виконавчий директор з управління бізнесом інвесткомпанії «Трійка Діалог» Жак Дер Мегредічян. «Україна — велика й перспективна країна. Будь-яка держава такого масштабу заслуговує на власний фінансовий ринок», — пояснив Мегредічян свою позицію. На його думку, розвинений внутрішній ринок має бути стратегічною метою, хоча це не означає, що компанії з країни не розміщуватимуться на інших майданчиках. «Потрібен сильний внутрішній ринок, щоб компанії могли розміщуватися і на ньому, і поза ним. Причому держава має брати участь у вирішенні цього питання. І тоді, напевно, ми досягнемо цієї мети», — вважає голова ради директорів РТС. Відповідаючи на запитання, чи не несе можливе об’єднання ПФТС і «Української біржі» якоїсь загрози біржовому ринку України, голова ради директорів РТС повідомив: «Біржовий ринок можна створити як з однією, так і з декількома біржами. Особисто я вважаю, що деяка конкуренція процесу не зашкодить. Хоча можна ефективно будувати ринок і з одним майданчиком, оскільки тут є свої плюси». На його думку, успішний приклад «Української біржі» показує, що визначальним є не кількість бірж, а правильно закладений з самого початку фундамент розвитку та активна й тісна робота з учасниками ринку.
Російська компанія хоче взяти в концесію «Житомирводоканал»
Компанія «Науково-дослідний інститут комунального водопостачання і очищення води» (Москва) зацікавлена взяти в концесію комунальне підприємство (КП) «Житомирводоканал», вона готова забезпечити виконання повного комплексу робіт із водопостачання і водовідведення в Житомирі, повідомила прес-служба Житомирської облдержадміністрації. Відповідні пропозиції інституту, а також стан і перспективи розвитку «Житомирводоканалу» були розглянуті на нараді за участю голови ОДА Сергія Рижука. За його словами, основною причиною розгляду пропозицій передачі КП в концесію став незадовільний фінансовий стан водоканалу, зокрема, його збиток у 2010 році склав 11,9 млн. гривень, у 2009 — 3,1 млн. гривень, у 2008 — 4,1 млн. гривень.
НБУ обмежує можливості банків щодо відстеження ситуації на валютному ринку
Національний банк України (НБУ) вирішив з 9 лютого обмежити можливості банків щодо відстеження ситуації на міжбанківському валютному ринку, скоротивши доступ до інформації системи підтвердження угод. Відповідні зміни викладено в листі НБУ №24-112/198. «Починаючи з 9 лютого 2011 року засобами програмного комплексу «Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ» кожному банку-учаснику надаватиметься доступ до інформації лише про власні заявки на участь, —зазначено в повідомленні. Дилери українських банків вважають, що таке рішення знизить прозорість ринку, і це додасть їм роботи. У той же час, за словами співробітника казначейства одного з великих банків, такий крок зрівняє кредитно-фінансові установи з різним рівнем технічних і організаційних можливостей. «Це довгоочікуване й правильне рішення. Раніше практично будь-який банк, маючи бажання, міг відстежувати операції банків, об’єми, курси. Але деякі могли робили й моніторинг, а інші, зважаючи на складність банківської структури, не могли фізично моніторити. Зараз це зрівняє банки», — цитує його слова агентство Інтерфакс-Україна.
