«Тимчасове» відсторонення
На Полтавському заводі газорозрядних ламп тимчасово від роботи відcторонять 300 працівників. Як повідомила журналістам директор Полтавського центру зайнятості Наталя Проніна, це пов’язано з тим, що підприємство не може платити за газ за новими цінами. «Тому 300 працівників тимчасово буде звільнено за згодою сторін, поки вирішиться питання закупівлі газу. Тобто поки що вони ще перебуватимуть на обліку в Центрі зайнятості, а потім повернуться на свої робочі місця», — сказала вона. Полтавський завод газорозрядних ламп є виробником газорозрядних джерел світла, одним із провідних у галузі світлотехніки.
Вітчизняний НПЗ продали кіпріотам
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив невідомій кіпрській компанії Morgtawn Holdings Limited придбати понад 50% статутного капіталу ЗАТ «Херсонський нафтопереробний завод», повідомила прес-служба відомства в п’ятницю. За даними комітету, Morgtawn Holdings займається інвестиційною діяльністю. Херсонський НПЗ у серпні 2005 року був зупинений для підготовки до реконструкції, яку планувалося завершити до 2010 року. На момент зупинки технологічне обладнання підприємства забезпечувало глибину переробки сирої нафти близько 48%, вихід світлих продуктів становив порядку 45%.
«Меморандум про взаєморозуміння» — під загрозою
ЗАТ «Смарт-холдинг» вважає запровадження декларування зміни цін на гірничорудну, вугільну та металургійну продукцію, а також обмеження рентабельності неринковими заходами і збирається відкликати свій підпис під меморандумом про взаєморозуміння в разі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідної постанови. Про це повідомили в прес-службі холдингу з посиланням на генерального директора ЗАТ «Смарт-холдинг» Олексія Пертіна. «Будь-яке декларування цін і запровадження нормативу рентабельності є неринковим актом, і в разі прийняття подібного пункту в постанові Кабміну компанія відкличе свій підпис під меморандумом взаєморозуміння для нормалізації ситуації в галузі», — сказав гендиректор. При цьому він зазначив, що дану норму пролобійовано окремими фінансово-промисловими групами. «У разі її прийняття Україні загрожують антидемпінгові розслідування, оскільки в урядів країн, куди ми традиційно постачаємо металопродукцію, з’явиться можливість звинуватити Україну в протекціонізмі», — додав Пертін. За його словами, в цьому випадкові можна говорити про ігнорування позиції компанії урядом та імітації публічного діалогу влади з бізнесом. Як повідомлялося, Кабінет Міністрів на засіданні 12 листопада ухвалив постанову, відповідно до якої зміни цін на основну гірничорудну, вугільну та металургійну продукцію підлягають обов’язковому декларуванню. Цим документом затверджено перелік вказаної продукції, вироблюваної вітчизняними підприємствами, яка реалізується на внутрішньому ринку. На думку уряду, прийнятий документ дозволить оперативно регулювати діяльність посередницьких структур на цьому ринкові.
До Нового року ввести в експлуатацію енергозберігаючу установку
Лисичанський нафтопереробний завод (НПЗ, ЗАТ «ЛИНИК», Луганська обл.) збирається до кінця поточного року ввести в експлуатацію установку короткоциклової адсорбції (КЦА), повідомляється в прес-релізі департаменту громадських комунікацій ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» (Київ). «Вона (КЦА) дозволить істотно знизити споживання природного газу, який завод використовує як паливо й сировину для виробництва водню», — зазначає прес-служба. Раніше на підприємстві прогнозували, що введення в експлуатацію установки КЦА дозволить щомісяця заощаджувати від 900 тисяч до 1 мільйона кубічних метрів природного газу.
Українсько-китайська авіаспівпраця
Під час виставки Міжнародного авіаційно-космічного салону «Airshow China’2008», що проходив з 4 по 9 листопада 2008 року в м. Чжухай (КНР, провінція Гуандун), українська делегація провела ряд зустрічей та переговорів із керівниками найбільших та найпотужніших у Китаї державних корпорацій та компаній AVIC, CASIC, CASC, «Точма», «Велика Стіна», «Тяньлі», «Хунду» та ін. І в результаті переговорів було підписано контракт між ВАТ «Мотор Січ» та китайською компанією «Тяньлі» на ліцензійний ремонт двигунів АІ-25ТЛК для навчально-тренувальних літаків китайського виробництва К-8J ВПС КНР, повідомили «Дню» в прес-службі Мінпромполітики України. Представники української та китайської сторін визначили перспективні напрями співробітництва та домовились про співпрацю в галузі авіабудування, двигунобудування, виробництва озброєння та військової техніки. Було визначено перспективність спільних дій на ринках третіх країн. Наразі найбільш інтенсивно та плідно реалізується спільний проект виробництва китайського літака L-15, який має перспективи поглиблення як в галузі виробничої кооперації, так і у розширенні його використання, повідомляє Тетяна МАМАЛИГА.
