Власника просять розщедритися
Колектив ВАТ «Київенерго», що експлуатує столичний енергокомплекс, направив Київраді відкритий лист із вимогою компенсувати енергокомпанії збитки від продажу вироблюваної теплової енергії за заниженими тарифами, встановленими столичною владою. «В умовах збитковості тарифів на виробництво тепла, стрімкого зростання цін на природний газ, вимог про стовідсоткові розрахунки за спожите паливо з боку газопостачальних організацій для надійного та якісного забезпечення споживачів тепловою та електроенергією «Київенерго» надто потребує своєчасних виплат компенсації, яка передбачена чинним законодавством», — підкреслюється у зверненні. Тарифи на опалювання й гаряче водопостачання, які діють у Києві, не покривають навіть собівартості виробництва теплової енергії, що підтверджено незалежним аудитором ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія» в жовтні 2006 року й робочою групою Київради з перевірки тарифів «Київенерго» в грудні минулого року, зазначається в документі. Дефіцит оборотних коштів навіть без урахування засобів, необхідних для регламентних експлуатаційних робот, проведення ремонтів за підсумками дев’яти місяців 2007 року становив 160,7 мільйона гривень.
Цемент по-європейськи
HeidelbergCement Group інвестувала близько 10 мільйонів гривень у поліпшення системи відвантаження й доставки автомобільним транспортом цементу, що виготовляється донецьким ВАТ «Донцемент». Як повідомила прес-служба ВАТ у п’ятницю, у рамках інвестиційного проекту був побудований автомобільний термінал, що включає автомобільну вагову й контрольно-перепускний пункт. «Завдяки початку роботи нового автотерміналу, до 240 автомобілів на добу зможуть вивозити продукцію з території підприємства», — зазначається в повідомленні. Крім того, у рамках проекту з поліпшення відвантаження цементу, на шість машин збільшений парк цементовозів ВАТ «Донцемент». «На 2007 рік HeidelbergCement заплановано інвестувати 80,5 мільйона гривень у модернізацію підприємства й реалізацію різних проектів, із них 9,5 мільйона — інвестиції в екологічні проекти», — зазначається в повідомленні з посиланням на виконавчого директора ВАТ «Донцемент» Карела Оклештек. Крім того, за його словами, у найближчі три роки HeidelbergCement Group інвестує в розвиток і модернізацію підприємства ще близько 1,5 мільярда гривень. «У 2010 році «Донцемент» стане стовідсотково європейським заводом», — підкреслив Оклештек.
Вітчизняний кабель купили американці
Американська Commercial Vehicle Group, Inc оголосила про придбання всіх активів PEKM Kabeltechnik s.r.o — виробника кабельної продукції для комерційних автомобілів, що входить до німецької групи Prettl і володіє двома компаніями в Чехії та заводом у Кам’янці-Подільському Хмельницької області, повідомляється в прес-релізі Vehicle. «Це придбання розширює мережу наших клієнтів за межами Північної Америки на стратегічно важливих ринках, і стане хорошою платформою для продовження нашої експансії на світовому ринку», — повідомляє президент Commercial Vehicle Group Мервін Данн. Сума операції із придбання активів PEKM становила $21,1 мільйона, зазначено в прес-релізі.
«Руслан» виходить на світовий ринок
Державний концерн «Авіація України» та австрійська Luftfahrttechnik Projektenwicklung GmbH підписали меморандум про міжнародну кооперацію з просування на світовий ринок української транспортної авіації. Меморандум підписали керівники українського держконцерну й австрійської компанії в австрійському Граці. Як повідомили в держконцерні «Авіація України», документ, зокрема, передбачає партнерство та співробітництво в поетапній модернізації, сертифікації у відповідності зі стандартами Європейського агентства авіаційної безпеки, а також в організації міжнародної кооперації серійного виробництва українських транспортних літаків сімейства Ан. За словами співрозмовника агентства, йдеться, насамперед, про важкий транспортний Ан 124 100 «Руслан». Разом із тим західніпартнери виявляють інтерес і до середнього транспортного Ан 70,а також до супертранспортника Ан 225 «Мрія». Як повідомив представник українського держконцерну, який брав участь у переговорах сторін, австрійська компанія також готова сприяти в залученні фінансування під проект. У найближчі 10—15 років європейські інвестори готові вкласти в програму близько 700 мільйонів євро. Як основний інвестор розглядається Raiffeisen Bank.
