Міст будується. Чи погодяться з цим русанівські «садівники»?
На будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу в Києві в цьому році буде виділено 840 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба Київської міськдержадміністрації з посиланням на начальника комунальної корпорації «Київавтодор» Володимира Жукова. У цьому році на будівництві вже освоєно понад 200 мільйонів гривень. І тільки тепер на наступному пленарному засіданні Київради розглядатиметься питання про порядок компенсації будинків, що підпадають під знос на території Русанівських садів. «Проект рішення про компенсації вже пройшов через всі комісії й буде винесений на сесію. Відповідно до цього порядку, ми пропонуємо власникам будинків або земельні ділянки в Биковні, або квартири в Києві, або грошову компенсацію. Зараз ще розробляється проект виділення землі в Горбачисі», — розповів Жуков. За його словами, із 286 власників садових ділянок на Русанівських садах 115 уже погодилися на компенсацію, інші чекають рішення Київради. Подільсько-Воскресенський мостовий перехід планується ввести в експлуатацію в 2008 році.
Цифрові інвестиції
Інвестиції в розвиток мережі й нових послуг ЗАТ «Воля-Кабель» (Київ) у 2008 році складуть близько $23 мільйонів. Про це повідомив президент компанії Сергій Бойко. Стільки ж інвестицій компанія, за словами її керівника, планує освоїти і цього року. Разом із тим, як зазначив Бойко, об’єм інвестицій в наступному році залежатиме від кількості абонентів, які перейдуть на обслуговування в цифровому форматі. Говорячи про джерела фінансування, президент «Воля-Кабель» повідомив, що в основному це — власні кошти.
Приватизація. Перші, незадовільні, підсумки
Надходження до державного бюджету України від приватизації державного майна без урахування регіонів за станом на 1 червня становили 1,168 мільярда гривень. Держбюджет-2007 передбачає надходження від приватизації в розмірі 10,5 мільярда гривень.
Із банкірів — у страховики
Засновник фінансової групи ТАС Сергій Тігіпко збирається вкладати кошти, отримані від продажу АКБ «ТАС-Комерцбанк» (Київ), у страховий бізнес. «Я не можу інвестувати отримані гроші в банківський сектор. Всі інші варіанти для мене відкриті. Зараз точно можу сказати, що вкладатиму гроші в страхування життя й ризиків, оскільки володію компаніями, які вже є лідерами ринку», — повідомив Тігіпко. За його словами, також проробляється можливість вкладення коштів у торгівлю, створення мережі ресторанів, магазинів або аптек. Але в медійні активи не планується вкладати. При цьому Тігіпко зазначив, що не збирається найближчим часом продавати страховий бізнес. «Поки що в цьому не бачу сенсу: компанії ще не досягли своєї максимальної ціни. Я збираюся підкоректувати стратегію їхнього розвитку й зробити ці страхові компанії конкурентоспроможнішими... Ні страхову компанію, ні страхову групу ТАС на продаж поки не виставляю», — підкреслив Тігіпко.
Вдале розміщення. У перспективі — зростання прибутку
Інвестиційна група «Ренесанс Капітал» залучила для Karavan Real Estate Limited, холдингової компанії групи «Караван», $55 мільйонів у ході першої частини двоетапного приватного розміщення акцій компанії серед міжнародних портфельних інвесторів. «Незважаючи на тривалий процес підготовки й непросту ситуацію на ринку, що супроводжувала розміщення, ми задоволені результатами. Висока цікавість до компанії з боку міжнародних інституційних інвесторів дозволяє нам розраховувати на істотне збільшення суми угоди після завершення другого етапу розміщення», — прокоментував результати першого етапу директор із розвитку групи компаній «Караван» Денис Случинський. Розміщення здійснене через продаж глобальних депозитарних розписок, випущених за Правилом S (Regulation S). Компанії поки не розголошують інших даних про угоду, зокрема, величину запропонованого до приватного розміщення пакетa облігацій.
Накинув оком на білоруський ринок
Харківське ЗАТ «Лозовський ковальсько-механічний завод» (ЛКМЗ), що входить до індустріальної групи УПЕК, до кінця року поставить Мінському моторному заводу (ММЗ, Білорусь) сто тисяч шатунів на суму близько п’яти мільйонів гривень. Як повідомила вчора прес-служба УПЕК, контракт на цю продукцію, що раніше не постачалася ММЗ, дозволив збільшити річний об’єм замовлення з боку мінського заводу майже до 15 мільйонів гривень. У прес-службі, із посиланням на заступника гендиректора ЛКМЗ з маркетингу й збуту Сергія Щербака, також повідомили, що за останній місяць у рамках розширення співробітництва з білоруськими партнерами підписані контракти на поставку штампування Бобруйському заводу тракторних деталей і агрегатів та Гомельському заводу пускових двигунів. У перспективі річний об’єм замовлення з боку цих підприємств може становити $3 мільйони і $1,5 мільйона відповідно. Крім того, ЛКМЗ веде передконтрактні переговори з Мінським автомобільним заводом. За словами Щербака, білоруський ринок для ЛКМЗ є одним із пріоритетних з урахуванням підйому виробництва в цій країні.
