АУБ проти обмежень у валютному кредитуванні
Обмеження валютного кредитування, яке пропонує Нацбанк України, є передчасним і може призвести до негативних наслідків для економіки й банківської системи країни. «Впровадження окремих норм із обмеження кредитування в іноземній валюті є не лише передчасним, але й може призвести до негативних наслідків», — повідомляється на веб-сайті Асоціації. Таку позицію банкіри висловили у ході наради в АУБ керівників кредитно-фінансових установ і Нацбанку. За оцінкою банкірів, передбачені заходи є вкрай радикальними й жорсткими. «У світовій практиці такі заходи застосовуються, як правило, у кризових ситуаціях. Разом із тим, на сьогоднішній день, в Україні немає ніяких передумов для їх упровадження», — зазначається в повідомленні АУБ. Банкіри вважають, що поступовому скороченню валютного кредитування повинен передувати розвиток ринку внутрішніх довгострокових пасивів, механізмів хеджування валютних ризиків, зокрема роботи форвардного ринку, для чого, передусім, необхідно скасувати пенсійний збір із торгових валютних операцій банків.
ГПАУ подасть список для спрощеного відшкодування ПДВ
Державна податкова адміністрація має намір завершити формування списку підприємств, яким ПДВ відшкодовуватиметься за спрощеною процедурою, повідомив голова податкового відомства Анатолій Брезвін. Він зазначив, що під час формування списку, податковими органами враховуватимуться як поточні взаємовідносини з податковою підприємств, які вносять до списку, так само, як і історію сплати податків такими компаніями.
Науковий парк «Київська політехніка» одержав спеціальний закон
Верховна Рада України ухвалила закон «Про науковий парк «Київська політехніка». Як зазначив голова підкомітету парламентського комітету з питань науки й освіти Юрій Каракай, закон направлений на інтенсифікацію процесів створення, впровадження й виробництва високотехнологічної продукції на основі розробок Національного технічного університету. За його словами, йдеться про створення сприятливих організаційних умов активізації інноваційної діяльності та залучення до цих процесів університетської науки та студентства.
«Леман-Україна» увійшла до складу СКМ
Група Метінвест, яка входить до корпорації СКМ, завершила операцію із придбання 100% частки у статутному фонді ТОВ «Леман-Україна», яке є найбільшим металотрейдером в Україні, а також ексклюзивним представником провідних підприємств гірничо-металургійного комплексу країни — меткомбінату «Азовсталь», Єнакіївського металургійного та Харцизького трубного заводів. Компанія також реалізовує продукцію інших українських і російських виробників. Структура «Леман-Україна» налічує дев’ять великих сервісних центрів з реалізації металопродукції — у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Кременчуці, Харкові, Одесі, Кривому Розі, Сімферополі та Севастополі. Це дозволяє компанії одночасно розміщувати на власних складських потужностях до 100 тисяч тонн металопрокату. 2005 року «Леман-Україна» реалізовувала понад 750 тис. тонн металопродукції загальною вартістю близько 1,7 млрд. грн.
Входження «Леман-Україна» до складу групи Метінвест завершує створення вертикально інтегрованого технологічного ланцюжка із виробництва і реалізації металопродукції на внутрішньому ринку.
Україна допомагає конкурентам?
У зв’язку із запровадженням квот на експорт зерна з України, російські та казахські експортери зерна, конкуренти українських компаній, різко збільшують свій експорт. У російських портах спостерігається велике накопичення вагонів із зерном. «Российские железные дороги» з 17 грудня навіть заборонили відвантаження зерна на адресу станцій Новоросійськ і Туапсе.
Нагадаємо, що постановою Кабміну України від 8 грудня по 30 червня 2007 року було встановлено квоти на експорт українського зерна у розмірі: пшениця — три тисячі тонн, ячмінь — 600 тисяч тонн, кукурудза — 500 тисяч тонн, жито — три тисячі тонн. Минулого 2006—2007-го маркетингового року з України було експортовано 13,2 мільйона тонн зерна, в тому числі: пшениці — 6,5 мільйонів тонн, ячменю — 4 мільйони тонн, кукурудза — 2,6 мільйони тонн. Валютна виручка держави становила $1,5 мільярда.
«Теплокомуненерго» посадили на голодний пайок. Через борги
Зважаючи на незадовільний рівень розрахунків підприємств «Теплокомуненерго», компанія «Газ України» у першiй декаді грудня вдвічі зменшила їм обсяги постачання газу. При плані близько 500 мільйонів кубометрів виділено 243 мільйони (без урахування АЕК «Київенерго»).
У виділенні запланованих обсягів газу відмовлено 152 підприємствам ТКЕ, у яких рівень розрахунків нижче 70%. Серед них «Харківські теплові мережі» (борг з початку року — 137,3 млн. грн.), «Криворізька теплоцентраль» (58,8 млн. грн.), «Донецьктеплокомуненерго» (45,2 млн. грн.), «Криворіжтепломережа» (49 млн. грн.), «Дніпропетровські міські теплові мережі» (39,1 млн. грн.), «ТЕЦ-3» м. Харків (18 млн. грн.), Дніпродзержинська ТЕЦ (12,3 млн. грн.), Краматорська ТЕЦ (10,8 млн. грн.), «Хмельницькі теплові мережі» (8,6 млн. грн.), «Теплокомуненерго» м. Луганськ (10,3 млн. грн.), «Житомиртеплокомуненерго» (9,6 млн. грн.), «Кіровоградтепло» (7 млн. грн.), «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (5,7 млн. грн.), «Павлоградтеплоенерго» (6,5 млн. грн.), «Луганськтеплокомуненерго» (7,5 млн. грн.). Всього на 7 грудня заборгованість підприємств ТКЕ за спожитий з початку 2006 року природний газ перевищила 1 мільярд гривень, а рівень розрахунків складає лише 63%.
Росіяни створили в Україні банк, а українці купили київську «Русь»
Антимонопольний комітет України надав дозвіл акціонерному інвестиційно-комерційному банку ЗАТ «Нова Москва» та ЗАТ «Совфiнтраст» (обидва м. Москва, Росія), основним видом діяльності яких є надання маркетингових послуг та діяльність з реалізації цінних паперів, на створення ВАТ «Номос-банк» (м. Київ).
Водночас комітет дав дозвіл ТОВ «Селл» (м. Київ), яке здійснює інвестиційну діяльність, на придбання активів у вигляді цілісного майнового комплексу — готельного комплексу «Русь» в м. Києві, який належить ТОВ «Русь Інтернешнл» (м. Київ).
У Боярці став до ладу газовий метрологічний центр
НАК «Нафтогаз України» завершила будівництво газового метрологічного центру, що входить до складу Центру метрології нафти, нафтопродуктів, природного та зрідженого газу, і який споруджується в Боярці (Київська обл.). В урочистій церемонії його відкриття взяли участь комісар Єврокомісії з питань енергетики Андріс Пібалгс, генеральний секретар Енергетичної хартії Андре Мерньє, віце-прем’єр України Андрій Клюєв, секретар Ради національної безпеки та оборони Віталій Гайдук і голова правління «Нафтогазу України» Володимир Шелудченко.
Таке високе представництво пояснюється тим, що метрологічний центр створено з метою підвищення достовірності вимірювань природного газу на всіх рівнях розподілу і споживання — від системи магістральних газопроводів до кінцевого споживача. Діяльність центру забезпечить високу якість транзиту природного газу з Російської Федерації до країн Європи, Балканського регіону та Туреччини і сприятиме скороченню втрат природного газу в газотранспортних мережах України. Центр також має намір провести перевірку та випробування всіх типів лічильників, які застосовуються при обліку природного газу. Метрологічний комплекс у Боярці сприятиме створенню єдиної системи обліку газу країни. Причому цей метрологічний центр — єдиний у Європі. Він дозволяє проводити перевірку та випробування лічильників, які встановлюються на трубопроводи діаметром 400—1020 міліметрів. За оцінками фахівців «Нафтогазу України», щорічна вартість надання таких послуг компаніям Європи та країн СНД становитиме близько EUR 20 млн.
«Нафтогаз України» вклав у створення центру понад EUR 60 мільйонів. Єврокомісія для реалізації цього проекту надала грант у розмірі EUR 9 мільйонів. Ці кошти було спрямовано на придбання унікального метрологічного обладнання провідних світових виробників.
Газовий метрологічний центр є другою чергою Центру метрології нафти, нафтопродуктів, природного та зрідженого газу. Третя черга центру включатиме комплекс із вимірювання витрат і визначення якості нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу.
