Рівень корупції на українських кордонах зростає. Про це вчора заявили експерти проекту «Гідна Україна», оприлюднюючи результати порівняльного аналізу рівня корупції у митній сфері за 2007—2009 роки. Дослідження проводилося у співпраці з дослідницькою компанією «InMind» в період листопад — грудень 2007 року (базове) та квітень — травень 2009 року (повторне).
За словами експерта з досліджень та моніторингу проекту «Гідна Україна» Світлани Горної, дослідження проводилось за комбінованою методикою і включало опитування як компанії-експортерів та імпортерів, так і експертів. «Кількість респондентів, які реально мали корупційний досвід на митниці протягом останнього року зросла з 36% (зафіксовано у 2007 році) до 43%. Це значне зростання», — підкреслила експерт. Вона додала, що здирництво у митній сфері більше присутнє на західній Україні, ніж на Східній.
З часу проведення базового дослідження українські компанії суттєво не змінили свою думку про рівень поширеності корупції в митній сфері. Так, опитані вважають перетин кордону найкорумпованішим етапом митних процедур (в 2007 році такої думки притримувалися 61% опитаних, а в 2009 році — 65%). Однак, коли експерти запитали, на якому з митних етапів компанії безпосередньо давали неофіційний платіж, дані виявилися дещо відмінними. «Тільки кожна третя компанія мала досвід корупції при перетині кордону (31%), а на перше місце вийшла перевірка документів», — говорить Горна.
Найпоширеніших форм корупції три: вимагання, добровільне хабарництво, особисті зв’язки. При чому випадки здирництва траплялися трохи частіше, ніж добровільні хабарі: цей показник зріс на 4%. На 5% зросла кількість бажаючих добровільно сплатити хабар, аби забути про всі особливості митного контролю.
На думку респондентів, найкорумпованіші на кордоні — митні інспектори (68% у 2007 році та 71% у 2009), митні менеджери та керівники відділів.
На запитання «Як часто компанія давала неофіційні платежі?» отримали наступні дані: кількість імпортерів зменшилась з 42% до 35%, в той час як експортерів зросла з 28% до 36%. «Звичайно, є і позитив: кількість компаній, які працюють чесно, відкрито, прозоро й ніколи не вдаються до неофіційних платежів, зростає — з 10% у 2007 до 19% у 2009 році», — розповідає Горна.
В антикорупційні дії влади більшість компаній-респондентів не вірить і вважає їх неефективними. Однак у подолання митного зла експортери та імпортери все ж не перестають вірити. Серед головних шляхів наведення ладу на кордоні вони називають зменшення кількості документів, необхідних для проходження митних процедур, покращення законодавства в митній сфері та спрощення процедур проходження кордону та розмитнення товару. Крім того, великі надії покладають і на приєднання Державної митної служби України до системи NCTS (нової комп’ютеризованої системи транзиту вантажу в країнах ЄС).
Живучість корупції на кордоні дослідники пояснюють високим рівнем надійності виконання укладених негласних домовленостей. Опитані ж «Гідною Україною» експерти висловили своє бачення реальних причин зростання корупції. «Немає сьогодні спільного плану дій, немає перспективної думки, немає ніякого піклування про завтрашній день, про те, що буде робити наступне покоління. Чиновники хочуть тільки самі собі, під себе, сьогодні і зразу», — приводяться слова київського експерта у звіті порівняльного аналізу дослідження.
Опитуючи експертів, дослідники виявили і найпоширеніші способи ухиляння від офіційного митного оформлення. Зокрема, заниження вартості вантажу за рахунок декларації, у якій вказана менша вага, інший код товару. «Відсутній сертифікат відповідності. Домовляються, щоб зліпити копію в фотошопі і товар так проходить», — подаються у результатах порівняльного аналізу слова брокера з Одеси про ще один спосіб обходу офіційного кордону.
ДОВIДКА
Проект «Гідна Україна» виконується компанією Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) у партнерстві з українськими організаціями за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект розрахований на 2,5 року і має на меті підтримку незалежного громадського моніторингу й представництво та захист громадських інтересів у пріоритетних сферах боротьби з корупцією, що були визначені урядом України у програмі співробітництва із Корпорацією «Виклики тисячоліття» (MCC — Millennium Challenge Corporation).
