Міжнародний валютний фонд (МВФ) заявив про готовність виділити Україні кредит у розмірі 14,9 мільярда доларів. Натомість він вимагає негайного проведення урядом економічних реформ. У що трансформується теперішня економічна система України після реформування? Та які з реформ, обіцяних економічним блоком уряду, вже розпочалися? Про це «День» запитав у заступника партії «Сильна Україна», куратора економічного блоку питань Костя БОНДАРЕНКА.
— Чи не вважаєте ви, що нова влада тільки говорить про зміни, але далі слів справа поки що не пішла? Чи багато важливих економічних реформ уже розпочалося?
— Будь-яка реформа починається тільки після набуття статусу закону. Сьогодні для економічного реформування розроблено ряд законопроектів, але вони ще лежать у парламенті. Як на мене, головні реформи мають бути націлені на ліквідацію трьох китів, на яких тримається вся корупційна система України. Перший кит — роздутість чиновницького апарату. І адміністративна реформа радикально скоротить його чисельність. Другий кит — відшліфувати механізми регуляторної політики, щоб за отримання дозволу людина не платила хабара і не бігала по ста кабінетах, а користувалася єдиним вікном. І третій кит — скоротити кількість перевіряючих структур, яких сьогодні понад 30.
— А що ж сьогодні заважає проводити реформи: виконавча та президентська вертикаль підпорядковані одній меті та грають в одній команді?
— Нині існує нерозуміння на рівні керівників багатьох профільних комітетів парламенту і міністерств стосовно нагальності проведення реформ. Дехто думає, що досить «притиснути» одного-двух великих бізнесменів, тоді вони сплатять податки — і питання наповнення бюджету чи фінансування якихось бюджетних програм буде вирішено. І таких чимало.
— Із заяв високопоставлених осіб випливає, що найближчими роками Україна сповідуватиме економічну політику багатовекторності. На вашу думку, більше користі чи шкоди принесе Україні наслідування глібовського сюжету з байки про Лебедя, Рака та Щуку?
— Україна може існувати тільки як держава з багатовекторною політикою. Одновекторність загрожує внутрішніми катаклізмами: не забуваймо про особливості розвитку сходу і заходу України. Найміцніша опора утворюється завдяки трьом точкам — це проста фізика. Її закони варто брати на озброєння й Україні. Я вважаю, що Україна має робити ставку на російський, європейський та американський вектори, які в сукупності створять можливості якнайкраще збалансувати економічні та політичні вигоди для країни. Подивіться: поїхав Президент Віктор Янукович до Брюсселя — і, гадаю, за два роки Україна отримає безвізовий режим з ЄС. Починається діалог із Росією — потужніше запрацюють українські підприємства. Хіба це погано?
— Але ж економічна українсько-російська дружба часто базується на очевидних або прихованих політичних умовах Росії щодо певних поступок з боку України. Наприклад, продовження перебування Чорноморського флоту в Криму.
— Якраз сьогодні в діалозі між Україною та Росією найменше політики. На мою думку, в питанні флот—газ Україна обдурила Росію. Світова історія свідчить: ще жоден документ, підписаний на 25 років, не проіснував довше ніж п’ять років.
— А як бути із задекларованим Віктором Януковичем курсом на відхід від моделі «дикого капіталізму»: чи бачите в діях влади ознаки відходу від цієї моделі?
— Україна подолала перший етап «дикості» ще на початку 2000-х років. Однак після помаранчевої революції елементи цього капіталізму знову повернулися. Помаранчева революція — це найбільша рейдерська схема захоплення влади, яка коли-небудь реалізовувалася в Україні. І саме вона «благословила» на світ нові рейдерські схеми, що нині процвітають. Як на мене, сьогодні Україна переживає другий етап «дикого капіталізму». Причому, якщо перший етап характеризувався перерозподілом нічийної власності, то сьогодні відбувається перерозподіл майна різних груп, які втратили свій вплив на владу. Аби побороти рейдерство, потрібно запровадити антирейдерське законодавство. У Росії після такого кроку в перший же місяць втекли 800 суддів! І хоч Україна — не Росія, але за два роки, гадаю, ми станемо свідками позитивних змін у цьому питанні.
— Який ваш прогноз у що трансформується олігархічно-капіталістична модель економічного розвитку України?
— З олігархічною моделлю покінчив ще президент Леонід Кучма. Справді, був час, коли олігархи, керуючись інстинктом самозбереження, знову пішли у владу. Але сьогодні традиційні фінансово-промислові групи будуть перетворюватися на транснаціональні компанії, бізнес віддалятиметься від влади. Економічна і політична кризи посприяли становленню в Україні демократичної моделі, схильної до авторитаризму. Я назвав би цю модель українським «голлізмом». «Голлізм» — це аналогія з політикою французького діяча Шарля де Голля. Закріплення в Україні французької моделі розвитку означає побудову сильної президентської влади зі збереженням основних органів влади (Кабмін, парламент), сильне місцеве самоуправління, проведення зовнішньої політики, яка ѓрунтується на економічних інтересах країни.
