Безпека українського бізнесу викликає останнім часом багато побоювань і нарікань. Український національний комітет Міжнародної торгової палати навіть провів з цього приводу позачергове засідання і створив координаційну раду з питань зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, міжнародних зв’язків і стратегічного розвитку національного бізнесу в Україні. Про вагомість проблем, якими буде опікуватися рада, свідчить, зокрема, те, що її головою було обрано екс-президента України Леоніда Кравчука, а заступником голови — екс-голову Нацбанка Сергія Тігіпка.
«Ми не будемо втручатия в політичні ігрища», — відразу розставив всі крапки над «і» новообраний голова, — а будемо захищати інтереси людей, підприємців, економіки». Щодо цього рада має амбітні плани і прагне зробити свою діяльність ефективною. Серед керівних засад нового громадського органу — поширення соціально відповідального бізнесу та дотримання ним десяти принципів Глобального договору ООН. Рада виконуватиме дорадчі функції при формуванні узгодженої позиції національного бізнесу та влади щодо економічного розвитку України. Вона має намір надавати відповідну консультаційну та експертну допомогу з питань зовнішньоекономічної, інвестиційної діяльності, міжнародних зв’язків та стратегії розвитку національного бізнесу, аналізувати тенденції його розвитку. Готуватимуться рекомендації з питань зовнішньоекономічного співробітництва на неурядовій основі та розширення міжнародних контактів. І, звичайно, рада сприятиме залученню іноземних інвестицій.
«Я хочу, щоб наша координаційна рада як громадський інститут стала зразковою», — поставив завдання перед новоствореним органом та його членами Леонід Макарович. На його думку, «координаційна рада повинна допомагати українському бізнесу, підприємствам самоорганізовуватися». Це і відрізнятиме її від структур при Кабміні, підкреслив Кравчук. Він наголосив, що повинен бути діалог «бізнес—влада, влада—бізнес», адже на сьогодні в країні існує своєрідний поділ владою бізнесу на свій і чужий. А цього не повинно бути, потрібно «створити сприятливе сердовище для кожного підприємця», озвучив принципову позицію ради новообраний голова.
Та хто буде фінансувати діяльність нового органу? Зрозуміло, що бізнес відкриє для нього свої гаманці лише тоді, коли побачить реальні наслідки роботи. Та це організаторів не турбує. Зокрема, пан Тігіпко вважає, що «маючи зацікавлені бізнесові підприємства, створити бюджет для цього — не проблема» і тут же заявив, що особисто готовий частково профінансувати цей проект.
Він також певен, що його підтримають в цьому й інші зацікавлені підприємці. Адже однією з серйозних загроз для українського бізнесу зокрема, і економіки загалом, є рейдерство, себто економічне піратство. В Україні воно з’явилося порівняно недавно, але в найжорсткішій формі. Силові захоплення підприємств стали в нашій країні своєрідною модою і навіть перетворилися на реальну загрозу економіці. Адже об’єктами атак стають стратегічно важливі, але, як це не передоксально, найменш захищені підприємства — науково- дослідні інститути, об’єкти колишнього ВПК СРСР тощо. На ринку рейдерських замовлень курсують сотні й тисячі мільйонів доларів, а тому рейдери — це професійна та добре продумана система, яка включає в себе юристів, економістів, «силовиків» і психологів. І протидіяти їй можна лише об’єднавши зусилля потужних підприємств та компаній України, вдосконаливши законодавчу базу та провівши інформативну діяльність. Саме тому нацкомітет торгової палати доручив раді координувати також і діяльність новоствореного Бюро протидії комерційним злочинам та рейдерству. «Робота за цим напрямком проводилася нами постійно, проте саме сьогодні настав час надати їй нового імпульсу та публічного статусу. Адже рейдерські скандали в Україні вже почали негативно впливати на її міжнародний імідж, тому вважаємо посилення роботи з протидії економічним злочинам та рейдерству одним з пріоритетних на сьогодні завдань. А інтеграційні процеси українського бізнесу з суспільством потребують вагомої підтримки з боку як міжнародних, так і українських фахівців з інвестиційної діяльності, міжнародних зв’язків та стратегічного розвитку», — висловив свої переконання президент Українського національного комітету міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов.
Кандидат на посаду голови новоствореного бюро Олександр Калашников озвучив свої наміри. У найкоротші терміни планується зібрати всю необхідну інформацію щодо незаконного злиття/поглинання, зайнятися координацією роботи всіх структур, які спеціалізуються на захисті підприємців від рейдерів, а також упорядкувати законодавчу базу і розробити проекти щодо її вдосконалення. Він відзначив, що за існуючими даними, в Росії обіг на ринку рейдертсва становить більше ста мільярдів доларів. Для України такої статистики поки не існує. Проте бюро вже створено, і, можна сподіватися, найперше, що воно зробить, — налагодить збирання інформації.
Специфікою українського рейдерства є те, що часто проявляється саме в силовому захваті об’єктів. За словами Калашникова, боротися з цим будуть щляхом «залучення тих структур і використання тих сил і засобів, які вже маємо». «Є спеціальні силові структури, є приватні фірми, тобто є безліч можливостей законним шляхом організувати захист», — вважає Олександр Калашников, підкреслюючи, що протидіючи рейдерам, бюро буде максимально спиратися на закон. Основна проблема появи рейдерства — це недосконалість українського законодавства, невміле, а інколи й корупційне за своєю суттю регулювання адміністративно- господарчої діяльності підприємств державними органами. На цьому наголосив і Сергій Тігіпко, і Олександр Колашніков. Що стосується купування акцій, то тут можливі два варіанти: перший — це один із шляхів рейдерства, другий — варіант захисту від нього. «Якщо підприємство, яке є обєктом рейдерської атаки, отримує інформацію, що хтось скуповує його акції, то воно повинно перш за все провести відповідну контроперацію, адже це є доволі ефективним методом захисту від рейдерства. А вже оцінювати, чи є таке скуповування рейдерством, чи ні, це вже сугубо індивідуально», — дещо туманно пояснює Калашников.
І стає зрозумілим, що поки сподіватися на припинення рейдерства зарано. Адже бюро тільки-но створили. Проте вже сам факт появи подібного «інструменту протидії рейдерству» та координаційної ради, очолюваної таким авторитетним і впливовим політиком, налаштовує на оптимізм. Боротися з таким явищем треба великими силами. Не секрет, що недосконалість нашого законодавства та судової системи відкриває шляхи для рейдерів не тільки вітчизняних, а й «сусідських». Сьогодні це вже досить могутній нелегальний рух, якому досить важко протидіяти. Подолати його можна тільки досягнувши такого ж високого рівня. Подивимося, чи справиться з цим новостворене бюро, кероване координаційною радою.
