На жаль, останнім часом фіксувати збіг думок прем’єр-міністра Арсенія Яценюка і представників громадського суспільства доводиться не часто. І приємно, коли це все ж таки відбувається. Наприкінці минулого тижня глава нашого уряду заявив: «Наше завдання — це ліквідація податкової міліції. Проект закону про створення Служби фінансових розслідувань готовий». За словами прем’єра, у складі ДФС залишиться лише невеликий підрозділ, який забиратиме докази, а служба буде повністю демілітаризована.
І того ж дня на презентації нового законопроекту громадянського суспільства під спрощеною назвою «Податкова гідність» один з авторів документа юрист Олександр Оленченко також заявив про незаконність існування податкової міліції. Він називає її «незаконним збройним формуванням» і наголошує, що вона зараз працює за межами правового поля, оскільки закон про міліцію ще в листопаді скасовано.
Дивно, що прем’єр лише зараз звернув на це увагу, хоча має знати, що податкова міліція, за словами Оленченка, «незаконно користується зброєю, незаконно проводить слідчі дії, незаконно затримує підприємців, заарештовує їхні вантажі та рахунки». Юрист закликає владу «припинити ставитися до платників податків як до здобичі» і критикує ДФС за неправомірне використання листів як нормативних документів, якими вона «протягом двох днів кардинально змінює податковий клімат, і за це жоден чиновник не відповідає».
Представник громадської організації «Автомайдан» Дмитро Карп, презентуючи журналістам проект закону про зміни до Податкового кодексу «для гідного оподаткування і виведення економіки України з кризи», зазначає, що «податкова система, сприятливий інвестиційний клімат — це ключові аспекти зростання економіки, які відбиваються також на нашій з вами особистій кишені». Але стратегія Кабміну, за його словами, полягає лише в тому, «щоб узяти кредит МВФ, розрахуватися за його допомогою за накопичені раніше борги, а залишок проїсти або вкрасти».
Учасник Майдану гідності називає ухвалений наприкінці минулого року бюджет і поправки до Податкового кодексу «антисоціальним цирком абсурду, продавленим кредиторами України». Він наголошує, що багато хто з народних депутатів клятвено обіцяли бізнесу й експертній спільноті не голосувати за ці документи, але не додержали слова, та все ж таки сподівається, що громадянське суспільство ще має шанс відстояти свої переконання. «Ми взяли ініціативу в свої руки й об’єднали всі найкращі напрацювання, що з’явилися під час дискусій різних груп платників податків, які велися торік, — розповідає активіст, — і об’єднали все це в один законопроект, який на початку лютого вже буде у Верховній Раді». Серед цілей, які ставилися при його створенні, він називає, зокрема, і таку: «Потрібно показати бізнесу і жителям Донбасу та Криму, що у нас краще, що у нас все добре, і тоді вони захочуть повернутися».
Про цифрову «начинку» законопроекту журналістам розповів представник громадської організації «Рух бізнесу України» Андрій Гранат. Основні ставки податків є такими. Податок на додану вартість — 15% (замість нинішніх 20%). За його словами, це стандартна мінімальна ставка в Євросоюзі. При цьому ліквідуються ПДВ-рахунки і пов’язані з ними корупційні схеми. Ставка податку на розподілений прибуток — теж 15% (зараз — 18%). Податок на доходи фізичних осіб, замість чинних ставок 15% і 18%, становитиме 10%. Буде істотно знижено і єдиний соціальний внесок: до 10% замість нинішніх 22%.
Єдиний податок для малого бізнесу (спрощенців) передбачається диференціювати залежно від їхнього доходу в розрізі чотирьох груп або категорій. Перша — з річним доходом до 300 мінімальних зарплат. Друга — до 2500. До третьої групи віднесено фізичних осіб, у яких обсяг річного доходу збільшився до 4500 мінімальних зарплат (6,2 млн грн) і юридичних осіб, у яких річний дохід сягає 20 мільйонів гривень. Четверта група — це сільгоспвиробники з річним доходом до 100 мільйонів гривень і площею використовуваної землі до 3 тисяч гектарів.
Роль мозкового центру в цій реформаторській групі виконувала, схоже, віце-президент УСПП, член громадської ради ДФС Юлія Дроговоз. Вона погодилася з «Днем» у його припущенні, що громадськість і бізнес країни вже майже зневірилися в можливості отримати сприятливий Податковий кодекс. За її словами, «багато хто буде закриватися, виїжджати». Але при цьому вона впевнена, що дуже важливо відродити надію. «У своєму законопроекті ми зібрали всі ті пропозиції до Податкового кодексу, що раніше надійшли, які дають можливість розвиватися не окремим групам бізнесу, а всім», — стверджує Дроговоз. «Бізнес повинен побачити це і зрозуміти, що йому є за що боротися, — наполягає вона. — І ми зараз робимо все можливе, щоб не дати бізнесу остаточно зневіритися і щоб він зміг захистити свої права».
За словами Дроговоз, сьогодні вважається, що на тіньовий сектор в Україні припадає 40% ВВП, а насправді (в ухваленому бюджеті цифри занижені) — 67%. «Пропоновані зміни до Податкового кодексу тінь істотно зменшать, але ми беремо офіційну цифру й упевнені, що якщо з тіні вийде кожний четвертий підприємець і вона скоротиться лише на 10%, то навіть і в цьому разі ту «діру» в бюджеті (127 млрд грн), яку створюють наші пропозиції щодо ставок податків, буде перекрито. ВВП при цьому зросте на 17% і на 5% перевищить рівень 2014 року», — переконана Дроговоз. Вона також стверджує, що податкове навантаження на економіку скоротиться в Україні до прийнятного рівня в 31%, чистий прибуток підприємств збільшиться на 56%, а зарплата — на 12%. «Це усереднені розрахунки, — відбивається експерт від скептиків, — але я впевнена, що нові ставки будуть усім вигідні».
