Усі прогнози щодо інфляції нині просто зашкалюють. Тож Нацбанк нарешті почав вживати дієвих антиінфляційних заходів. Відповідно до нових правил гри, банки тепер зобов’язані резервувати 4% від залучених за кордоном кредитних сум. Цим було завдано відчутного удару одному з вагомих джерел залучення фінансів до країни. Але чи можна чекати швидких позитивних наслідків?
Як же реагують на такі кроки Нацбанку у фінансових колах?
«Сьогодні це нововведення у досить великих обсягах зв’язало гривневу масу на міжбанківському ринку. Якщо раніше банки мали змогу перекривати поточну ліквідність за рахунок короткострокових ресурсів на міжбанку, то тепер спостерігається дефіцит гривні», — зазначає голова правління «Мегабанку» Олена Жукова.
Як це вплине на ринок? «Нам, як комерційним банкам, це додало значних проблем, адже ресурси одразу подорожчали і їх поменшало на ринку», — доповнює голова спостережної ради цього банку Віктор Суботін. Як наслідок, на його думку, слід очікувати подорожчання кредитного ресурсу для звичайних користувачів.
З цим погоджується й економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь і розповідає про ще одну тенденцію: відтак видавати населенню кредити будуть переважно у гривнях.
Щоправда, заступник голови «Укрсоцбанку» Сергій Маноха пропонує не переоцінювати реальні наслідки від таких дій банківського регулятора: якби правила нового резервування діяли протягом кількох років, то, звичайно, відсоткові ставки для довгих кредитів почали б змінюватися. Нині ж ужиті заходи, на його думку, швидше за все носять регуляторний і короткочасний характер. Тому різких коливань не повинно бути.
Можливий сценарій наслідків нового виду резервування озвучила й Жукова: не виключено, що дві валюти — гривня і долар — зрівняються. На її думку, через нацбанківський норматив фінансисти будуть змушені проводити перерахунок залучених валютних коштів. Отже, вартість позики у доларах зросте. А гривневий дефіцит призведе до підвищення відсотків по гривневих кредитах.
Про реальні цифри можливого зростання кредитних відсотків банкіри говорять неохоче. Але Жукова, наприклад, вважає, що ставки підвищуватимуться саме в межах встановлених НБУ 4% резервування. Як твердять експерти, пов’язані з цим зміни у першу чергу позначаться на довгострокових ресурсах, а це — найважливіші кредити для промисловості, а також іпотека та автокредитування.
Про перспективи змін у іпотечному секторі «Дню» розповів заступник голови правління Міжнародного іпотечного банку Олександр Врублевський: «Багато банків змінили ставки по іпотеці, і це продовжуватиметься... Ті, які мають доступ до міжнародних ресурсів, продовжуватимуть працювати на цьому ринку. А місцеві банки, за умови відсутності довгострокових ресурсів, поступово відмовлятимуться видавати іпотечні кредити або видаватимуть їх і тут-таки перепродаватимуть іншим банкам». За його словами, враховуючи дієвість нової норми резервування та виходячи з вартості коштів, запозичених за кордоном, іпотечні ставки повинні автоматично піднятися на 0,3%. Але реальні темпи цього процесу має визначити сам ринок.
