Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Креативники» VS середній клас

За ким майбутнє у світі й Україні?
1 вересня, 2017 - 12:12
ФОТО З АРХІВУ "Дня"

Нові класи в людській історії частенько відігравали роль могильників старих класів і старих соціально-економічних формацій. Пам’ятаєте, як буржуазія поховала феодалізм, бачили, як робочий клас намагався розправитися з капіталістами і капіталізмом? Сьогодні на світовій арені керує середній клас. Але в Україні все ще вирішується питання: а чи є він у нас чи ні, і чи досить у нього сил, щоб відігравати в суспільстві провідну роль.

КРЕАТИВНИЙ ПРОЦЕС ПОЧАВСЯ

Але в багатьох провідних економіках світу зараз усе активніше виявляє себе креативний клас. Що це таке? За даними голови громадської організації «Сектор права» і продюсера кінострічки «Зима у вогні» Ліни Клебанової, в креативній економіці США сьогодні зайнято приблизно 36% працюючого населення, яке генерує приблизно трильйон доларів на рік. У Великобританії приблизно три мільйони працює в креативній економіці та виробляє продукції приблизно на 100 мільярдів фунтів стерлінгів.

В Україні, зауважує Клебанова, із 17 мільйонів працюючого населення в «креативці» близько півмільйона людей, які виробляють чотири мільярди доларів на рік, із яких три мільярди — це в основному IT і аутсорсинг. Клебанова наголошує, що в таких найбільших містах України, як Київ, Львів, Харків, Дніпро і Одеса, креативна економіка вже сьогодні розвивається такими ж темпами, як у США та Європі, та зростає на 10% щорічно.

Посол США в Україні Марі Йованович минулого тижня сказала, що «важливим елементом підвищення конкурентоспроможності економіки України є активізація стартапів». Цю думку фактично тут же повторив і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, закликавши зробити Україну країною стартапів. Отже, можна сказати, що креативний процес у країні вже в якійсь мірі почався.

Нагадаємо, що стартап — це нещодавно створена компанія (яка, можливо, навіть не є ще юридичною особою), що перебуває на стадії розвитку та будує свій бізнес або на основі нових інноваційних ідей, або технологій, які  щойно з’явилися. Стартап може належати до будь-якої галузі ринку, а не лише до IT-сфери. Але в нашій країні найбільше поширення отримали саме IT-стартапи. Їх створюють або студенти, або програмісти-комп’ютерники — вихідці з солідних компаній, які напрацювали певний досвід і вважають, що можуть створити самостійні бізнес-проекти.

Кількість співробітників у цих компаніях постійно зростає. Так, з початку цього року персонал 25 найбільших IТ-компаній України, за даними сайта Dou.ua, виріс на 2,1 тисячі осіб, або на 6,2% у порівнянні з другим півріччям 2016 року, і це є рекордом, починаючи з 2014 року. Ось воно, живильне середовище для українського креативного класу, який народжується, який може і повинен стати основою для стабільного суспільства?!

Не квапитимемося з висновками. Адже є ж ще малий і середній бізнес, на який покладалися великі надії як на своєрідну закваску для створення середнього класу? А він що, більше не креативний? Поки що, особливо в Україні, з приводу цього безліч питань і небагато відповідей. Але в розвиненому світі і визначення, і відповіді вже багато в чому напрацьовані. Більш того, там уже досить упевнено звучать і навіть реалізуються  прогнози про майбутній суспільний устрій.

«НАВІТЬ ЗМІЯ МІНЯЄ ШКУРУ»

«Ні в Україні, ні у світі вже немає ніякого середнього класу, — упевнений директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Мейєр Альберт Фельдман, — це застаріле та глибоко архаїчне поняття, з яким треба прощатися. Що раніше ми це зробимо, то краще. Ізраїль уже прощається, і це означає ломку. Як і  будь-який інший аналогічний процес, вона міняє парадигму розвитку країни. Це як черепаха, яка росте всередині свого панцира. Їй там стає тісно. І потрібно або панциру підрости, або черепасі загинути. Навіть змія міняє шкуру. Так і будь-яка країна повинна рухатися, щоб цю шкуру змінити».

«У чому успіх Ізраїлю? Як ми його бачимо і як реалізовуємо? — продовжує дослідник. — Можу сказати, що ізраїльський міністр фінансів страждає не від того, що йому не вистачає грошей. Він заклопотаний тим, куди йому використовувати профіцит бюджету. Тому що цього року Ізраїль продав стартапів майже на 50 мільярдів доларів. Останній, на 14 мільярдів, продали лише вчора».

«Звідки вони, стартапи, взялися? — запитує Фельдман і відповідає: — Вони породжені змінами в ізраїльському суспільстві. Всього лише протягом останніх 10 років Ізраїль зробив усе, щоб креативний клас став основою державного економічного устрою. Всі зусилля держави були направлені на те, щоб креативний клас міг існувати так, як йому хочеться, щоб йому було комфортно і щоб ніхто йому не заважав. І це при тому, що намагалися все-таки збирати всі необхідні податки, створювати методики для контролю  цього  бізнесу. Але йому дали свободу творити, свободу мислити».

ПРОГРАМА «ІНІЦІАТИВА»

«Як це вдалося, як це сталося? — відповідаючи собі на це питання, ізраїльтянин розповідає: — Ті гроші, які країна отримала на прийом величезної кількості репатріантів і які можна було витратити на будівництво будинків і створення абстрактних робочих місць, щоб забезпечити базовий, або так званий основний дохід, були використані на розвиток ініціативи. Була реалізована державна програма, яка так і називалася «Ініціатива». У рамках цієї програми людям було запропоновано: творіть, а ми дамо вам гроші, дамо можливості, дамо знання».

«І перше, до чого змушували людей, — до самозайнятості. Ось так поширився середній клас. І що це сьогодні, хто такий представник середнього класу в Ізраїлі? Це людина, — пояснює Фельдман, — яка робить кар’єру, живе системно, розподіляє свої прибутки так, щоб їх вистачало на все, — і на розваги, і на їжу, одяг, відпочинок тощо. Вона будує насамперед своє життя за певною калькою. Вона будує парадигму минулого. Але сьогодні це вже неможливо. Сьогодні не можна отримати всього одну спеціальність і на її основі вибудовувати кар’єру. Навіть у тому разі, якщо йдеться про вчителя чи лікаря».

ТЕМА ВЧОРАШНЬОГО ДНЯ?

«Тому середній клас — це тема вчорашнього дня, — стверджує футуролог. — А сьогодні потрібно говорити про креативний клас. І коли я читаю лекції, то кажу, що сучасне суспільство, суспільство, в якого є  майбутнє, буде поділятися на креативний клас, сервісний клас і на клас безуспішних. Причому в майбутньому саме середній клас складе основу останнього. Тому що ці люди, на жаль, не будуть нікому потрібні. Сьогодні їх не примушують думати, не примушують творити. Їм кажуть: живіть так, як вам живеться, адже у вас є прибуток, ви можете щось відкладати (і тут я кажу, до речі, не лише про Україну), ви купуєте квартири собі та дітям, ви створюєте для себе подушку безпеки».

«Але далі вам буде нічого робити, — продовжує аналітик свої спогади про майбутнє, — тому що роботизація, дигітизація, віртуальні технології, нові розваги залишать без роботи величезну кількість людей, які сьогодні думають, що їхня кар’єра, їхнє становище непорушні. А якщо ми хочемо створити креативний клас, то найперше, що потрібно дати людям, — це можливість творити».

«Але насправді в Ізраїлі було значно більше складнощів, ніж нам тепер здається, — додає Фельдман. — А коли мене запитують, яка найголовніша проблема України, я відповідаю: це очевидне відтворення корупції. І це тому, що з корупцією зручніше жити. А в Ізраїлі вона, корупція, теж є, але  піднялася на такий високий рівень, що звичайне населення з нею не зіштовхується. Це створює величезні незручності життя в Ізраїлі, особливо євреям. Але, з другого боку, це створює враження, що тебе глобальна держава захистить. А хто в Україні відчуває себе захищеним?

ЗРОСТАЄ НОВЕ ПОКОЛІННЯ. КОДЕРІВ ЧИ КРЕАТОРІВ?

«Давайте не будемо боятися, що з України всі виїдуть, — закликає засновник CAP school Георгій Зубко,— ніхто нікуди не виїде. Тим більше, що в Україні зростає покоління креативного класу, покоління людей, для яких немає кордонів. Вони лише пунктиром намальовані на карті. Нехай поїдуть, наберуться досвіду і повернуться. Від’їзд за кордон для здобування освіти — не проблема. Я впевнений, що і в Україні буде створена критична маса креативного класу. І це не залежатиме від політиків. У нас з’являється суперпокоління.  Воно точно вирветься і прорве всі совкові корупційні та будь-які інші тенета — це процес безповоротний, але повинен би йти швидше».

«Якщо в Україні нарешті з’явиться державна політика в галузі креативної економіки, то тут же вона (ця економіка) і закінчиться, — прогнозує співзасновник платформи «Нова Країна» Андрій Длігач. Він вважає, що рівень креативності в українській креативній економіці невисокий. «У тому, що умовно називається середнім класом, рівень креативності істотно вищий, — каже він і додає: — Але під креативністю там ми маємо на увазі хитрість і вміння обійти цю державу або одне одного». Він вважає, що говорити про розвиток у нас креативного класу дещо передчасно.

«Справді, з’являються люди, в яких є можливість виплеснути свої творчі здібності. У нас стільки талановитих людей, талановиті підприємці, але в клас вони поки що не сформувалися. Я сам програміст за першою освітою. Але добре розумію, що більшість наших програмістів є кодерами (низькокваліфікованими), а зовсім не креаторами».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: