Напружена ситуація на південному сході стала каталізатором єдності українського суспільства. Але водночас виявляється і тенденція до посилення невдоволеності роботою економічного блоку уряду та Нацбанку. Як за нинішніх умов вижити економіці України? Про це розмірковували в середу провідні економічні експерти країни.
Водночас керівництво банківської системи намагається переконати громадськість у тому, що фінансова система починає одужувати. Відплив депозитів із банків країни значно сповільнився, повідомив у середу заступник директора Генерального департаменту грошово-кредитної політики Національного банку України Олександр Арсенюк. «Ситуація на грошово-кредитному ринку все ще залишається дещо напруженою. Одночасно ми вже спостерігаємо відчутні ознаки поступової стабілізації ситуації, — переконує банкір у відео, розміщеному на сайті НБУ. — Якщо ми візьмемо період із початку квітня, то темпи відпливу депозитів фізичних осіб із банківської системи в рази менші, ніж ми спостерігали у березні». Чиновник підкреслює, що збільшення Нацбанком облікової ставки (з 6,5% до 9,5% річних) разом з іншими заходами стане додатковим стабілізуючим чинником на грошово-кредитному ринку: стимулюватиме відновлення ресурсної бази банків і позитивно вплине на кон’юнктуру валютного ринку за рахунок зниження спекулятивного тиску.
Звісно, кожен відповідає за своє. Але основне завдання НБУ — зберігати купівельну спроможність національної валюти. Чи вдається йому це? Рекордні темпи девальвації гривні дають на це запитання однозначну відповідь. І не зрозуміло, чому регулятору знадобилось так багато часу, щоб вирахувати нарешті 14 комерційних банків, які займалися спекулятивними операціями, як кажуть, у нього під носом. Але пізно, як відомо, краще, ніж ніколи. Зате тепер є на кого навісити всі гріхи і всі свої промахи... Управляючий партнер компанії «Капітал Таймс» Ерік Найман справедливо зазначає: «Коли говорять гармати, яка тут економіка». «Хто сьогодні управляє економікою, — запитує він і відповідає: — Ніхто».
На його думку, в нинішніх котируваннях гривні 10-20% політичної складової або, інакше, надлишкової воєнної премії. Якщо воєнні дії на сході вдасться припинити, то ситуація на валютному ринку стабілізується. Якщо ж будуть нові загострення і розповзання політичної кризи на інші регіони, то це дедалі сильніше тиснутиме на курс національної валюти. Кредит МВФ, який, швидше за все, буде невдовзі отримано, експерт називає позитивним, але все-таки лише додатковим чинником. На думку Наймана, убивчою для економіки є ціна газу, оголошена Україні Росією. Втім, експерт вважає, що наша країна може за три-чотири місяці вирішити цю проблему. Якщо ж цього не відбудеться, то доведеться ще більше піднімати тарифи для населення з усіма відповідними наслідками...
Директор Центру міжнародної економіки і міжнародних відносин Олег Устенко також критикує дії Нацбанку. Гнучкий курс, на його думку — колосальна помилка в умовах, коли населення «більше не грає на валютному ринку, оскільки його ресурси закінчились, і запасу міцності у нього немає». Банки, які отримують рефінансування від регулятора, як вважає експерт, нетранспарентні. А падіння курсу гривні «розкручене помилками Нацбанку». Підвищення облікової ставки НБУ, яке має свідчити про посилення монетарної політики, не стало дієвим гальмом, що оберігає гривню від падіння, але навіть, за оцінкою Устенка, збільшило кут «падіння гривні з приблизно 30 до 45 градусів».
Найман не сумнівається, що українська влада здатна виконати умови МВФ для отримання кредиту. Але ставить під сумнів здатність української влади проводити реформи власними ресурсами і мізками. Найман стверджує, що МВФ своїми короткостроковими (на два роки) позиками «лише купив Україні час для проведення реформ». Якщо ми в нього не вкладемося, зазначає експерт, бути біді. Поки ж спроби влади провести в країні реформи близькі до провальних. Найман називає поспішним «ляпом» ухвалений практично без обговорення, без консультацій із бізнесом та експертами антикризовий закон про додаткові податки. «Як і раніше, все робиться кулуарно — це не реформи», — говорить експерт. Проаналізувавши джерела і складові частини корупції в Україні, Найман робить висновок, що її масштаб за нової влади аніскільки не зменшився. «Розпил бюджету триває», — говорить він і підкреслює, що інакше не було б такого дефіциту бюджету. А чиновники-корупціонери для годиться відмовляються від хабарів, але роблять це лише для того, щоб підняти їх суми.
Відомий економічний і фінансовий експерт Андрій Блінов також сумнівається в тому, що нинішній уряд і Нацбанк України дозріли для самостійної макрофінансової політики. Не бачить він економічної зрілості й у нашого населення, яке легко знімає депозити при перших же чутках про нестабільність того чи іншого банку. Він навіть пропонує своєрідний тест на патріотизм: чи швидко розійдеться «воєнна» позика уряду на 1,1 мільярда доларів, випущена лише під 7% річних?
Проте Устенко впевнений, що в нинішніх українських проблемах приховані ще й колосальні стимули для того, щоб підвищувати конкурентоспроможність і шукати для нашої економіки нові ринки. На його думку, у зв’язку з обмеженнями в торгівлі з Росією 12% українського експорту сьогодні перебуває в зоні ризику. Особливо непокоїть доля машинобудування, продукція якого на світовому ринку неконкурентоспроможна і мала якийсь попит виключно в Росії. Як вважає Устенко, «ця бомба все одно вибухнула б через рік-два». Неминуча зупинка застарілого машинобудування, на думку експерта, продукує величезну проблему — куди подіти людей?
Вихід один — розвивати малий і середній бізнес, який для України набуває статусу питання національної безпеки, оскільки «такої кількості безробітних Україна не потягне». Настільки ж важливо для країни стати привабливою для інвестицій, говорить Устенко. На його думку, зараз до України не можна завести жодного долара, але вже через кілька місяців ситуація зміниться. Устенко підкреслює, що далеко не всі в російському бізнесі сприймають політичну риторику влади. І першими інвесторами в Україну будуть саме росіяни. А також західні бізнесмени, які мають ризикові активи. Але цей процес піде лише в тому випадку, якщо не цей тимчасовий, а наступний уряд зможе створити в країні нормальний інвестиційний клімат. «Так, 2014 року буде погано і важко, зате 2015-го, — передбачає Устенко, — може бути краще». «Але нас вилікує лише прозорість у всьому, — прогнозує Найман, — інакше така сама, як зараз, криза через п’ять років».
