Як можна побудувати квартиру звичайному українцю iз середньостатистичною зарплатою (589,63 гривень або $110 на місяць)? Відповідь, що лежить, як кажуть, на поверхні, — іпотечні кредити. Утім, середньостатистичний українець усе ще поглядає на них із побоюванням. Причина в їхній дорожнечі — дуже висока відсоткова ставка (в середньому 12%), яку комерційні банки поки що не поспішають знижувати. А мінімальний щомісячний платіж по кредиту становитиме $125—158, не беручи до уваги відсотки.
Утім, навіть ці цифри не дають приводу оспорювати той факт, що за іпотечними кредитами майбутнє. Необхідно лише укомплектувати ринок гравцями: державною іпотечною установою другого рівня, бюро кредитних історій, гарантійними фондами іпотечного страхування, спеціалізованими регуляторами та банками. До речі, перший в Україні спеціалізований Міжнародний іпотечний банк (МІБ) днями офіційно відкрився в Києві.
Щоправда, не можна однозначно сказати, що від цього в усіх українських сімей, що потребують власного житла, як за помахом чарівної палички, з’явилася реальна можливість отримати такий кредит. Зі слів голови правління МІБ Юрія Блащука, навіть за всієї своєї спеціалізованості «банк не має наміру демпінгувати ринок».
«Працюючи для початку в Києві й області, ми не фінансуватимемо за рахунок своїх довгих ресурсів спекулятивні угоди. Наш клієнт — звичайний українець, який мріє купити власне житло, зробити ремонт у квартирі або взяти споживчий кредит під заставу іпотеки на освіту або ведення бізнесу», — пояснює Ю. Блащук. Проте процедура роботи банку приваблює своєю демократичністю. Клієнт отримує рішення кредитного комітету банку про видачу позики протягом трьох днів із моменту подачі заявки та ще до того, як розпочато пошук відповідної квартири. Це заощаджує сили та час. Сума кредиту становитиме 70% від вартості квартири. При цьому клієнт сам розрахує середньомісячний платіж по кредиту, що не може перевищувати половини середньомісячного доходу сім’ї. Здійснювати погашення відсотків із кредиту, зі слів начальника відділу кредитного аналізу МІБ Наталі Мацієвської, можна буде щомісяця або раз на півроку на вибір клієнта.
Але лише час покаже, як швидко МІБ реалізує мрію українців про власну оселю та нову якість життя. На жаль, нинішня структура ринку іпотеки характеризується переважно депозитною моделлю фінансування ресурсів і домінуванням універсальних банків. Це часто призводить до дуже високих адміністративних витрат і системних ризиків.
«Розвиток іпотеки стримує недостатня загальна ліквідність банківського сектора. Банки не вміють використовувати міжнародні схеми реінвестування. Не сприяє прогресу й нерозумінню населенням процесів іпотечного інвестування (страх втратити своє житло в разі банкрутства та висока його вартість порівняно з рівнем доходів)», — розповідає Блащук. Попри це, частка довгострокових кредитів у банківських портфелях за короткий час збільшилась із двох до чотирьох відсотків. Хоча цей показник, як і раніше, не перевищує 1% від ВВП. Тоді як у країнах Євросоюзу це співвідношення становить 45%, а в США — 71%.
Виправити ситуацію на українському ринку іпотеки, на думку керівництва МІБ, можна за рахунок впровадження ринкової системи фінансування (вона відрізняється від іпотечної тим, що кредити притягуються через випуск цінних паперів), стандартизації іпотечних кредитів, впровадження податкових механізмів стимулювання діяльності банків і зваженої соціальної політики.
«Я не боюся, що в нас завтра не буде клієнтів, — каже Юрій Блащук. — Вони будуть, бо в суспільстві все змінюється на краще. Триває величезний притік капіталу, зростає добробут населення, збільшуються обсяги будівництва, розширюється застосування іпотеки не лише житлової, а й земельної».
