Частка небанківського фінансового сектору в Україні є значно меншою, порівняно з банківським. На сьогодні на 820 кредитних спілок, членами яких є більше двох мільйонів українців (з них близько 130 тисяч є активними вкладниками), припадає лише 7% загального обсягу активів усіх фінансових установ.
І якщо на кінець 2008 року сукупні активи кредитних спілок складали 6 267 мільйонів гривень (це відповідає активам невеликого комерційного банку), то вже на початку квітня цього року їх активи та депозитні вклади скоротились приблизно на чверть. Таку статистику наводить голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Віктор Суслов. Він наголошує, що ці цифри вказують на складну ситуацію, в якій опинились кредитні спілки сьогодні: заощадження вкладників знецінюються, відбувається відтік капіталу, споживачі стали менше користуватись послугами кредитних спілок, почастішали випадки бунту вкладників. Нещодавно була навіть спроба проникнути до будівлі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Частина людей влаштувала там бійку, а деякі, посилаючись на порушення їх прав та інтересів у зв’язку з неповерненням заощаджень, погрожували здійснити суїцид прямо перед будівлею комісії. Хоча Віктор Суслов стверджує, що бунт спричинений інтересом певних сил, які намагаються використати вкладників кредитних спілок в політичних цілях.
Тим часом гравці ринку небанківських фінансових послуг розробили антикризову програму, яка, на їхню думку, покращить становище кредитних спілок. Проте грошей на її реалізацію попросили в Національного банку України. Мовляв, за час фінансової кризи ще жодної копійки не отримали від держави. І це в той час, коли комерційним банкам ще минулого року було надано фінансову допомогу в розмірі 45 мільярдів гривень.
Віктор Суслов звернувся до Національного банку України з такою пропозицією: НБУ надасть цільовий кредит уповноваженому комерційному банку, який використовуватиме ці гроші для рефінансування кредитних спілок. Сума, яку просили кредитні спілки, як наголошують представники небанківського сектору фінансування, невелика — всього лиш від 500 мільйонів до 1 мільярда гривень. Проте Нацбанк дав негативну відповідь, посилаючись на те, що, згідно із законодавством, він не повинен турбуватися про стабілізацію системи кредитних спілок, так само, як і страхових компаній, адже відповідає лише за стабільність банківської системи.
Кредитні спілки такими діями Нацбанку обурені, адже, як вони запевняють, роль даного сектору фінансового посередництва для розвитку економіки України є вкрай важливою. Кредитні спілки підтримують національну валюту, тому що, не маючи валютних ліцензій, змушені працювати лише у сфері гривні. Та й рефінансування кредитних спілок було б більш ефективним, переконані представники ринку небанківського кредитування. Оскільки кредити, надані комерційним банкам, в основному використовуються на підтримку та погашення зовнішніх боргів, які ще до початку кризи становили близько 40 мільярдів доларів. У той час, як кредитним спілкам, які використовували лише власні активи, державні кошти потрібні не для того, щоб вижити, а для того, щоб надати кредитні ресурси соціально незахищеному сектору. Такої думки дотримується президент об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів» Андрій Оленчик.
«На сьогодні при вагомому впливі на Національний банк України Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій державна політика України, на жаль, націлена на виплату зовнішніх боргів, а не на підтримку внутрішнього попиту», — констатує Віктор Суслов. Натомість, залучаючи кошти в найбідніших верств населення та кредитуючи найменш забезпечені приватні підприємства, надаючи споживчі кредити та обслуговуючи тих, кому до сьогодні був недоступним банківський кредит, небанківський сектор фінансового ринку України стимулює розвиток економіки та покращує соціальну ситуацію в державі, вважає він. До того ж, передбачено, що на випадок ліквідації кредитної спілки всі активи й пасиви (і кредити, і депозити) передаються державі. «За всіма трьома позиціями ми працюємо на державу», — запевняє віце-президент Всеукраїнської асоціації військовослужбовців України Олександр Нагорський.
Та все ж таки, навіть опинившись в складній ситуації, кредитні спілки продовжують кредитувати. У кризовий період вони все ще працюють в тому сегменті, з якого вже давно вийшли комерційні банки. Кредитні спілки надають і споживчі кредити, і мікрокредити для представників малого бізнесу. Середня сума надання коштів позичальнику становить 8 тисяч гривень, а кредитний коридор — від 500 гривень до 100 тисяч гривень. Це в той час, коли кредитний портфель стрімко погіршується: люди втрачають роботу, зупиняються підприємства, зауважує Андрій Оленчик.
Тож, отримавши відмову від НБУ, кредитні спілки не полишають надії все-таки отримати державні кошти. Заручившись підтримкою народних депутатів, зокрема, голови підкомітету з питань небанківських фінансових інститутів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Олександра Клименка, вони планують «усунути ті елементи дискримінованості небанківського сектору й кредитних спілок зокрема».
Уже є перші успіхи: у Верховній Раді зареєстрований Проект про створення фонду гарантування вкладів населення, у другому читанні знаходиться Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації, де якраз передбачено ряд заходів, які сприятимуть розвитку ринку небанківських фінансових послуг.
