Після квітневого дефіциту гривневого ресурсу ситуація у банківському середовищі почала стабілізовуватися. «Покращення відбулося за останні 4-5 дні. Кількість гривні збільшилась і кредитні ставки впали. Якщо у кінці квітня ставки на міжбанку доходили до 30— 40% річних, то тепер вони впали до 15—16%», — повідомив «Дню» заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін. «Вартість овернайта восьмого травня iз врахуванням трьох вихідних днів на міжбанку становила від 5 до 9%. А це основний індикатор того, що ситуація повертається у нормальне русло», — підтримуюючи свого колегу, говорить голова правління «Мегабанку» Олена Жукова. Однак бажання урядово-нацбанківського тандему вгамувати інфляцію монетарними методами все-таки змусили банкірів добряче понервувати.
Сподівання банкірів підвищити ліквідність за допомогою нацбанківського рефінансування себе не виправдало, бо НБУ, запідозривши у діях деяких фінансових гравців спекулятивний елемент, профінасував не всіх бажаючих. Паралельно НБУ розширив перелік застав для здійснення рефінансування, додавши до нього банківські акції. До такого ходу банкіри поставилися по-різному. «З одного боку, — це збільшує відповідальність акціонерів банку за управління довіреними грошима. Враховуючи ж, що акції банків коштують вище від номіналу, то для Нацбанку — це досить ліквідний та зрозумілий інструмент гарантування своїх грошей. З іншого боку, залучення акціонерів до безпосереднього управління банком — питання поточної операційної діяльності. Вони не повинні брати у цьому участі. Для цього існує найнятий топ-менеджмент. Загалом, цей крок дуже розходиться з нормами корпоративного управління банками, тому з точки зору теорії — він неправильний, а з точки зору практики — ефективний», — аналізує дії НБУ Крапівін.
На думку економіста Віктора Лисицького, головне питання стосується юридичного аспекту справи. Насправді передача під заклад банківських акцій стосується статусу власника, а що робити Нацбанку, якщо з певних причин банк-боржник вчасно не розрахується: виходити на ринок з отриманими акціями? «Такий інструмент потрібно відпрацьовувати. Однак його поява не може суттєво поліпшити ситуацію з інфляцією», — сказав він у коментарі «Дню».
Антиінфляційний зиск нацрегулятор сподівався отримати і від підвищення облікової ставки з 10 до12% річних. На думку аналітика інвестиційної компанії «Альфа Капітал Україна» Сергія Кульпинського, стримуюча монетарна політика навряд чи принесе бажаний результат для економіки, яка дуже потребує фінансів. «Насправді Нацбанкові потрібно було раніше зосередитися на обмеженні кредитування приватного споживання і стимулюванні економіки, тим більше, що роль банків у фінансуванні капітальних інвестицій підприємств уже перейшла за 14%. Та обставина, що НБУ буде надавати короткострокове рефінансування банкам під високу ставку, навряд чи вирішить проблему ресурсного дефіциту, а використання інструмента процентної ставки уже утратило свою ефективність у багатьох країнах світу, включаючи США і Велику Британію», — говорить Кульпинський.
На допомогу у вирiшенні проблеми ліквідності на фінансовому ринку прийшов уряд. Наприкінці квітня він повернув на рахунки підприємств 835 мільйонів гривень ПДВ та ще майже 500 мільйонів гривень спрямував на фінансування бюджетних витрат з Держказначейського рахунку. Завдяки виділеним коштами ситуацію з ліквідністю банків стабілізували, однак для повної реабілітації потрібно принаймі 4— 4,5 мільярди гривень, підраховує Крапівін. Зараз піти на такий крок — означало б загравати з інфляцією. Тому банкіри вважають, що уряд дотримуватиметься обраної стриманої позиції. Проте це не спинить зростання кредитних ставок, які за різними оцінками вже до кінця травня в середньому можуть збільшитись на 1—2%.
