Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кредитний рейтинг як символ віри

2 вересня, 1997 - 00:00

Минулого тижня віце-прем'єр Сергій Тигипко повідомив про наміри уряду створити бюджет на 1998 рік як "бюджет економічного зростання". Примітно, що тепер уряд прагне максимально звільнити інвестиційні задуми від контролюючого ока Парламенту, переносячи свою активність у непідпорядковану для нього зону світових фінансових ринків. Ймовірно, інвестиційна складова державного управління буде виведена за межі держбюджету, бо зазвичай у бюджету немає вільних коштів для інвестицій. За прогнозами віце-прем'єра, "вдосконалення механізму централізованих капіталовкладень у вітчизняне виробництво" буде здійснюватися через небюджетні фонди чи, у крайньому випадку, через "окремі частини бюджету". Першим кроком на зовнішній ринок капіталів стали випущені у межах фідуціарної позики облігації. Нагадаємо, ця позика в розмірі $ 396 млн. терміном на 1 рік була надана Україні 11-го серпня. У межах кредитної схеми банк Bankers Trust Luxembourg випустив дисконтні облігації на номінальну суму $450 млн., які викупила за $410, 85 млн. Nomura International. Нині облігації котуються на Люксембурзькій фондовій біржі. Позика була надана Україні "під диcконтну ставку приблизно 12%", що становить майже 13,6% річних. За оцінкою українських чиновників, таких привабливих пропозицій про надання позики, які зробила компанія Nomura International, Україна ще ніколи не отримувала.

Одначе, розвиток стосунків із японською компанією вийшов не настільки безхмарним, як планувалося раніше. Наступний крок - отримання Україною кредитного рейтингу, - також мав би бути зроблений за участю японських партнерів. Однак заявлені інформагентствами переговори представників Nomura та рейтингового агентства Nippon Invest Service в міністерствах економіки та фінансів, а також в адміністрації Президента, увінчалися несподіваним результатом. Як заявив минулого тижня міністр фінансів Ігор Митюков, Україна для отримання кредитного рейтингу звернеться до послуг провідних рейтингових агентств світу - Moody's, Standart & Poor's та IBCA. За його словами, це буде зроблено за пропозицією лід-менеджерів із випуску українських єврооблігацій - Deutsche Morgan Grenfell та JP Morgan. Щодо співробітництва України з японською компанією Nomura International І. Митюков зазначив, що "вся інформація про погіршення фінансового стану цієї компанії виходить із українських газет і не підтверджується офіціальними джерелами".

Тим часом отримання кредитного рейтингу є дуже відповідальною процедурою для уряду, тому, якщо інші партнери України вважають за необхідне отримати своєрідний "символ віри" від усесвітньо відомих рейтингових агентств, то на таке бажання треба зважати. Рейтинги, які складаються американськими агентствами Moody's та Standart & Poor's, мають довгостроковий характер. Вони можуть не переглядатися протягом 2-3 років. Залежно від наданого Україні кредитного рейтингу, уряд матиме можливість вільно розміщувати свої боргові зобов'язання за дорожчою чи дешевшою ціною.

За словами Ігоря Митюкова, участь агентства IBCA не обов'язкова для випуску державних облігацій, а викликана прагненням уряду відкрити шлях на ринок міжнародного капіталу муніципальним і корпоративним позичальникам, на визначенні рейтингу яких спеціалізується це агентство. Крім того, європейське рейтингове агентство IBCA бере участь ще й у рейтингуванні корпорацій, які бажають розміщувати свої цінні папери на зовнішніх ринках. Згідно зі світовою практикою, домогтися підвищення рейтингу державі досить складно, тоді як для його зниження досить однієї значної внутрішньої політичної неприємності. Враховуючи це, український уряд нині робить все можливе, щоб створити сприятливий імідж економічній політиці, яка проводиться в державі. Напевне, саме в цьому контексті слід розглядати ряд політичних заяв, зроблених минулого тижня економічним "блоком" уряду. Зокрема, найближчим часом Кабінет Міністрів і Національний банк ухвалять спільну постанову про введення валютного коридору в рамках 1,7 - 1,9 грн/$1 до кінця 1997 року. Середньорічна величина валютного курсу 1998 року, найімовірніше, становитиме 2 грн/$1. Віктор Суслов уважає, що "це буде важливим кроком, бо засвідчуватиме єдину політику Нацбанку й уряду". Міністр економіки наголосив, що ухвалення такої постанови буде важливе для інвесторів України, для тих, хто працює з українськими облігаціями, "оскільки вони будуть упевнені в майбутньому своїх вкладень у державні українські папери". У тому ж дусі витримано й повідомлення міністра фінансів, який поінформував, що на розгляді в міністерстві є розроблений НБУ проект постанови про умови роботи нерезидентів на ринку облігацій внутрішньої позики. Як уважає міністр, в уряду "є всі можливості надати додаткові гарантії іноземним інвесторам", маючи на увазі доцільність створення в Україні термінового ринку для валютних ризиків.

Слід зазначити, що інтернаціоналізація українського фінансового ринку вже сьогодні досягла великих розмірів: за оцінками експертів, західні інвестори поглинають до 50%-70% емісії державних цінних паперів, що здатне в критичні моменти створювати чималу загрозу для стійкості вітчизняного валютного ринку. Водночас отримання кредитного рейтингу відкриє нові джерела для залучення інвестицій не лише урядовим організаціям, а й приватним позичальникам. За інформацією віце-прем'єра Сергія Тигипко, нині уряд працює над двома кредитами (від групи міжнародних банків), а також надає послуги на отримання таких кредитів держадміністрацією Києва й низкою комерційних банків. Одне слово, перспективи, які відкриваються перед Україною, здатні зняти багато нерозв'язаних на сьогоднішній день проблем.

Одначе, оптимізм уряду важко назвати безумовним. На жаль, експерти поки що не можуть задовольнитися доказами уряду про доцільність експансії на зовнішні фінансові ринки. Наприклад, досі немає гарантії, що позики не використовуватимуть на сплату бюджетних боргів, просто кажучи, "проїдені", або що їх зможуть ефективно використати ті самі держуправлінці, яких раніше не було помічено в нахилах до ефективності. Також без відповіді залишається й питання про здатність підприємств "проковтнути" інвестиції, що звалилися на них, адже вже зараз комерційні банки не в змозі "прилаштувати" залучені депозити.

Ірина КЛИМЕНКО, "День"
Газета: 
Рубрика: