Україні дали підказку, як отримати антикризовий кредит МВФ, облишивши спроби списати частину номінальної вартості боргу міжнародним кредиторам. «Існує безліч різних способів заощадити $15 мільярдів і без списання, — заявила у вівторок старший віце-президент рейтингового агентства Moody’s Investors Service Крістін Ліндоу в інтерв’ю агентству Bloomberg. — Зниження боргового навантаження можна досягти інакше, зокрема за рахунок значного скорочення купона, тривалого відстрочення».
ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ
Нагадаємо, що МВФ готовий виділити Україні у вигляді кредитів $17 мільярдів, але при цьому вимагає знизити протягом 4 років платежі за боргами на $15,3 мільярда, знизивши таким чином до допустимого рівня боргове навантаження на країну. З 29 червня до 3 липня у Вашингтоні планується зустріч МВФ, уряду України й спеціального комітету тримачів українських облігацій. Комітет отримав нові пропозиції України про реструктуризацію облігацій, але вважає ймовірнішою для України свою пропозицію, що не передбачає списання основної суми боргу. Заява Ліндоу, схоже, відкриває перед нашим урядом нове вікно можливостей.
За останні півтора року зовнішній борг країни скоротився на $1,5 мільярда, говорить екс-міністр економіки та фінансовий експерт Віктор Суслов. За його словами, гіршим за швидке зростання зовнішніх боргів може бути лише їх швидке скорочення, що у нас зараз і відбувається. «За останні півтора року довіра кредиторів до України різко впала, нам припинили давати гроші як державні, так і приватні кредитори», — говорить він. Експерт прогнозує, що восени уряд чекає відставка, але й новий, на його думку, не буде ефективним. Одним з основних ризиків в економічній сфері, як вважає Суслов, є невиконання боргових зобов’язань, іншими словами — ризик дефолту.
До того ж український уряд дуже слабо виглядає у сфері міжнародної політики й міжнародних відносин і орієнтується лише на зовнішню допомогу, публічно висловлюючи образи західним лідерам. І це, за даними Суслова, «досить погано на Заході сприймається».
ДЕВАЛЬВАЦІЮ ВОСЕНИ ПОРАХУЄМО
«У результаті сьогодні у нас немає можливості нормально реструктуризувати борги, — продовжує він. — Ми вимушені віддавати більше, ніж отримуємо. Тому доводиться виплачувати раніше взяті кредити, виймаючи гроші з економіки, з банківської системи, збільшуючи податки, зменшуючи соціальні виплати, підвищуючи тарифи, знецінюючи гривню й скорочуючи ВВП. Виплата боргів веде до зростання попиту на валюту й, незважаючи на девальвацію гривні практично в 2,5 разу, призводить до негативного сальдо платіжного балансу в $1,9 мільярда». Експерт прогнозує, що з осені девальвація гривні поновиться, а ймовірність дефолту до кінця року він оцінює не нижче ніж у 90%. У вересні уряд, мабуть, прийме рішення ввести в дію мораторій на виплати по боргах.
Суслов зазначає, що спроби уряду вести переговори з кредиторами з позиції сили зазнали краху, оскільки прем’єр-міністр давав кредиторам «останній шанс» на реструктуризацію (хоча його можуть давати насправді лише кредитори), переконував їх, що реструктуризація буде лише на умовах українського уряду. «Уся ця риторика мала призвести до провалу переговорів, і на нинішньому етапі так і сталося, — говорить експерт, — подивимося, який результат дасть спільна зустріч з кредиторами і з МВФ».
Експерт не бачить сьогодні позитивних сигналів для української економіки і вважає, що економічна політика України має бути переглянута. «На сьогодні головне — це підвищення ефективності влади: треба змінити склад уряду, ліберальну політику замінити політикою жорсткого напіввійськового державного регулювання. Треба прискорювати всі процедури ухвалення рішень, зживати корупційні скандали, які останнім часом неабияк підривають довіру до влади. Він сподівається, що, оцінивши ситуацію, Президент України, Верховна Рада наполягатимуть на ухваленні спеціальних рішень, які різко підвищать ефективність виконавчої влади.
ЯК ЗРОСТАТИ І ЯК ДОГАНЯТИ
Оптимістичніше дивиться на найближчі перспективи української економіки виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. У той же час і він зазначає, що перспективи на найближчі шість місяців досить сумні. На його думку, падіння економіки триватиме. За результатами року ВВП України, згідно з прогнозом Фонду, знизиться на 10% (прогноз МВФ — на 9%), а за останні три роки — на 17%. І це при тому, що світова економіка показує зростання (за той же період — на 9%). Експерт порівнює ВВП України на душу населення (прогноз на 2015 рік — $2000) із сусідніми країнами — Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною — де ВВП як мінімум утричі вищий, ніж у нас.
При річному зростанні у 1—2%, яке, швидше за все, буде наступного року, Україна, як вважає експерт, не лише не наздожене своїх сусідів, а й ще більше відстане від них. «Якщо зростатимемо відсотків на п’ять за рік, то скоротити нинішній розрив з Румунією можна буде лише на початок 30-х років, — прогнозує Устенко. — А рівня Польщі можна буде досягти лише на початок 50-х років. Якщо ми не хочемо підсилити міграційні потоки з нашої території, внаслідок чого ВВП у нас ще більше скоротиться, то зростання має бути від 7% за рік. При 10% рівня Польщі можна буде досягти всередині 20-х».
«А поки у нас йде падіння, що супроводжується сплеском зростання безробіття, — продовжує Устенко. — Торік за методологією МОТ воно було приблизно 9%. А на кінець року, за нашим прогнозом, становитиме 12—14%». Але до цього показника він пропонує зробити істотну знижку у зв’язку з тінізацією економіки. 2012 року вона становила 52%. Експерт припускає, що зараз її рівень продовжує зростати, і тому офіційній статистиці про зайнятість уже не можна повністю довіряти. У першому кварталі її падіння за офіційними даними становило 17%, але насправді може бути ще нижчим.
ЩО РОБИТИ З ДЕФІЦИТОМ БЮДЖЕТУ?
«Це означає втрати для держбюджету, — зазначає директор фонду, — дефіцит якого торік був на рівні 12% ВВП. Цього року він становитиме 9% ВВП, і тому зараз будь-які розмови про те, що можна використовувати в соціальних цілях наявний тимчасовий профіцит, позбавлені всякої логіки». «Хто може фондувати (компенсувати) цей дефіцит? — запитує експерт. — Нас чекає серія технічних корпоративних дефолтів, як це було з «Укрексімбанком», зі всіма іншими квазісуверенними емітентами — «Ощадбанком», «Укрзалізницею», муніципальними бондами Києва тощо».
Устенко не має жодних сумнівів у тому, що Україні вдасться домовитися з приватними кредиторами. Ймовірність цього у Фонді Блейзера оцінюють у 95%. Гарантовано буде продовжена й співпраця з МВФ. У той же час експерт зазначає, що отримання траншу МВФ не знімає питання про фондування дефіциту держбюджету. Допомогти в цьому зможуть лише запозичення у міжнародних фінансових інституцій, вважає Устенко, оскільки приватний ринок кредитування для України буде закритий на довгі роки через дефолти. У зв’язку з цим уряду доведеться й далі знижувати витрати бюджету, що буде, на його думку, вкрай складно.
РАДИКАЛИ І ЖЕРТВИ
«День» нагадав експертам, що Мінфін, а також низка громадських організацій зараз працюють над радикально оновленою податковою системою. У її рамках за прикладом Грузії розглядається, зокрема, питання про скасування єдиного соціального внеску й, відповідно, солідарної пенсійної системи. Чи допоможуть податкові новації оздоровити бюджет країни, і як це позначиться на громадянах, зокрема пенсіонерах?
Відповідаючи, Устенко зазначив, що пенсіонерам буде, звісно, дуже погано. «Якщо планувати зниження податків на 1—2%, то цим можна й не займатися, — говорить директор фонду. — Але якщо ми хочемо кардинально змінити ситуацію й залучити інвестиції, щоб отримати істотне зростання економіки, доведеться жертвувати прибутковою частиною держбюджету».
«Правильна логіка, — продовжує експерт, — спробувати знизити податковий тиск на бізнес. Але як у цьому випадку виконувати витратну частину? Колосальний резерв — скорочення держзакупівель і боротьба з корупцією. Одне лише поліпшення рейтингу сприйняття корупції на 10% може забезпечити $40—50 мільярдів інвестицій. А цього року їх буде, згідно з нашим прогнозом, лише 1—2 мільярди».
ДО ТЕМИ
На чийому боці МВФ?
Експерт: Пропозиція Фонду щодо повернення Україною боргу Росії вже до кінця року, грає... нам на руку
Міжнародний валютний фонд запропонував Києву визнати тримільярдний борг перед Росією державним, а не приватним. Про це повідомили українські ЗМІ, посилаючись на Bloomberg. Якщо Київ прийме таке рішення, то заборгованість перед Росією буде виключена зі списку запозичень, які підлягають реструктуризації. Відтак уже до грудня цього року Україна повинна буде повернути три мільярди доларів, під які наприкінці 2013 року уряд Януковича-Азарова випустив євробонди.
Згідно з процедурою, статус цих єврооблігацій ще має затвердити виконавча рада МВФ. Тим часом вітчизняний уряд розглядає кредит Кремля, як будь-які інші українські єврооблігації, які повинні бути включені в переговори про реструктуризацію. Втім, російська сторона не має наміру йти на реструктуризацію і вважає цей борг суверенним.
До слова, в понеділок уряд уже виплатив 75 мільйонів доларів за цими паперами.
«МВФ грає на нашому боці. І ця заява — одна зі спроб внести визначеність у схему російського уряду й визначити конкретно, хто є власником цих єврооблігацій», — говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН. Як пояснив експерт «Дню», якщо Росія визнає, що цей борг України є суверенним, то ми можемо подати на РФ до суду за анексію в Криму та події на сході країни. Тих доказів, які вже зібрані, переконує він, — цілком досить, аби призупинити виплати за євробондами й відкласти до завершення судового процесу.
До того ж, нагадує заяву міністра фінансів Віталій Шапран, викликає підозру і сама угода, укладена менше, ніж за два місця до втечі Віктора Януковича. «Три мільярди облігацій чомусь зберігаються в трьох депозитаріях. Якщо ви поважна фінансова інституція, наприклад Фонд добробуту РФ, то навіщо вам відкривати рахунки в трьох депозитаріях та при цьому сплачувати комісію за операції з цих рахунків і платити за їх обслуговування? Є обґрунтована підозра, що один із власників або декілька не є державою», — говорить експерт і додає, що самі ж представники російської влади не можуть обґрунтовано пояснити своє рішення так розподілити кредитні кошти для України.
У разі ж, якщо Росія не визнає за собою суверенності боргу, додає експерт, потрібно буде зустрічатися з приватними власниками і домовлятися про реструктуризацію, як це робить сьогодні та ж сама Греція.
Марія ЮЗИЧ, «День»
