Міжнародне рейтингове агентство Moody’s несподівано поліпшило прогноз банківської системи України з «негативного» до «стабільного». Агентство пояснює своє рішення сподіваним відновленням економки країни упродовж наступних 12—18 місяців. Це, на його думку, дасть змогу стримати подальше погіршення якості банківських активів. Moody’s також вважає, що відновлення обсягів депозитів у національній валюті і обмежений обсяг необхідного рефінансування поліпшать фінансове забезпечення банків у цей період.
МАСКИ-ШОУ ЯК ПРИКМЕТА СТАБІЛЬНОСТІ?
Зрозуміло, що такий прогноз для України, як мовиться, дорого коштує. І дай Боже, щоб у нього повірили іноземні інвестори. Але українським громадянам, які не без побоювання стежать за тим, що коїться на вітчизняному банківському ринку, логіка Moody’s у даному разі стане зрозумілою, якщо виявиться, що цей прогноз робили люди з вадами зору чи слуху, та ще й замкнені в недоступному для інформації приміщенні.
Досить нагадати, що того ж дня правоохоронці проводили так звані маски-шоу у центральному офісі банку «Хрещатик», в який у квітні цього року, після визнання банку неплатоспроможним, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію.
За день до цього Фонд заявив, що під час інвентаризації активів і зобов’язань банку тимчасова адміністрація виявила численні факти, які могли стати причиною недоотримання прибутку і фінансових витрат. Зокрема, банк уклав низку договорів про управління нежитловими приміщеннями, що перебували в його власності, на економічно необґрунтованих умовах. Фонд повідомив, що на підставі виявлених фактів має намір найближчим часом подати заяву про вчинення кримінального правопорушення керівництвом і службовими особами банку «Хрещатик».
ВИЛУЧИТИ, АБИ ВТРАТИТИ
У Фонді також повідомили «День», що представники Головного слідчого управління Національної поліції, на підставі рішення Печерського районного суду столиці від 27 травня, провели обшук і вилучення оригіналів документів у центральному офісі ПАТ «КБ «Хрещатик». До того ж інформацію про це рішення суду було зареєстровано в Єдиному реєстрі ще 16 березня цього року, тобто майже за місяць до запровадження в банку тимчасової адміністрації. Чому ж обшук не проводили тоді і чому пішли на це саме тепер?
Уповноважений Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в банку «Хрещатик» Ігор Костенко заявив: «Ми готові надати всі відомості, потрібні для проведення кримінального розслідування і притягнення порушників до відповідальності. Ми не ховаємо документів, а навпаки, зацікавлені встановити істину, особливо в тому разі, якщо йдеться про маніпуляції активами банку «Хрещатик».
За словами Костенка, працівники тимчасової адміністрації запропонували надати поліції належним чином засвідчені копії документів, потрібних для проведення слідства, аби оригінали кредитних справ могли залишитися в банку. Уповноважений сумнівається в тому, що вилучені документи, украй потрібні для ведення позовної роботи, збережуться, і посилається на відомі випадки, коли документи втрачаються чи знищуються. А без них неможливо притягти порушників до відповіді.
Але аргументи Фонду було проігноровано. «Гарантій того, що це не призведе до негативних наслідків, я дати не можу», — заявив начальник відділу безпеки Департаменту розслідування протиправних дій ФГВФО Роман Дурдієв. За його словами, йдеться про оригінали кредитних справ, які є підтвердженням того, що до запровадження тимчасової адміністрації в банку було реалізовано схеми щодо виведення ліквідних активів.
ЧИ ПОТРІБНІ БАНКРУТСТВА БУДЬ-ЯКОЇ МИТІ
Маски-шоу — це один з елементів планомірної компанії, спрямованої на скорочення кількості банківських установ у країні. Їх тепер на 70 менше, ніж раніше. Журналісти прозвали цей напрям роботи НБУ банкопадом. У Нацбанку вже кілька разів заявляли, що цей процес успішно закінчено і в країні залишилися лише здорові банки, але потім виявлялося, що це не так, і «банкопад» поновлювався з більшою силою. Лише упродовж останньої десятиденки травня його жертвами стали визнані неплатоспроможними «Фідобанк», банк «Михайлівський» і «Смартбанк».
Свої, надто вже вагомі, п’ять копійок вніс у полювання на банківські установи міністр фінансів України Олександр Данилюк. За його словами, найбільший у країні комерційний банк «Приват» використовує всі можливі способи, аби обійти регулювання. «Національний банк ставить їх у дуже жорсткі рамки для того, щоб вони вирішили ті системні проблеми, які є в банку. Я не хочу їх називати, їх досить багато», — бездоказово, але вельми впевнено натякав Данилюк, закладаючи таким чином міну під всю фінансову систему країни.
І чи випадково, деякі наші «колеги» з подачі цієї «державної» людини, одразу ж розродилися статтями під хвацькими заголовками «Запровадження тимчасової адміністрації в «Приваті» можливе будь-якої миті»? Щодо «будь-якої миті» можна ще посперечатися — гадаю, держава врешті-решт незважаючи на певні розбіжності з одним із власників цього банку — олігархом Ігорем Коломойським, все ж найбільший системний банк не скривдить. Хотілося б, аби це розуміли вкладники і не піддавалися паніці. Недавно голова Нацбанку Валерія Гонтарева інформувала країну, що до «Привату» немає жодних претензій — усі нормативи ним виконано. Чого це Данилюк раптом заліз «у город» НБУ? Вирішив натискувати на Коломойського у зв’язку з боргами «Укрнафти»?
Відповідаючи «Дню» на такі запитання, народний депутат кількох попередніх скликань і член кількох складів Ради НБУ Василь Горбаль погодився з тим, що заяви, подібні до тієї, яку зробив Данилюк, дуже ризиковані, але закликав врахувати недосвідченість молодого міністра.
Екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко звинувачує саме Нацбанк і його голову Валерію Гонтареву в тому, що банківська система країни «наближається до краху» — кредитувати економіку вже нікому. Він і з цифрами в руках переконує, що своєчасне рефінансування деяких банків коштувало б набагато дешевше, ніж компенсація втрачених вкладів. Яременко переконаний, що до кризи банків призвела девальвація гривні, проведена керівництвом НБУ, і не згоден з тим, що банки, серед яких, за його словами, справді багато нечесних, у результаті дій НБУ, вже очистилися.
Банкір прогнозує, що так зване очищення триватиме. І дійсно, 30 травня Нацбанк ухвалив постанову, якою дозволив собі зараховувати банки до проблемних через невідповідність нормативу розміру їх статутного капіталу. Поганий сигнал. І тут не можна не навести фразу, сказану у зв’язку із ситуацією в банківському секторі України ще одним екс-заступником НБУ Ярославом Солтисом. За його словами, комерційні банки не більші злодії, ніж наша влада, яка їх руйнує.
