Україна розраховує в 2013 році отримати перший газ із Туркменистану. Нагадаємо, що в результаті візиту українського Президента до Туркменистану відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння між «Нафтогазом» і компанією «Туркменгаз». Як повідомив учора міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький, Туркменистан на даний час має близько 10 мільярдів кубічних метрів природного газу, не законтрактованих Росією та іншими країнами. Саме на цей обсяг газу розраховує Україна. Справедливою ціною на туркменський газ, на думку голови Міненерговугілля, буде ціна на спотовому ринку мінус транзитна складова. Ставицький уточнив, що зараз ведуться переговори з Росією щодо транзиту туркменського газу через її територію в Україну. В цій розмові українська сторона, судячи зі слів галузевого міністра, розраховує скористатися угодою про Зону вільної торгівлі з країнами СНД. Але навряд чи це дієвий аргумент, бо з цього договору раніше виключили пункт про вільний транзит енергоносіїв трубопроводами. Новий механізм, як саме мав би постачатися газ через території країн-учасниць цієї Зони вільної торгівлі, за словами українських посадовців, мають завершити в березні 2013 року. Чи завершать? Новин про успіхи у цьому напрямку немає.
З іншого боку, Ставицький розповів про інші газові плани країни на 2013 рік: «Ведуться переговори щодо зниження ціни, від цього буде залежати обсяг (газу, закуповуваного в Росії. — Авт.). Паралельно ведемо переговори щодо диверсифікації поставок з Європи, тому найближчим часом визначимося з нашими колегами, як з Європи, так і з Росії, з обсягами поставок в Україну», — підсумував він.
Наскільки реалістичні плани України отримати напряму в 2013 році туркменський газ? І якою в цьому процесі буде роль Росії? Про це «День» запитав експертів.
«Такий крок української влади пов’язаний з тим, що ситуація з газом від «Газпрому» непроста, і російська компанія не йде на поступки та знижки. Тому Україна шукає альтернативні джерела поставок газу для забезпечення свого балансу», — коментує плани з експорту туркменського газу «Дню» президент асоціації «Газові трейдери України» Роман Сторожев. На його думку, Україна може без проблем домовитися з Туркменистаном про прямі поставки природного газу. «Такий договір діяв до початку 2006 року. Єдине питання, яке залишиться не врегульованим, — це узгодження транзиту з компанією «Газпром». Лише вона займається транзитом туркменського газу в Європу та Азію. В Росії поки що позиція незмінна — вона не хоче нічого змінювати. Її повністю влаштовують і умови контракту, і ціна на газ», — говорить він.
Згоден із тим, що саме транзитне питання буде головним для успішної організації подальших поставок туркменського газу в нашу країну, і директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. «Усі трубопроводи йдуть через Росію, а Транскаспійського газопроводу, який би вирішив питання без участі нашої сусідки, ще немає. Тому транспортування центрально-азійського газу в обхід Росії не можливе в принципі. До того ж Росія відкидає можливість транзиту чужого газу своєю територією і підтвердила свою позицію ще 2009 року, коли відкликала підпис під договором «Енергетичної хартії», — розповідає директор енергетичних програм центру «Номос». Експерт пояснює, що пропустити туркменський газ для «Газпрому» означає втратити частину свого ринку збуту й дати можливість Туркменистану працювати на ньому. А кому ж вигідно свідомо зменшувати власні доходи? Хіба що, каже Гончар, «Газпромекспорт» погодиться перепродати цей центрально-азійський газ Україні. І зробить він це з великим задоволенням, додає експерт, застосувавши таку схему: «Газпромекспорт» законтрактує вільний газ, потім віддасть його «Газпром Німеччині», і вже потім якась українська компанія може купити цей газ. Але в такому разі, продовжує Гончар, вартість придбаного газу буде не набагато дешевшою за російський. Це чергова стара «крива» схема, підсумовує він, бо все одно «Газпром» і його швейцарських «доньок» не вдасться оминути.
За словами президента міжнародної громадської організації «Київський міжнародний енергетичний клуб» (Q-Club) Олександра Тодійчука, платою за пропуск російською територією туркменського газу в Україну може стати участь «Газпрому» в управлінні ГТС, або ж приєднання країни в тій чи іншій формі до Митного союзу. «Найбільш реалістично, що 2013 рік буде кульмінаційним у питаннях консорціуму з управління українською ГТС. Не відкидаю також варіант, що з українського боку з’явиться потужна постать, яка захоче стати співвласником ГТС разом із «Газпромом», — говорить Тодійчук. Враховуючи весь набір можливих сценаріїв, продовжує він, Україні максимум до літа треба визначитися щодо подальшої долі використання своєї «труби». «Я за те, щоб все ж лишалося так, як є. Адже, передавши хоч мінімальний контроль Росії над ГТС, ті, хто видобуватиме газ на території України, втратять вільний доступ до «труби», а країна загалом позбудеться можливості здійснювати реверсні схеми поставок газу», — підсумовує Тодійчук. Тобто варіант альтернативних поставок «не російського газу» з Європи, говорить він, в такому разі автоматично зникне.
ДОВІДКА «Дня»
Нагадаємо, минулого тижня глава держави Віктор Янукович заявив, що Україна продовжить збільшувати видобуток власного газу, а також скорочуватиме його споживання і заміщуватиме іншими енергоносіями. В 2012 році споживання газу зменшилося на 7,6% порівнянно з 2011 роком — до 54,7 мільярда кубометрів. Імпорт газу в 2012 році становив 32,93 мільярда кубометрів. Його здійснювали державна НАК «Нафтогаз України» і підконтрольна Дмитру Фірташу OstChem Holding Limited (Кіпр).
