Саме в межах прогнозів, які давалися фахівцями, змінювалися у першому півріччі поточний рахунок платіжного балансу і в цілому баланс резервів для зовнiшнiх операцій. При цьому тенденції кінця минулого року до зростання імпорту і скорочення експорту товарів в цілому збереглися і навіть де в чому посилилися. Та чи слід вбачати в цьому якусь трагедію, чи навпаки економіка України може отримати від цього також певний позитив?
Аналіз показує, що особливості руху балансу поточних операцій і фінансового рахунку у першому півріччі лише на перший погляд і, головним чином, у арифметичній площині можуть викликати тривогу. Насправді ж відповідні показники значною мірою працюють на якісні показники української економіки.
Вперше за період з 1998 р. був зафіксований кумулятивний дефіцит поточного рахунку. Внаслідок цього Україна стала нетто-дебітором, який таким чином іммобілізує національні заощадження інших країн і прискорює економічне зростання і модерніізацію капіталу.
Що ж до так званого розриву поточного рахунку (зростання різниці між імпортом і експортом), то він стався тому, що відновлюється інвестиційний і помітно не зменшується споживчий попит. Принаймні у другому кварталі, ймовірно, відбулося лише незначне уповільнення його зростання. Якщо ж інвестиційний попит і у другому кварталі розширювався (поки що статистики другого кварталу немає), тоді червневий профіцит поточного рахунку і, зокрема, різке уповільнення імпорту слід пов’язувати з тим, що у другому кварталі, а особливо в останні два місяці, прискорилося зростання експорту, промисловості, ВВП, національних заощаджень і відносно зменшилися темпи залучення заощаджень інших країн для капіталізації. Крім того, в травні-червні зменшився бюджетний розрив, а з ним також і споживчий імпорт, що підтверджується статистикою платіжного балансу.
Профіцит фінансового рахунку, який мав місце у 2005 році, нині змінився на дефіцит, хоча у травні-червні він дещо зменшився. Але у той же час у першому півріччі зареєстрований історичний максимум притоку капіталу: короткострокового і довгострокового, в т.ч. прямих іноземних інвестицій. Вперше в історії незалежної України зростання ВВП не було зупинено знижувальним рухом зведеного платіжного балансу. Такою була сила внутрішніх рушійних сил економіки, які протидіяли погіршенню умов зовнішньої торгівлі.
Можна говорити також про те, що вперше з 1998 року валютні резерви, накопичені у попередньому році, протягом перших чотирьох місяців цього року не зростали і навіть за півріччя не відновили обсяги, зафіксовані на початку року. Але це значно зменшило тиск на емісію, і вперше за всі роки існування гривні грошова база скоротилася за перше півріччя на 3,1%. Як наслідок, уповільнилася інфляція. І вперше після скасування режиму фіксованого обмінного курсу, його офіційне значення не змінювалося на жодний процентний пункт з третього кварталу попереднього року. Водночас після перерви у 2005 році знову відновилася сприятлива для експорту девальвація реального ефективного обмінного курсу ( – 4,7% за перше півріччя).
Маємо й перші наслідки цього. Всупереч всім прогнозам, така галузь-експортер, як хімія, зберегла свої конкурентні позиції завдяки економії у використанні газу. За темпом росту (16,4%) вона поступалася лише аграрному експорту (17,9%), і це при тому, що весь експорт товарів збільшився лише на 1,5% проти 9,6% у першому півріччі 2005 р.
Також вперше в історії українсько-російських зовнішньоекономічних відносин виникло таке масштабне загострення у торгівлі. Звідси істотне зменшення експорту м’яса (у лютому-травні — нуль), молока і молокопродукції (зменшення на 35,5% від рівня першого півріччя 2005 р.). Щоправда, це загострення не слід вважати торговельною війною. Адже в цілому питома вага Росії в експорті українських товарів досягла у першому півріччі 20,5% і зросла на 0,7%. А м’ясо-молочні продукти, краще наповнили вітчизняний ринок, що сприяло зменшенню інфляції.
Вагомими досягненнями України можна вважати скасування обмеження на торгівлю з США (відміна поправки Джексона-Веніка) і отримання статусу країни з ринковою економікою. Це певною мірою пояснює той факт, що найбільшим за перше півріччя був приріст експорту в цю країну (38,2% при 1,5% по всіх інших) та до Американського континенту в цілому (51,5%). (На жаль, їх частка у загальному експорті України є доволі низькою — відповідно 3,3% та 7,2%).
Ще однією помітною подією у загальній панорамі розвитку поточних зовнішньоекономічних операцій України у першому півріччі стало на перше місце машинобудування в імпорті продукції. Його динаміка (37%) була найвищою серед усіх товарних груп. Натомість імпорт газу, всупереч прогнозам, за січень-червень не зріс, а навіть скоротився на 3,5%, тоді як валюти на його придбання втрачено на $63 мільйони менше ніж у відповідному періоді минулого року. Імпорт нафти зріс лише на 6,3% проти 19% росту загального показника товарного імпорту.
Покращилася й структура фінансових витрат. Якщо за останні півроку витрати валюти на приріст інвестиційного імпорту зросли на $1,5 млрд. (машини, устаткування), то на імпорт енергоносіїв і сировини для металургії — лише на $245 мільйонів.
Ці тенденції в основному підтверджено і статистикою червня —останнього місяця першого півріччя. Але відбулися і певні досить істотні корективи. У червні вперше з початку року зменшився кумулятивний дефіцит поточного рахунку (на $129 млн.). Консолідацію згаданого дефіциту зафіксовано ще у травні. Він дрейфував, як і у квітні, в коридорі $100—180 мільйонів у порівнянні з показниками $300— 400 мільйонів у лютому-березні. Нарешті у червні після семимісячного (з листопада 2005 р.) перебування у від’ємній зоні, поточний рахунок повернувся до позитивної позначки. З’явився хоч і невеликий, але профіцит — $101 мільйон. А накопичений в цьому році дефіцит торговельного балансу (за шість місяців), хоча і зберігся ($1,7 млрд.), але практично не зріс у порівнянні із січнем-травнем і став найменшим за останні 11 місяців ($29 млн.).
Найменшим за останні 13 місяців було у червні і від’ємне сальдо балансу товарів (— $125 млн.). У той же час зростання експорту товарів і послуг у червні було найвищим з початку року і становило і щодо товарів, і щодо послуг 16,4%. Від’ємна динаміка експорту товарів у січні-травні (–1,4%) змінилася на позитивну в січні-червні (+1,5%). Вперше з початку року у червні кумулятивна динаміка товарного експорту стала позитивною. У червні сталася й ще одна непересічна подія. Вперше з початку року експорт і товарів, і послуг зростав швидше за імпорт (відповідно 12,8% та 10,3%).
А от уповільнення динаміки зростання імпорту товарів до 12,8% у червні з рівня 49,4% (у січні), 15,4% (у березні) та 25,4% (у травні), тобто майже у чотири рази з початку року, відбулося не за рахунок зменшення ввезення машин і обладнання, потрібних для інвестицій, а за рахунок енергоносіїв. У першому півріччі 2005 року імпорт товарів зріс на 24,1%, а тепер — лише на 19%. До того ж ввезення енергоносіїв і сировини у червні, у порівнянні з відповідним місяцем 2005 року, зменшилося на $178 мільйонів, а інвестиційний імпорт навіть зріс на $130 мільйонів. Всього ж з початку року імпорт енергоносіїв зріс на $245 мільйонів, а машин і устаткування — на $1,577 мільйона.
Аналіз дозволяє зпрогнозувати, що тенденції прискорення росту експорту, які сформувалися у квітні- червні, ймовірно отримають нового розвитку у третьому кварталі. На цей період більшість експертів прогнозують повільний підйом цін на метали у світі. У літні місяці і у вересні імпорт енергоносіїв може бути стабілізований на рівні другого кварталу. Зазначені фактори різноспрямованого руху експорту та імпорту дають підстави очікувати, що дефіцит поточного рахунку у липні-вересні може скоротитися до рівня $500 млн. Це сприятиме певному збільшенню внеску чистого експорту в зростання ВВП у липні-серпні). Водночас збільшення емісії на купівлю валюти може мінімізувати ймовірність літньої дефляції. Однак восени експорт може уповільнитися як за сезонних причин, так і у зв’язку із очікуваним завершенням циклу підвищення світових цін на метали.
У цей період компенсувати зазначене уповільнення може розширення аграрного експорту після завершення збирання нового врожаю. На межі третього і четвертого кварталів може бути активізований імпорт енергоносіїв і продукції машинобудування у зв’язку з сезонним підвищенням ділової кон’юнктури (жовтень-листопад). Одночасне уповільнення експорту і прискорення імпорту сприятиме відновленню процесу зростання дефіциту торговельного балансу і поточного рахунку в цілому. Адекватне цьому процесу збільшення попиту на валюту сприятимуть протидії традиційному для четвертого кварталу посиленню інфляційного тиску.
Обидва можливі варіанти руху поточного рахунку, які пов’язані зі зменшенням або зростанням негативного сальдо, містять плюси і мінуси. У першому випадку підтримку отримає динаміка ВВП, але посилиться інфляційний ризик. У другому варіанті, в балансі ризиків може відбутися зміщення в сторону послаблення економічного зростання, хоча одночасно уповільниться інфляція.
Але за будь-яких сценаріїв розвитку подій урядові і Нацбанку слід діяти у такий спосіб, щоб дефіцит поточного рахунку не перевищив $1–1,5 мільярда, або на такому ж рівні зупинився гіпотетично можливий профіцит.
Для цього потрібно забезпечити умови, сприятливі для збільшення експорту зернових нового врожаю, а отже — розблокувати роботу недержавних аграрних бірж, домогтися відновлення експорту молока і молокопродуктів в Росію, повернути позиції, втрачені після зменшення транзиту нафти і газу, приєднатися до тих країн (США, Канада та інш.), які вимагають від Китаю виконання зобов’язань перед ВТО щодо зупинення субсидування експорту металу, відновити експорт електроенергії до Румунії та Росії, утримати на нинішньому рівні тарифи на перевезення і сприяти стабілізації цін на сировину для експортерів металу і продукції хімії, надати кредитні гарантії держави експортерам продукції машинобудування, надалі стимулювати інвестиційний імпорт. У цих умовах Нацбанк, найвірогідніше, підтримуватиме ліквідність банків, які кредитують інвестиційний експорт і імпорт.
