Коли ви купляєте холодильник чи, скажімо, пральну машину і привозите цю досить коштовну річ додому, то далі не маєте клопоту. Щоб підключити її до електромережі, достатньо вставити вилку електричного шнура в розетку і отримувати задоволення. Інша річ, коли ви неймовірними фінансовими та фізичними зусиллями збудували навіть не позаміський палац, а звичайнісіньку хатинку. Як приєднати її до електромережі? Вам краще цього й не знати до початку будівництва, бо руки мимохіть опустяться. На цю справу в Україні йшли довгі роки й купа грошей, більша частина яких діставалася корупціонерам.
Незрівнянно більші витрати, в тому числі й нервової енергії, доводилося нести інвесторам. «Ми знаємо десятки випадків, коли іноземні інвестори відмовлялися будувати виробничі потужності в Україні саме через проблему приєднання до електромереж, — говорить екс-член НКРЕКП, член правління бізнес-ради «Ціна держави» Андрій Герус. — Проблема абсолютно штучна, і рішення для неї вже давно було розроблено незалежними експертами. Однак поточний стан справ, який передбачає індивідуальну домовленість між замовником і монополістом, приносить непогані «чайові», а тому впроваджувати ніхто не поспішає».
Важкий і відверто корупційний доступ до української «розетки» знайшов відображення й у світовому рейтингу Doing Business щодо приєднання до електричних мереж. Україна посідає у ньому 137 місце серед 189 країн. Нині у нас є шанс відчутно піднятися у цьому рейтингу. Працюючи над законопроектом «Про ринок електричної енергії» (№4493), фахівці знайшли прийнятне для всіх сторін рішення. Однак сьогодні експерти занепокоєні тим, щоб його не спотворили і щоб приєднання до електромереж не залишилося на довгі роки страшилкою для вітчизняних та іноземних інвесторів.
Український бізнес влаштовує пропонована експертами так звана двоставкова методика оплати відповідних послуг. Перша ставка — за 1 кВт приєднаної потужності (на відповідному класі напруги та з урахуванням завантаженості мереж), друга — за довжину ліній передач. Як вважають експерти, такий підхід дає можливість без зволікань визначити вартість приєднання у заданій точці та зорієнтує замовника відносно того, як швидко можна буде зробити приєднання до електромережі.
«На жаль, сьогодні про це можна дізнатися тільки десь через рік після подачі заявки. Зрозуміло, за таких умов жодне бізнес-планування стає неможливим. Відтак інвестор відкриває виробництво в тих юрисдикціях, де таких проблем не існує», — пояснює експерт офісу ефективного регулювання Олексій Оржель.
Тож пропозиції експертів знайшли розуміння й у підприємствах електромереж, які виконують відповідні операції, й у НКРЕКП. Запропоновану методику вважають прийнятною і погоджуються взяти її за основу і на офіційному рівні. Однак залишаються суперечності з приводу методики визначення ставки за приєднану потужність. Громадські активісти наполягають на тому, що її слід визначати з урахуванням реальних витрат та з урахуванням класу напруги, завантаження трансформаторів і участі заявника у максимумі напруги. На їхню думку, грошей, отриманих за виконання цієї послугу вистачатиме для якісного і вчасного виконання робіт, вони будуть рентабельними. Розрахунок вартості приєднання на основі двох наперед відомих ставок для заданої районної електромережі, як вважають експерти, дає можливість автоматично, за допомогою онлайн калькулятора, оцінити вартість приєднання у конкретній точці.
Директор проектної організації «Мережі та системи» Олег Палайда навіть переконаний, що в цьому разі ліцензіати, тобто виконавці робіт, навіть зможуть цілком офіційно і без жодної корупційної складової заробляти на виконанні таких замовлень. Однак ліцензіати та й НКРЕКП пропонують визначати ставку на основі вартості активів як усереднену для усієї країни чи області. Експерти ж вважають, що в такому разі дана ставка буде істотно вищою, ніж собівартість робіт з приєднання.
«На сьогоднішній день ви повинні витрачати купу часу, сил та нервів для того, щоб хоча б дізнатись, на яких умовах вас можна приєднати. Навіть гроші не можуть прискорити цей процес. Обов’язковою умовою сьогоднішніх процедур приєднання є безпосереднє залучення інвестора до обговорення складних технічних деталей, в яких він за визначенням не орієнтується, — відзначає координатор напрямку програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» Дмитро Боярчук. — Ми повинні увесь процес «замкнути» в середині ліцензіату, вказавши лише точку на карті, де має відбутися приєднання».
Тим часом власний досвід автора, щоправда, лише у підключенні побутового споживача (йшлося не про кілометри, а буквально про один метр) свідчить, що маючи всі необхідні документи, а головне — конкретну і недвозначну вказівку виконавцям від керівництва, кількарічну тяганину вдалося без жодних грошей припинити за лічені дні.
