Упродовж останніх чотирьох місяців 2008 року українська валюта девальвувала відносно долара на 40%. Гривня вже вдруге за свою історію продемонструвала таке глибоке падіння: вперше значна девальвація національної валюти сталася 1998—1999 років, коли вона втратила 62% своєї вартості. Однак поточна ситуація на валютному ринку і в економіці України істотно відрізняється від кризових умов 1998—1999 років. Зокрема, напередодні попередньої кризи українська економіка переживала глибокий спад ділової активності, викликаний розвалом Радянського Союзу, в той час як в останні кілька років економіка розвивалася швидкими темпами, багато в чому завдяки сприятливій зовнішній кон’юнктурі і притоку іноземного капіталу. Крім того, на відміну від 1998—1999 років, коли українська влада намагалися стабілізувати гривню шляхом прив’язки до долара на нових рівнях, сьогоднішня валютно-курсова політика має основні риси, властиві режиму плаваючого валютного курсу.
І нинішня ситуація навколо гривні продовжує розпалюватися не лише за рахунок економічних чинників. Накладаються й політичні моменти. За допомогою звільнення Стельмаха депутати вирішили виправити ситуацію на валютному ринку. Заодно вони не упустили можливості посварити й Президента, мовляв, він підгравав спекулятивним діям нацрегулятора.
На думку економіста Віктора Лисицького, депутати порушили елементарно процедуру звільнення голови НБУ. Адже спочатку Президент повинен подати відповідне подання в парламент і лише потім народні обранці можуть вирішувати звільняти чи ні. До речі, такої думки дотримується більшість вітчизняних експертів, та й сам Президент України.
За таким сценарієм кадрових ротацій перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак побачив спробу уряду відвернути увагу суспільства від проблем із газом і отримати контроль «над станком НБУ». «Їм (уряду. — Авт.) необхідно профінансувати 70 мільярдів гривень за рахунок внутрішніх запозичень. А зробити це без станка Нацбанку неможливо. Необхідно отримати контроль над НБУ будь-якою ціною. В іншому випадку не вирішаться проблеми ні з газом, ні з бюджетом... Не час сьогодні такі розбирання проводити», — зазначає Шлапак.
Спочатку валютні каруселі в грудні, а потім кадрові рішення щодо Нацбанку... Все це змушує понервувати навіть найстійкіших українців, які не знають, чого чекати від цих розборок. Учора на міжбанку гривня знову опустилася: торги доларом США відкрилися збільшенням котирувань — 8,0350/8,1650 гривні, ціни на російську валюту піднялися до 0,2390/0,2460 гривні, котирування за євро-гривні також пішли вгору — 10,6260/10,8280 гривні. Чи триватимуть курсові колотнечі, та які можуть бути прогнози курсу гривні на найближчий час у зв’язку з ситуацією стосовно голови Нацбанку? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРІ
Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО, екс-прем’єр-міністр України:
— Рішення про звільнення та призначення голови Нацбанку повинні прийматися колективно (Президентом України, Верховною Радою, керівником уряду). Бо всі ці гілки влади практично стоять на одному рівні. Звільнивши ж Володимира Стельмаха та не призначивши на його місце нікого, можна очікувати нестабільності гривні. Мене як громадянина це хвилює, бо в економічній сфері, зокрема в банківській, стабільності не було. І таке рішення безумовно позначиться на курсі гривні, який може знизитися навіть до 10 гривень за долар.
Якщо вже й почалася боротьба за посаду голови НБУ, то тут потрібно підходити з урахуванням загальнодержавних інтересів. І повторюю: має бути колективне рішення, щоб особи, які його приймають, несли безпосередню відповідальність за фінансово-економічний стан держави. Поки що такого рішення немає.
Володимир ЛАНОВИЙ, президент Центру ринкових реформ:
— Затяжне падіння курсу гривні, яке спостерігали нещодавно, було пов’язане з емісійною політикою щодо гривні. Ця емісійна політика направлена на те, що величезні суми вкидаються в економіку, нібито для задоволення попиту на кредити та зниження відсоткових ставок по них. У цілому емісійний механізм дуже шкідливий. Він призводить до високої інфляції та провалу курсу гривні. Цю методологію потрібно замінити на сучаснішу. І якщо Стельмах чи хтось інший із керівників НБУ стоять на заваді процесу оновлення, то їх потрібно знімати. У принципі, рішення Верховної Ради — позитивний крок. Але поки що юридично він не стовідсотковий. На зміну тенденції падіння курсу гривні воно ніяк не впливає.
Олександр ОХРІМЕНКО, радник голови правління Укргазбанку:
— Гривня почала зміцнюватися, бо до України приїхала місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). І її звіт важливий для отримання другого траншу кредиту стенд-бай. Одна з умов отримання наступного траншу — дотримання курсової різниці. Нацбанк почав робити доларові інтервенції на ринок — і курс гривні пішов донизу. Я думаю, що після закінчення роботи цієї місії Нацбанк припинить робити інтервенції, і тоді в лютому курс долара буде між 9 і 10 гривнями. Головне питання для міцної гривні — чи включить Нацбанк друкарський станок. Ось тут і з’являються дві великі проблеми, які все-таки, на мій погляд, змусять НБУ це зробити. Перша — наповнення бюджету. У першому кварталі ситуація з наповненням буде найскладнішою, бо надходження податку з імпорту практично відсутні. Плюс раніше збирали 20% ПДВ при продажу російського газу на внутрішньому ринку. Сьогодні ці дві бюджетні статті практично не поповнюються. Тому емісії грошей не уникнути. Друга проблема перед НБУ — платоспроможність та ліквідність банківської системи. Я не говоритиму, яка вартість банківських активів і де гроші. Зараз банки не повертають кошти клієнтам. Але так довго продовжуватися не може. Якщо не почнуть видавати депозити, то буде соціальний вибух. У банків реально цих активів немає, бо вони віддали гроші на кредити підприємствам або ще кудись. Єдиний механізм уникнення соціального вибуху — прокредитувати банки, рефінансуючи їх через Нацбанк. Це означає емісію грошей в економіку. Названі фактори будуть визначальними для стабільності гривні в першому кварталі. А далі час покаже.
Дмитро МОШКАЛО, віце-президент та інвестиційний керуючий Foyil Asset Management Ukraine:
— Гривня, напевно, спуститься до рівня 7,7. Хоча коливання в протилежний бік теж будуть. Головний же фактор, який найближчим часом визначатиме курс гривні на ринку — реструктуризація кредитної заборгованості. Коли більшість валютних кредитів споживачів реструктуризують у гривню, тоді можна розраховувати на стабілізацію ситуації. Головні причини зміцнення гривні сьогодні: з валютного ринку пішли спекулянти та експортери почали продавати долари.
Микола ІВЧЕНКО, старший аналітик «Форекс-клубу»:
— Зміцнення гривні зроблено спеціально для приїзду комісії МВФ до України, щоб отримати другий транш кредиту. Для цього Нацбанк повинен продемонструвати комісії, що він проводить політику єдиного курсу, тобто різниця між офіційним курсом НБУ та міжбанківським не повинна перевищувати 2%. А на практиці різниця донедавна доходила навіть до 10%. Але за два тижні НБУ з допомогою валютних інтервенцій придавив долар до рівня 7,9 гривні. Однак вже наприкінці минулого тижня, після приїзду комісії, міжбанківський ринок закрився на позначці 8,04 гривні. Це вказує, що зміцнення гривні було штучним. Тому говорити про стабілізацію та зміцнення гривні за таких умов з економічної точки зору підстав немає. Найближчі два-три місяці долар знову може дійти до показника 8,5 гривні на міжбанку, а в обмінниках— до 8,7 гривні.
