Економічна демократія — це добре чи погано? Взяття національною валютою другого психологічного бар’єра в 10 гривень за долар змусило багатьох українських економістів та фінансистів замислитися над вибором правильної відповіді. Через неоднозначність дій Національного банку України (НБУ) суспільство вже не має спокою останні кілька місяців. Різке укріплення гривні, потім боротьба з інфляцією шляхом різкої девальвації гривні... Все вказує на те, що для наших чиновників при вирішенні економічних та соціальних проблем жодних перепон не існує. Їм, як-то кажуть, море по коліна. Однак про цілком очевидну курсову небезпеку вже відкрито заговорили на Заході.
Представник французької компанії «Euler Hermes» (що є одним із лідерів на ринку страхування кредитних ризиків) Карін Бержер вважає, що найпершими кризу відчують країни, залежні від зовнішнього капіталу. До них належить і Україна.
Через замороження мультинаціональними компаніями більшості проектів з рівноваги вийде платіжний баланс (який і так «кульгає») та посилиться ризик сильного знецінення національної валюти. На думку експерта, Україна (яку поставили в один ряд з В’єтнамом та Туреччиною) може піти слідами Аргентини, у якій нацвалюта під час кризи девальвувала на 70%, що загальмувало її економічне зростання на декілька років. Чи такого розвитку подій прагнуть наші урядовці для своєї країни, яку за законом вони повинні захищати з усіх сил?
«До «економічного цунамі» українська влада була не готова, а часто-густо ще й підкладала в багаття дров», — вважає екс-спікер парламенту Арсеній Яценюк. Відсутність внутрішнього ринку, залежність від зовнішнього сектору, «політичні та соціальні феєрверки на догоду політикам за рахунок державного бюджету, витрачання більше за зароблене, відверта економічна брехня — ось корені української економічної кризи», вважає він. Врешті-решт цей економічний букет і призвів до курсових гойдалок.
Опитані «Днем» експерти в один голос основною причиною курсового дисбалансу називають спекулятивні операції на валютному ринку. «У нас сьогодні істотна невідповідність обсягів попиту, які подаються на ринок, та обсягів валюти, що фактично перетинає кордон. Таким чином, мають місце істотні спекуляції», — вторить їм керівник Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента України Роман Жуковський.
Якщо курсові ігри триватимуть і далі, запевняє радник міністра економіки Сергій Яременко, то на країну очікує багато неприємних сюрпризів. «Зупинка банківської системи, неможливість здійснювати розрахунки, банкротства і навіть повний крах фінансової системи», — узагальнює можливі негативні явища для економіки Яременко. Щоб виправити ситуацію, він пропонує кардинально змінити підходи до вирішення поточних завдань валютно-курсової та монетарної політики.
Тим часом, якщо зміцнення гривні щодо долара відбудеться на рівні вище 8 гривень за один «зелений», найімовірніше, відбудеться низка банкрутств у банківському секторі, а наступного року — і в реальному секторі. Такої думки віце-президент й інвестиційний керівник Інвестиційного фонду Дмитро Мошкало. «Якщо ситуація з курсом не стабілізується найближчим часом, а найімовірніше, цього вже не відбудеться, під питання буде поставлено існування фінансової системи України», — заявив він днями журналістам. Вище 8 гривень за долар українська економіка не витримає, підсумував Мошкало.
Розібратися з курсовими перипетіями спробував і Президент України Віктор Ющенко. Стурбованість глави держави «серйозною передевальвованістю» гривні цілком обѓрунтована, адже, незважаючи на запевняння чиновників (відповідальних за курс), вектор нацвалюти продовжує рухати вниз психологічний фактор. Про що це свідчить? Населення не довіряє регулятору і не розуміє, чого очікувати від нього завтра.
Однак, за словами Ющенка, не все так погано, як здається. Якщо ще 10—12 днів тому українці купували доларів на 20—30 мільйонів дол. більше, ніж продавали, то сьогодні — тільки 2—3 мільйони дол. «Ми є свідками затухання процесів. Але дуже важливо сьогодні, щоб Мінфін і Нацбанк сформували єдину спільну політику», — зазначив глава держави.
Але як врятувати те, що тріщить по швах? До плану порятунку Президента, НБУ та Мінфіну включили пункти про щоденні валютні аукціони, відбирання ліцензій у банків-порушників валютних операцій, зменшення обсягів випуску нових грошей, обмеження рефінансування банків та змі ну механізму роботи валютного ринку. Ці заходи, на думку авторів плану, повинні приборкати девальваційну хвилю за тиждень.
Проте такі терміни не влаштовують прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко. Вона вимагає негайного звільнення голови НБУ та звинувачує Президента у покриванні спекулятивних операцій Нацбанку на валютному ринку. На підтвердження своїх слів Тимошенко обіцяє передати відповідні документи спеціальній тимчасовій слідчій комісії в парламенті, яка вивчає законність дій НБУ.
«Ця комісія допоможе, як мертвому примочка», — натомість вважає Арсеній Яценюк. У парламенті, за його словами, немає фахівців із банківських питань. На користь своїх аргументів він пригадав, як, будучи головою парламенту, двічі запрошував керівника Нацбанку в сесійну залу парламенту, і тоді народні депутати України ставили запитання на рівні «першого—третього класу загальноосвітньої середньої школи». В чому ж тоді сенс таких дебатів? Переносячи питання пошуку «цапа-відбувайла» за курсові прорахунки у політичній площині, країна ризикує скоро купувати долар по 20 гривень. Судячи з офіційних заяв голови Нацбанку, і це ще не межа...
«Я можу навести приклад, що тільки після цієї заяви (Юлії Тимошенко . — Авт.) вже відразу на ринку виріс курс долара, тобто знецінилася валюта майже в два рази. Вже заявляють курси 14 і більше гривень за один долар. Сьогодні в економіці України склалася дуже складна ситуація. Бездарна діяльність уряду в управлінні економікою призвела до того, що вже в грудні цього року країна може бути у ситуації внутрішнього дефолту. На сьогодні уряд не має коштів для виплат по заробітних платах, пенсіях, соціальних виплатах і зобов’язаннях зовнішнього і внутрішнього характеру. Правління НБУ України стурбоване сьогоднішньою ситуацією, коли прем’єр-міністр перейшла ту межу, яку ніхто ніколи не переступав», — заявив Стельмах.
Хто винен? І що робити? Ці два вічні запитання ми поставили експертам «Дня»...
КОМЕНТАРIІ
Володимир ЛАНОВИЙ, президент Центру ринкових реформ:
— Валютне курсоутворення — це політика. От Нацбанк перейшов до політики керованого плаваючого валютного курсу. Наскільки вправно він керує — ми всі бачимо. У нас руйнується економіка, тому що імпорт скоро перестане для нас бути доступним, і від цього постраждають багато які сфери нашого життя. Тому всі запитання — до Національного банку. Ситуація з курсом — це не стихійне лихо, не ринкова ситуація, а політика Нацбанку. Чому він так діє? Знижувати курс потрібно було ще минулого року, коли склалася неприваблива ситуація з переважанням імпорту над експортом у країні. Тоді нічого не зробили. Але врешті-решт усі втратили віру в стабільність гривні та почали її скидати, вкладаючи заощадження в долари й євро. Саме це й стало психологічною проблемою. Довіру, яка формувався в нас до гривні протягом 15 років, підірвали за кілька місяців.
У нинішній ситуації банки не хочуть стати банкротами, вони зберігають вартість, яку мають, вкладаючи її в іноземну валюту. Але вони не виконують свою головну функцію: кредитора економіки. Як наслідок — економіка не отримує коштів для здійснення розрахунків, наприклад, для виплати зарплати. У результаті заводи та підприємства зупиняються. Якщо не приборкати подальшу девальвацію, то постраждає насамперед виробничий сектор.
Для стабілізації ситуації на валютному ринку потрібно створити міжнародні умови обігу іноземної валюти в Україні (можливість здійснення різноманітних конвертаційних операцій). Але головне — досягти рівноваги курсу, щоб попит і пропозиція на валюту збігалися. А це передбачає вже багато різних моментів. Наприклад, починати стимулювати експорт, залучати іноземні позики, в тому числі й для НБУ, якщо він не може підтримати стабільність. Коли з’явиться курсова рівновага, тоді відновиться кредитування економіки. А далі потрібно вирішувати питання зниження процентних ставок. Зараз вони сягають 30—35%, а половина економіки не може взяти такі кредити. І банки мають покрутитися так, щоб залучити до себе нових клієнтів і повернути старих. Тоді в них з’явиться ресурс для кредитування.
Але в даному контексті є ще один момент. Для того, щоб банки почали кредитувати підприємства, не слід пропонувати їм облігації держпозики. Якщо банк може вкласти кошти в державні облігації, то навіщо йому давати гроші в економіку на кредитування? Адже з держоблігаціями завжди вигідніше працювати: там гарантії, там гроші повернуться напевно. Оптимальний курс — 7,5 гривні за долар, а межі максимального падіння немає.
Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО, екс-прем’єр-міністр України:
— Сьогодні потрібно встановити чіткий курс гривни — от і все. Треба мати чітко виписані параметри грошово-кредитної політики на кожний рік і працювати в цих рамках. Це означає, що потрібно повернутися в курсовий коридор і в ньому працювати, адже наразі маємо повне неподобство: всі люди хвилюються. На мою думку, повернутися назад у попередній коридор не можна, але новий не має виходити за межі восьми гривень. Якщо ж ситуація з девальвацією гривні посилюватиметься — це може взагалі призвести до дефолту України. Щодо курсу гривні на найближчий час — наразі складно про це говорити. Річ навіть не в Стельмаху. У нас сьогодні й політична, і соціально-економічна криза. Тому всі органи влади повинні нести відповідальність.
Олександр ОХРИМЕНКО, радник голови правління «Укргазбанк»:
— Нинішнє падіння гривні викликане виключно спекулятивними іграми. Тут економіка скінчилася ще на рівні семи гривень. І доводи, що імпортери купують валюту, є просто смішними в цьому випадку, тому що їм валюта за таким курсом не потрібна. Заробили на спекуляціях непогано: не менше 20 мільярдів дол.
План дій на валютному ринку для врегулювання ситуації є очевидним: валютний коридор і чіткі параметри проведення валютного аукціону (щоденний, з позначенням, хто купує, як, по якій валюті аукціон). На валютному ринку існують певні правила гри. На сьогоднішній день гравці ринку їх не бачать. Нацбанк для початку повинен був збити ажіотажний попит валютною інтервенцією, щоб він не зростав. А так ринок сьогодні не має чітких сигналів про те, що буде завтра. Коли ж немає таких сигналів, ринок охоплює справжня паніка. Це ми й спостерігаємо. Крім того, реальні прибутки населення фактично двократно знизилися. І от тепер це вже не проблема курсу, а загальнонаціональна проблема. Тобто, втративши раніше небагато доларів, можна було б уникнути цього...
