Українці продовжують активно скуповувати валюту, хоча попит на неї зменшився. За даними Нацбанку, в жовтні 2011 року населення викупило в банків валюти на 1,4 мільярда доларів більше, ніж продало. В цілому, за даними НБУ, в жовтні населення купило валюти на 2,45 мільярда доларів, тоді як в обмінники здало лише 1,04 мільярда доларів. Нагадаємо, що попит на валюту почав активно зростати з кінця літа. А в вересні 2011 року зафіксували рекордні темпи її купівлі (на суму 2,1 мільярда доларів більше, ніж продали валюти). Це найбільший показник на готівковому ринку після листопада 2008 року. Щоб утримати стабільний курс гривні, Нацбанк пішов на введення обмежень при купівлі валюти, які почали діяти з 23 вересня. Зокрема, населенню заборонили обмінювати долари і євро без паспорта (тоді як раніше без документів можна було купити-продати валюту на суму 15 тисяч гривень). Проте, попри заборону, інтерес до іноземних грошей залишається більшим, ніж до рідної гривні. Чому так відбувається? Про це «День» запитав у експертів.
В умовах нестабільності на фінансових ринках та уповільнення світової економіки попит на валюту в населення залишається суттєвим, підкреслює тенденцію керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко. На його думку, одна частина валютного попиту, ймовірно, пішла на «чорний» ринок, а інша поки перенесена на майбутнє (тобто населення чекає пом’якшення обмежень при купівлі).
На думку Івченка, попит на валюту в листопаді-грудні 2011 року буде помірно зростати на тлі зростаючої боргової кризи в Італії та уповільнення темпу зростання української економіки. Проте він буде нижчим за вересневий показник і стримуватиметься адміністративними заходами, прогнозує Івченко. За його словами, в найближчому майбутньому варто чекати помірної девальвації гривни. «Проте регулятор, скоріше за все, намагатиметься знизити реальний обмінний курс гривні за рахунок низьких темпів інфляції, залишивши при цьому номінальний курс гривні по відношенню до долара незмінним», — підсумовує він.
За словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, важливо не те, скільки валюти населення купило, а яка різниця між показником загальної суми покупки і продажу валюти. За його підрахунками, за жовтень вона складає 1,5 мільярда доларів. Якщо продивитися літні місяці (вересень не береться до уваги, тому що там було рекордне зростання, спровоковане певною мірою попередженням про введення обмежень), то побачимо, що різниця між купівлею і продажем валюти теж складала близько мільярда доларів. Тобто, говорить Жолудь, об’єми покупки скоротилися, але різниця між продажем і покупкою невелика. Отже, населення все-таки активно купує валюту, говорить він. Жолудь теж дотримується думки, що оскільки зараз в Україну немає значного припливу інвестицій і кредитних ресурсів, завдяки чому фінансується дефіцит поточного рахунку, то гривня трішки ослабіє. За словами експерта, в середньостроковій перспективі (шість місяців) спостерігатиметься помірна девальвація гривні. А впродовж наступних 12 місяців при нейтрально-оптимістичному сценарії гривня може подешевшати на 30 копійок.
Опитані «Днем» експерти також наголошують на ще одній важливій тенденції — населення почало більше економити гроші.
«Події останніх декількох років довели, що заощадження — це не просто традиція чи звичка, а необхідність. Ураховуючи вплив фінансової кризи, а також поточну економічну нестабільність, заощадження стають для українців усе важливішими. Сьогодні депозитні продукти в гривні можуть стати рятівною «подушкою безпеки» в разі подальшого негативного розвитку подій на світовому ринку», — розповідає про підсумки дослідження IMAS International, яке проводилося в Україні, Угорщині, Австрії, Чехії та Словаччині за підтримки Erste Group, заступник голови правління АТ «Ерсте Банк» Світлана Черкай. Девальвація валюти, інфляція та зниження купівельної спроможності змусили українців задуматися над збереженням грошей, говориться в дослідженні. 90% опитаних наших співвітчизників вважає важливим збереження грошей. Проте, вибираючи спосіб збереження зароблених кровних, українці вважають за краще і далі тримати гроші переважно вдома в панчохах, банках або ж під матрацами.
Більшість українців (64%), як і інші європейці, зберігають гроші з метою фінансового захисту «на чорний день», тоді як показник заощаджень на старість складає лише 19%, хоча тенденція до зростання у порівнянні з минулими роками все ж спостерігається. «Основною метою заощаджень є покупки або ремонт (49%), покупки, на які поки немає коштів (28%), а також відпочинок (27%). При цьому про пенсійне забезпечення українці думають все ще мало в порівнянні з європейцями — 19% українців зберігають для пенсії, тоді як в Угорщині, Словаччині й Австрії на старість відкладає майже половина населення, і рекордні 68% населення Чехії», — зауважує керівник дослідження і управляючий директор IMAS International Ангар Льохнер.
