Чи не на кожному ринку сьогодні можна придбати стиглі кавуни і дині українського походження. Як повідомив «Дню» начальник управління землеробства департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Варакін, із загальної площі посівів баштанних культур в Україні, яка з 1995 року коливається в межах 80—89 тисяч гектарів, Херсонській області стабільно належить більше третини цієї території — від 28 до 31 тисячі гектарів. До прикладу, другою в цьому показнику є Запорізька область, у якій баштани вирощують усього на 8 тисячах гектар. Відповідно, і врожаї Херсонщина збирає найбільші. У 2012 році місцеві землероби постаралися на 377 352 тони. Цього року заплановано зібрати близько 420 тисяч тонн, 40 % з яких уже реалізується на українських ринках. Так що питання актуальності розширення ринку збуту залишається. Традиційно, найвищі показники врожайності показують Голопристанський і Скадовський райони області. Щодо ринків збуту, за словами Олександра Варакіна, вони різні. Фермерські господарства і приватні орендарі земель реалізовують кавуни і дині як самостійно (у невеликій кількості), так і посередникам прямо з полів. А ті вже везуть стиглі ягоди по всій Україні і в країни близького зарубіжжя.
Про тенденції «кавунового» бізнесу на Херсонщині, умови роботи у зв’язку з земельною реформою та можливі ризики, пов’язані з нею, «День» поспілкувався із досвідченим аграрієм.
Сергій Кісельов займається баштанами вже понад двадцять років. Вирощував кавуни й дині у Новотроїцькому районі, а останні кілька років обробляє землю Скадовщини. За цей час специфіка роботи особливо не змінилася, каже наш співрозмовник. «Раніше треба було складати угоду про оренду з колгоспом, тепер — з власниками земельних паїв. Різниця в тому, що зараз я не укладаю довгострокових договорів. Максимум рік-півтора. З’явилася лише проблема високої конкуренції: багато орендарів хочуть брати землі, адже продаж овочів — чи не основний дохід селян на Півдні. Стосовно перспектив Державного земельного банку, то особисто я їх не бачу. Гадаю, це чергова спроба ввести простих людей в оману, заволодівши їхніми наділами. Мені, як бізнесмену, простіше позичити кошти у когось зі знайомих. І відсотки менші, і зачекати зможе. А банк не чекатиме, а одразу вимагатиме борг через суд. Взагалі, зі свого досвіду, волію з банками справ не мати. Раптом проблеми з врожаєм, тоді з кредитного болота не вилізеш. Якщо взяти останні десять років, то вести бізнес стало трохи складніше. У людей просто мало грошей, вони менше собі дозволяють», — розповідає Сергій Іванович.
Успішність баштанної справи, на думку Сергія Кісельова, залежить від погоди, кількості зусиль, яких докладаєш на полі, і конкуренції. Врожаї щороку збираються стабільні, а от виручка — різна. Багато насадили баштанів — ціна швидко падає і прибуток невеликий, насадили менше — значить і доходи з такої ж кількості продукту будуть вищими.
За його словами, в Херсонській області, у с. Великі Копані є потужний оптовий ринок. «Господарники всієї України знають про нього, а з найближчих регіонів сюди звозять продукцію, яку можна вигідно реалізувати, — продовжує Сергій Іванович. — Втім, є й традиційні проблеми. В Україні баштани вирощують чимало нелегалів: корейці, грузини, турки, азербайджанці. Вони домовляються з місцевою владою в обхід законодавства, заносять хабарі у потрібні кабінети і не реєструють свій бізнес. А потім ще й наживаються на тих, хто сплачує всі податки. Тобто, займаються перекупкою. Доки той же кавун дійде до покупця на ринку, він виросте в ціні у два-три рази. Та це дуже масштабна проблема, яка, здається, далека від свого вирішення».
Як би там не було, кавунами цього року Україна буде забезпечена вдосталь. Як говорить Сергій Кисельов, врожаї вдалися хороші, тож без прибутку баштанники не залишаться, а значить і наступного року сміливо вкладатимуть кошти у землю.