Європа готова фінансово підтримати Україну в питанні модернізації вітчизняної ГТС. Про це на підсумковій прес-конференції в Києві після саміту Україна — ЄС заявили лідери Євросоюзу. Іншими словами, Європа натякнула, що її цікавить участь України в об’єднаному енергетичному ринку, який запрацює з 2015 року. Перші кроки в цьому напрямі наша країна зробила. Про подальший рух до єдиної енергетичної Європи і бар’єри на цьому шляху в рамках віденського саміту з фінансування та інвестування в енергетику «ЄС — Україна-2012» «Дню» розповів директор Департаменту з торгівлі й транзиту Секретаріату Енергетичної хартії Стейван ДЕФІЛЛА:
— Яка, на ваш погляд, роль Енергетичної хартії в енергетичному секторі України, а також у співпраці країни з іншими учасниками Хартії?
— Із самого початку Україна є повноправним і активним членом Енергетичної хартії. По-суті, Договір спрямовано на те, щоб сприяти прозорості й ефективності функціонування енергетичних ринків. Це допоміжний інструмент у процесі розвитку співпраці між країнами-учасницями Енергетичної хартії. Кожен окремий уряд визначає структуру енергетичного сектора у своїй державі. Інакше кажучи, Хартія є своєрідним нейтральним форумом, де країни мають можливість обговорити й прийняти єдині правила для розвитку своїх енергетичних ринків.
Кажучи про співпрацю України з іншими країнами, варто відзначити актуальне питання, що вимагає подальшого рішення: це статус Росії в Хартії. Уточнення цього важливого аспекту дозволило б згладити багато гострих кутів у енергетичній взаємодії в регіоні, зокрема і в договірних відносинах Росії з Україною.
— Чому це питання таке важливе?
— Договір до Енергетичної хартії забезпечує умови для розвитку міжнародної енергетичної співпраці на основі відкритих, конкурентних ринків, загальноприйнятих і загальновизнаних правил і принципів, які держави мають можливість розробити на взаємовигідних умовах.
Хартію в цілому спрямовано на вирішення питань енергоефективності, енергетичної безпеки і захисту інвестицій. Росія є важливим партнером для багатьох інших країн-членів Договору як виробників, споживачів, так і транзитерів енергоресурсів. У зв’язку з цим, активніша участь Росії в Хартії могла б позитивно вплинути на розвиток вищезгаданих питань.
— Тобто енергетичний ринок Європи не буде повноцінним, поки Росія не ратифікує Договір до Енергетичної хартії?
— Я б не наважився на таке твердження. Енергетичні відносини між Росією і країнами ЄС спираються на багатолітній досвід співпраці як безпосередньо, так і в рамках ДЕХ, що охоплює велику частину Євразії. Договір підписано деякими країнами-виробниками (зокрема Казахстаном, Азербайджаном, Норвегією і Австралією), частина з них його ратифікувала, частина — ні, але всі вони активно беруть участь у Хартії. Складність статусу Росії багато в чому пов’язана з виходом цієї країни з тимчасового застосування ДЕХ. Уточнення цієї ситуації могло б сприяти подальшому зміцненню енергетичних відносин між країнами-членами ДЕХ, а також між країнами ЄС і Росією. Зараз у рамках Хартії відбуваються переговори з приводу того, яким чином краще визначити зони загальних інтересів і розпочати модернізацію вже сталих аспектів процесу Енергетичної хартії. Я вірю, що це цілком можливо. Можна також зазначити, що інструменти Хартії не можуть бути повноцінно використані за відсутності підтримки якоюсь однієї зі сторін-учасниць Хартії.
— На шляху подальшого зміцнення енергетичної співпраці з ЄС у грудні 2010 року Україна приєдналася до Енергетичного співтовариства. Як, на ваш погляд, країна впоралася з виконанням умов приєднання до Енергетичного співтовариства?
— Оскільки Енергетичне співтовариство і Енергетична хартія це дві різні організації, я можу лише висловити власну думку. Приєднання України до Енергетичного співтовариства — це важливий крок на шляху до інтеграції України в енергетичний ринок ЄС. Безумовно, виконання всіх потрібних умов для приєднання в установлені терміни буде непростим завданням, враховуючи нинішній стан справ в енергетичному секторі України. Проте хотілося б вірити в позитивний результат даної ініціативи.
— У чому вигода для України від вступу до Енергетичного співтовариства?
— Оскільки Енергетичне співтовариство є інструментом Європейського Союзу щодо розповсюдження правил його внутрішнього енергетичного ринку на зацікавлені сусідні країни, що не входять в ЄС, членство в Енергетичному співтоваристві дозволить Україні приєднатися до європейського енергетичного ринку.
Для створення збалансованих засад для співпраці в енергетиці Енергетична хартія співробітничає з іншими міжнародними організаціями, що працюють у цій сфері, у тому числі й з Енергетичним співтовариством.
Енергетична хартія має дві характерні риси. По-перше, Договір є єдиним зводом міжнародних правил, розроблених спеціально для енергетичного сектора. По-друге, процес Енергетичної хартії охоплює широке і різноманітне коло країн Євразії, долучаючи як виробників, так і споживачів енергії та транзитні країни.
Таким чином, участь України в таких міжнародних угодах у сфері енергетики, поза сумнівом, вигідна для країни. Вона дозволяє розширити діапазон енергетичних партнерів для співпраці й створити потрібні умови для інвестування в енергетику України.
