Для стримання девальвації гривні, НБУ планує за кілька тижнів створити інститут маркет-мейкерів в Україні. Про це розповіла голова Нацбанку Валерія Гонтарєва. До цієї роботи, за її словами, залучена спеціальна місія Міжнародного валютного фонду, що надає Україні технічну допомогу. За словами Гонтарєвої, інститут маркет-мейкерів дасть можливість уникнути панічних коливань курсу при невеликих обсягах торгів.
Вона нагадала, що місяць тому її викликали до Верховної Ради через провал курсу гривні до 13,60 грн/$, але за таким курсом відбулася тільки одна угода на невелику суму — $50 тисяч. За словами голови НБУ, після введення в квітні збору до Пенсійного фонду з операцій з купівлі та продажу валюти, обсяги торгів на міжбанку скоротилися з $1,2 — 1,5 мільярда в день до $200 — 300 мільйонів. «Для країни із 45-мільйонним населенням я назвала б це навіть непристойним», — додала глава НБУ. Гонтарєва також нагадала, що Україна перейшла на плаваючий курс гривні, відтак надавати нескінченну підтримку національній валюті із золотовалютних резервів ніхто не буде. Золоті запаси йтимуть лише на закупівлю критичного імпорту або на стабілізацію ситуації в країні. «Плаваючий курс не має жодного стосунку до панічної поведінки на міжбанку. Тим паче що за її словами, розхитувати курс сьогодні допомагають 200 агентів ФСБ, про що вона дізналася від голови СБУ Валентина Наливайченка. Тож у цій ситуації, на думку Валерії Гонтарєвої, можуть допомогти маркет-мейкери, які утримуватимуть чіткі котирування і не дадуть розхитати курс.
Маркет-мейкер — це банк, який бере на себе зобов’язання утримувати курс у заздалегідь затвердженому коридорі НБУ (за якісь пільги чи привілеї від Нацбанку). Як саме працюватиме кожен з 15 таких фінустанов, поки що невідомо. Але, радше за все, регулювати міжбанк банкіри будуть у тісному зв’язку з НБУ, адже їм доведеться продавати валюту, якщо її в якийсь момент не вистачатиме на ринку. А якщо долара не буде в пікові моменти у цих 15 банків, то вони звертатимуться за ним до центробанку.
Як позначиться поява інституту маркет-мейкерів на валютному та банківському ринку? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРI
Роман ШПЕК, голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ), старший радник «Альфа-банку»:
— Це нормальна практика і її може бути запроваджено. Маркет-мейкери формуватимуть валютний курс на міжбанківському ринку купівлі/продажу. Маркет-мейкерами — це банки з найкращими рейтингами, що не мають проблем з ліквідністю, платоспроможні, не затримують видачу депозитів. Ці банки купуватимуть та продаватимуть валюту в НБУ і далі продаватимуть іншим учасникам ринку. Зараз є ті банки, які все ще відірвано працюють від реальної економічної ситуації. Іншими словами йдеться про встановлення ними захмарного курсу купівлі на невеликі обсяги валюти, що збурює ринок та настрої населення. Щоб зняти такі різкі курсові відхилення, що не мають ринкового підґрунтя, а головне, щоб було що продавати, потрібно думати про збільшення експорту та повне повернення валютної виручки в країну. Крім того, я радив би НБУ посилити нагляд за банками, бо така кількість проблемних банків і постійне зростання їх кількості вказує на те, що нагляд кульгає.
Олександр САВЧЕНКО, колишній заступник голови НБУ (1991 — 1992 і 2005 — 2009), заступник міністра фінансів:
— Упродовж останніх років двічі була спроба запровадити інститут маркет-мейкерів в Україні. Остання — в 2006 — 2007 роках і навіть трохи попрацювала. Але згодом відмовилися від цієї ідеї, бо в умовах нашої країни цей інститут має значні корупційні ризики. Ідея інституту маркет-мейкерів полягає в тому, що буде група банків із числа найбільших, які отримають першочергове право виходити на валютний ринок, де основним гравцем виступає НБУ. Потім ці банки перепродаватимуть куплену валюту іншим банкам. Натомість вони зобов’язуються підтримувати низький (курс купівлі та продажу валюти) протягом дня чи кількох днів. Але можуть виникнути проблеми. Які? Перша — корупція. Друга — спекуляції. Адже серед найбільших банків, як правило, — найбільші спекулянти. Третє — хвилює можлива участь у цьому інституті державних та російських банків, бо, будьмо відверті, перші часто направлені на максимізацію не прибутків, а збитків, а діяльність других в умовах війни з Росією залишає запитання. Інститут маркет-мейкерів — це ринковий феномен. У нинішніх умовах України він може стати політичним, антиукраїнським чи корупційним феноменом. Але в цілому ідея НБУ правильна. Все залежатиме від її реалізації. Ще одне: інститут маркет-мейкерів на курс фактично не впливає, але на зменшення спредів (тобто це можливий заробіток банків на купівлі та продажу валюти) — так. Ці спреди за тиждень можуть сягати в Україні 20 — 25% на інвестований капітал, тобто тисячі відсотків річних!
Які мають бути вимоги до банків маркет-мейкерів? По-перше, вони мають бути досить потужні і щоб сумарний обсяг їх операцій на валютному ринку перевищував половину всіх операцій ринку. По-друге, треба організувати моніторинг за їхньою діяльністю, бо в такому разі вони стануть головними набувачами вигод при торгівлі та продажі валютою. Цей інститут потрібен, але я починав би зі створення міжбанківського ринку. Адже він у нас непрозорий, а в темній кімнаті створювати ще якусь темну структуру — не найкраща ідея.
Павло КРАПИВIН, перший заступник голови правління банку «Контракт»:
— Від початку цей інститут на будь-якому ринку («Форексі», цінних паперів, фондовому) вводить з метою зниження волативності валют шляхом укрупнення гравців рикну. На ринку облігацій держпозик, наприклад, заявки на покупку йдуть від малих до більших. Маркет-мейкери більш професійні, аніж дрібні, вони більше підконтрольні та керовані центральним регулятором. Це на всіх ринках, а не тільки в Україні. На них спирається нацрегулятор, резулюя ті чи інші ринки шляхом регулювання та консультацій з ними та зворотним зв’язком... Якщо НБУ готовий вибудовувати діалог, а не монолог з такими банками, то це буде позитивно. Адже не можна одночасно спілкуватися із 175 банками. Цілком реально, що ці 15 — 20 банків зможуть вибудувати курсову позицію без інтервенцій НБУ, але у визначеному НБУ коридорі.
Щодо можливої корупції, то я не бачу підстав для цього. Адже існує система підтвердження контрактів, під які купується валюта («Волклі»). Отже, НБУ чітко бачить ознаки махлювань, і ці ознаки за інституту маркет-мейкерів стають ще очевиднішими. Російським банкам не вигідно теж шкодити, бо для них цей механізм цікавий з точки зору залучення нових клієнтів, а також як спосіб виживання в країні. Хоча я не думаю, що запропонований механізм спрацює ефективно.
