Впродовж 2010 року Укрзалізниця планує впровадження повного циклу продажу електронних квитків. Завдяки такій новинці кожний бажаючий самостійно зможе не лише замовити квиток у потрібному напрямку, а й роздрукувати його, не відвідуючи каси.
Як зазначила в прес-клубі під назвою «Результати впровадження нових сервісних послуг у пасажирських перевезеннях у 2009 році й плани їх подальшої реалізації» начальник управління інформаційних технологій Головного пасажирського управління Укрзалізниці Ніна Кострубицька, вже розроблено програмне забезпечення для оформлення електронних квитків та розглядаються варіанти зчитування штрих-коду (відповідний пристрій буде у провідника, або у начальника потяга, або ж взагалі буде знаходитися на вокзалі). При цьому кожен із можливих варіантів узгоджується з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами.
Проте, як зазначають у Консорціумі «Менеджмент Консалтинг Груп», тут існує одна істотна проблема: вітчизняне законодавство наразі не визнає електронних підписів.
Та одним електронним підписом залізничники не збираються обмежуватися. Так, окремі послуги залізниць будуть уніфіковані. Позитивний досвід із єдиною ціною постільної білизни засвідчив правильність подібного рішення, відзначають в Укрзалізниці, тож наступною має стати сплата вартості чаю, яка за бажанням пасажира може бути включена у вартість квитка. Причому його ціна буде однаковою в будь-якій точці країни.
«На поточний момент, — розповідає заступник начальника Головного пасажирського управління Укрзалізниці Іван Карпяк, — відпрацьовується й питання щодо впровадження послуги прийому багажу громадян на дому. Достатньо буде зробити один телефонний дзвінок або заповнити електронну форму в інтернеті. Однак Укрзалізниця розглядає можливість надання такої послуги тільки в межах України».
В цілому ж, за словами Карпяка, до запровадження будь-яких послуг на залізницях підходитимуть комплексно. А всі побажання пасажирів вивчаються маркетинговою службою, зокрема на сайті Укрзалізниці — шляхом анкетування та опитування.
Щоправда, ефективність і швидкість впровадження подібних послуг могли б бути й кращими. Адже залізничники надають так звану платформу, на якій український бізнес міг би запроваджувати корисні послуги. Однак зацікавленості у подібній співпраці наразі майже немає, констатують в Укрзалізниці, продовжуючи шукати партнерів.
