НАК «Нафтогаз України» та Київська міська адміністрація підписали дивовижний документ — багатообіцяючий меморандум про плани побудувати в столиці кілька енергетичних комплексів, розрахованих на спалювання твердого палива (вугілля) у киплячому шарі. Вже й потужності підрахували: 820 МВт електроенергії та до 1 тисячі Гкал тепла на годину. Обсяг інвестицій, за розрахунками сторін меморандуму, оцінюється у $1,35 мільярда. Для фінансування будуть залучені кошти в рамках кредитної угоди на $3,65 мільярда, укладеної за часів Януковича між «Нафтогазом» і Державним банком розвитку КНР.
У прес-службі «Нафтогазу» наголошують, що нові енергокомплекси будуватимуться згідно з міжнародними стандартами і за сучасними екологічно чистими технологіями. Планується, що теплом від нових об’єктів забезпечуватимуться споживачі Дарницького, Деснянського, Дніпровського, Подільського та Оболонського районів Києва. Ці об’єкти, як обіцяють автори меморандуму, можуть підвищити енергетичну безпеку міста. Але зрозуміло, що їхня реалізація потребує розробки і погодження значної кількості документів. а головне — численних дозволів.
Саме тому вирішальним фактором у спорудженні нових енергооб’єктів, як вказують автори повідомлення, є співробітництво з муніципальною владою (не хотілося б думати, що йдеться просто про гарантії від хабарництва, яке є у нас звичайною справою в ході підготовки до будь-якого будівництва). «Підписаний меморандум значно підвищує вірогідність залучення достатнього фінансування для реалізації цих проектів», — наводяться у повідомленні слова голови «Нафтогазу» Андрія Колобова. Себто Київ, який через неможливість сплачувати за кредитами, нещодавно реструктуризував значні суми, буде гарантом кредитів для НАКу?
Утім, у «Нафтогазі» сповнені оптимізму. Там відзначають, що завдяки використанню сучасних технологій вартість електроенергії для споживачів буде нижчою, ніж на застарілих потужностях київських ТЕЦ та це дозволить диверсифікувати види палива, а також скоротити використання природного газу в столиці (більше ніж на 600 мільйонів кубометрів, або на 20% на рік). «Нафтогаз» планує розпочати розвиток нового напряму бізнесу. Це розглядає його керівництво як компенсатор очікуваного скорочення частки компанії на ринку оптової торгівлі газом внаслідок запровадження реформи газового ринку.
Та чи часто у нас угоди про наміри стають реальністю? Про це «День» запитав у професора Національної академії держуправління при Президенті України Геннадія Рябцева. «Цей меморандум не має під собою жодних реальних передумов і перспектив, — не вагаючись відповів експерт, — «Нафтогаз» знаходиться на стадії реформування, і навряд чи здатен у що-небудь інвестувати свої гроші, маючи мільярдні борги як за кредитами, так і перед державою. Не можна забувати, що це компанія, яка близька до банкрутства. Тож і кредитні ресурси для неї недоступні. Що ж до китайського кредиту, то він жодного відношення до будівництва електростанцій у Києві не може мати, оскільки кошти було надано під певну мету — на газифікацію вугілля. На мою думку, те, про що ми сьогодні дізналися, свідчить, що підписанти абсолютно не розбираються у змісті меморандуму, під яким поставили свої автографи. Хто вирішив, що ефективність новозбудованих об’єктів буде вищою, ніж у тих, які діють сьогодні? Те, що пропонує Китай, — це технології позавчорашнього дня. Їх було передано туди ще Хрущовим у подарунок китайському народу, коли китайці й росіяни були «братами навік».
«До того ж не можна забувати, що китайські банки, як правило, надаючи кредити, дають їх лише під свої технології, під своїх будівельників, під своїх науковців, інженерів і робітників. Ці гроші до нас не потраплять. Вони призначаються для китайських компаній, які вироблятимуть китайське устаткування, яке потім монтуватиметься у нас руками китайських робітників і під наглядом китайських інженерів. Я навіть не припускаю можливості, що це перейде у якусь реальну площину. Такий меморандум — мильна бульбашка, яка надувається, швидше за все, перед другим туром виборів столичного мера», — зауважив професор.
