Правовий статус визначає багато важливих моментів як у власній діяльності підприємства, так і в його відносинах із партнерами. Отже, правова форма, форма власності та приналежність капіталу, можуть дати вам багато при вивченні контрагентів під час укладання контракту та в можливих у майбутньому конфліктах.
Наше законодавство встановлює мінімальний розмір статутного фонду на момент реєстрації. Причому в товариства з обмеженою відповідальністю він набагато нижчий, ніж в акціонерного товариства. А ось якихось обмежень щодо набраних зобов’язань і додаткового їхнього забезпечення не мають ні ті, ні інші. Такі вимоги встановлюють лише для вельми обмеженого кола суб’єктів, таких, наприклад, як банки та страхові компанії. Від виду підприємства залежить і те, які посадові особи мають право приймати рішення в ході підготовки й укладення угод, хто має право підпису фінансових документів, до яких належить і головний документ — контракт. Правовий статус визначає систему й порядок оподаткування, ліквідації та банкрутства.
Треба також знати, що різним організаційно-правовим конструкціям властиві додаткові внутрішні ризики: ризики саморуйнування. Наприклад, якщо один із членів ТОВ захоче вийти зі складу засновників, то підприємство може відчути значні фінансові ускладнення, оскільки зобов’язане виплатити вибулому вартість частини майна пропорційно частці в статутному фонді. Зрозуміло, що вимога частки в натуральній формі може вельми ускладнити нормальну виробничу діяльність підприємства. Але й вимога в грошовій формі також ставить товариство перед не менш складною проблемою. Таким чином, якщо учаснику ТОВ належить досить велика частка, його вихід може не лише призвести до паралічу самого підприємства, а й зробити його вимушеним боржником для партнерів...
Аналогічні негаразди можуть зробити вимушеним боржником і закрите акціонерне товариство, якщо його члени не в змозі викупити акції вибулого акціонера, а знижувати статутний фонд нікуди. Викуп акцій акціонерним товариством може бути проведений лише коштами, що перевищують його статутний фонд, тобто вартість решти майна не повинна стати бути меншою за величину зафіксованого в статуті розміру статутного фонду. З цього погляду форма відкритого акціонерного товариства є найсприятливішою. Адже бажання акціонера залишити ВАТ не накладає зобов’язань викупу акцій самим товариством.
Особливу значущість має обізнаність про статус зарубіжного партнера. Якщо ви підписуєте договір із польською компанією, що має правову форму «партнерство», то необхідно знати, що партнерство — це договір про спільну діяльність без створення юридичної особи. Контракти партнерства правомочні лише за наявності підписів усіх його членів.
У США товариству з обмеженою відповідальністю відповідає закрита компанія або корпорація з обмеженою відповідальністю — Close Limited Liability Company (Corporation), у цьому випадку до його назви додається скорочення-префікс Close Co.Ltd. У Великій Британії такому товариству відповідає поняття «приватна компанія з обмеженою відповідальністю» — Private Limited Liability Company, скорочено Ltd. У Німеччині — Gesellschaft mit beschrankter Haftung, скорочено G.m.b.H.
Жодне з підприємств вищеназваних правових форм не зобов’язане публікувати результати своєї господарської та фінансової діяльності. Отже, роздобути їхні фінансові показники набагато складніше. У законодавстві більшості країн вимоги щодо ревізії фірм із персоніфікованим капіталом, тобто неакціонерних товариств, значно пом’якшені.
Акціонерні товариства — об’єднання фізичних і/або юридичних осіб, які беруть участь у справах товариства власним капіталом. Прав юридичної особи воно набуває з моменту реєстрації. Відповідальність акціонерів визначається номінальною вартістю належних їм акцій. Саме АТ відповідає за своїми боргами всім належним йому майном. Від імені товариства може діяти голова правління, члени правління, члени ради директорів, але деякі угоди (або особливо великі, або особливо ризиковані, або міжнародні) вимагають ще й узгодження з наглядовою радою. Акціонерні товариства, у смислі можливості ревізії його надійності як партнера, є найпереважнішою формою, оскільки законодавство більшості країн передбачає обов’язкову публікацію звітності, включаючи річний звіт, баланс, рахунок прибутків і збитків. Результати діяльності акціонерних компаній щорічно перевіряють ревізори. Хоча іноді такі вимоги накладають на АТ тільки за певних обставин. У США акціонерному товариству відповідає поняття корпорації — Corporation, скорочено — Corp. У Великій Британії це може бути не лише Joint Stock Company, а й такий різновид як відкрита компанія з обмеженою відповідальністю Public Limited Liability Company, скорочено — Plc. У Німеччині акціонерне товариство має назву Aktiengesellschaft.
У деяких країнах ліквідована з тих чи інших обставин компанія деякий час продовжує існувати, але не як суб’єкт підприємницької діяльності, а як суб’єкт права з метою отримання раніше виниклих боргів і пред’явлення позовів. У цей період фірмою управляють ліквідатори, яких може призначати суд або керуючий орган самої компанії. Буває, що, перебуваючи саме в цій стадії, розторопні ділки роблять спроби отримати нові аванси від іноземних фірм...
Особливої обережності вимагають відносини з відособленими підрозділами іноземних компаній, до яких належать представництва та філіали. Такі підрозділи іноді наділені, а іноді й ні правом самостійної участі в арбітражу. Таке право може міститися в положенні про підрозділ, який встановлює та регламентує його діяльність, або в окремому документі — спеціальному дорученні. Наші арбітражні суди не мають права приймати до виробництва позови до відповідачів, які не мають реєстрації в Україні, крім тих випадків, які врегульовані міжнародними угодами. Знаючи цю нашу законодавчу лазівку, деякі іноземні та навіть українські аферисти навмисно реєструють фірму за межами України, а потім відкривають у нас філіали і вже з їхньою допомогою «кидають» співвітчизників. У положенні про таку філію буде вказано, що вона не має повноважень представництва в судових органах, а отже, не може виступати відповідачем. Але якщо такі повноваження підрозділу надано, і ви навіть пересвідчилися в цьому, ознайомившись із положенням, це не означає, що завтра не внесуть зміни, про які ви вже не знатимете. У вас, звісно, завжди залишається право звертання до суду за місцем знаходження відповідача. Але для цього необхідно знати процедури та комерційне право тієї країни, де має відбуватися розгляд, настільки, що зможете обійтися без послуг тамтешніх юристів, оскільки послуги ці не просто дорогі, а можуть сягати сум, за яких розгляд спору для вас виявиться недоцільним.
