Останні декілька років представлені в Україні виробники програмного забезпечення (ПЗ) активно ведуть боротьбу з місцевими «піратами». Окрім власної вигоди від позитивних результатів цієї боротьби з нелегальним ПЗ, вони зазначають ще й загальнодержавні. Так, не одержаний Україною прибуток через високий рівень піратства за останні п’ять років, за даними дослідницької компанії IDC, склав 1,178 мільярда доларів США.
Нелегальне ПЗ додає ще й суто іміджевих втрат. Україна в списку масштабів використання неліцензійного програмного забезпечення має таких сусідів як Алжир, Камерун, Ірак, Пакистан, Болівія, Парагвай, Китай та Індонезія. Тож інвестиційної привабливості така статистика нам, ясна річ, не додає.
З 2003 року рівень піратства в Україні таки зменшився — на 8% (дані IDC). Проте нині він все одно вище 80%. І світова фінансово-економічна криза навряд чи змінить цю цифру в сторону її зменшення...
Скоріше, навпаки. Адже багато підприємств змушені припиняти свою діяльність. Це, зрозуміло, веде до скорочення серед клієнтів виробників ПЗ. Окрім того, ті, хто, можливо, і думали от-от стати добросовісним користувачем ліцензійного програмного забезпечення, тепер на це просто не знаходять коштів.
Хоча представники виробників ПЗ радять не економити на їхніх продуктах заради тієї ж самої економії... «Однією з тенденцій, що спостерігається останнім часом, — суттєве скорочення витрат, зокрема, вітчизняних підприємств на придбання комп’ютерних програм. Така ситуація є цілком зрозумілою, однак не завжди економічно обгрунтованою у залежності від того, яким чином розглядати ПЗ. Якщо керівництво певних господарських структур поверхнево розуміє цінність й економічну складову ПЗ у бізнес-процесах — рішення про низьку пріоритетність фінансування в цю сферу, напевно, можна пояснити. Однак, якщо підійти до обговорюваної теми всебічно й об’єктивно, то саме ПЗ у кризовий період є важливим інструментом для оптимізації витрат, підвищення ефективності, результативності, конкурентоспроможності, являючи собою важливу інвестицію компанії у своє сьогодні та завтра», — пояснює «Дню» голова комітету Асоціації виробників програмного забезпечення BSA (Business Software Alliance) в Україні та голова представництва Adobe Systems в Україні Данило Ключніков.
Утім, ПЗ — це теж товар. І якщо на нього нема попиту, то у продавця нема прибутку... За словами Ключнікова, ринок ПЗ, без сумнівів, не є абстрагованою субстанцією та напряму залежить від загальних ринкових тенденцій, що знаходяться в площині «попиту-пропозиції». Але давати хоча б якийсь прогноз стосовно подальшої долі цього ринку він не береться. «Відповісти на це запитання можливо лише за умови отримання вичерпної відповіді стосовно термінів та наслідків фінансово-економічної кризи у глобальному та регіональному масштабах», — констатує Ключніков.
Але у випадку, якщо криза все ж виявиться не смертельною для тутешніх представників виробників ПЗ, є надія на подальший успішний розвиток цього ринку. Адже Україна є однією з тих країн, де ринок ПЗ є найменш насиченим і розвинутим у порівнянні з іншими державами Центральної та Східної Європи. З одного боку, такий стан справ, на думку Ключнікова, не може задовольняти, з іншого — це великі можливості для його розвитку...
КОМЕНТАРІ
Владислав Шаповал, юридичний представник BSA в Україні:
— Рівень комп’ютерного піратства безпосередньо залежить від рівня легалізації ПЗ, що вже знаходиться у використанні, а також від придбання користувачами нових ліцензій: чим більше легальних копій продуктів продається, тим менше використовується піратських. Тому, вочевидь, якщо через погіршення стану економіки користувачі будуть намагатися менше витрачати на програмні продукти, навряд чи можна очікувати на стрімке зниження рівня комп’ютерного піратства в Україні (при тому, що він і так є одним з найбільших у світі — 83%). В той же час, навіть через економічну кризу ніхто не скасовував юридичну відповідальність за порушення авторських прав, отже переслідування розповсюджувачів та користувачів неліцензійних продуктів має стати ключовим інструментом для стимулювання продажу легального ПЗ.
Ярина Ключковська, директор з корпоративних комунікацій «Майкрософт Україна»:
— За останні місяці ми пересвідчилися в готовності українських органів державної влади сприяти легалізації програмного забезпечення і в урядових установах, і в бізнесі. Тому ми сподіваємося, що, незважаючи на економічну рецесію, рівень піратства падатиме. Адже економічні труднощі — не привід порушувати закон. До того ж, у такій нестабільній ситуації компанії зацікавлені мінімізувати свої ризики, у тому числі й пов’язані з нестабільністю роботи комп’ютерного обладнання та втратою даних, якими загрожує використання неліцензійного ПЗ. Наочний приклад — вірус Conflicker, який сьогодні вражає мільйони комп’ютерів у цілому світі. Наше ліцензійне програмне забезпечення надійно захищене від нього ще з осені 2008 року, проте це не стосується піратських копій.
Що стосується розвитку ринку ПЗ, то ми очікуємо, що у 2009 році темпи його росту скоротяться, насамперед, через те, що багато українських компаній скасовують чи відкладають великі інфраструктурні проекти. Проте інформаційні технології — невід’ємна частина сучасного бізнесу, з їх допомогою можна скорочувати витрати і економити кошти. Тому ми вже сьогодні спостерігаємо зростання попиту на технології, які допомагають знижувати витрати на подорожі, зв’язок, обладнання, електроенергію тощо... З початку 2010 року ми розраховуємо, що ринок поступово відновлюватиме свої темпи зростання, при цьому компанії приділятимуть більше уваги побудові інформаційної інфраструктури, яка робитиме їхній бізнес гнучкішим та ефективнішим.
