У столиці завершився з’їзд працівників легкої промисловості. Понад 200 керівників вітчизняних підприємств закликали владу забезпечити рівні умови оподаткування для всіх суб’єктів господарювання, вирішити питання заборгованості з відшкодування ПДВ, покращити роботу митних органів і дати українським підприємствам державне замовлення. Однак усі ці запити й аргументи на їхню користь почули лише заступники та директори департаментів відповідних урядових органів. Запрошені раніше прем’єр-міністр, віце-прем’єр, міністр освіти так і не прийшли.
«Легка промисловість — та галузь, яка може підняти не лише економічні, а й соціальні показники життєдіяльності держави», — наголосив голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко, відкриваючи з’їзд. Однак, як він зазначив, нормальній роботі галузі сьогодні заважає ще недосконала робота податкових та митних органів. Зокрема, за його словами, турбують галузь проблеми визначення митної вартості товарів і сировини, невідшкодування ПДВ при експорті, ввезення та реалізація контрабанди на територію держави, висока вартість кредитів. «Усе це заважає легкій промисловості, тому держава повинна виступити в ролі захисника і лобіста інтересів тисяч людей», — вважає він. Як приклад для наслідування Козаченко навів досвід Японії: її державний банк нещодавно прийняв рішення виділити за рахунок емісії 240 мільярдів доларів під 0—2% річних для «підняття» легкої промисловості. У США, каже Козаченко, за умов світової кризи, за рівня інфляції понад 10% ставку рефінансування встановили всього 1%. Таким чином, держава здешевлювала кредити для бізнесу. В Україні ж навпаки — вартість кредитів не повинна бути меншою від ставки рефінансування НБУ.
Однак, попри всі труднощі, в галузі все ж намічаються позитивні зміни. Бізнес відчув певне покращення роботи митниці, розповідає «Дню» президент Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців легкої промисловості Олександр Соколовський. Потік дешевої контрабанди, каже він, ускладнився. «Контрабанду стало важче возити, і вона подорожчала», — пояснює Соколовський. І це, за його словами, одразу відчули українські легковики та швейники. За останні два місяці 2011 року зростання в галузі становить 14%, каже президент — голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості («Укрлегпром») Валентина Ізовіт, підтверджуючи настання позитивних змін.
Проте особливо радіти не доводиться, бо, продовжує Соколовський, купівельна спроможність населення залишається досить низькою, а 75—80% обороту легпрому працює в «тіні». Тож, очікуючи пожвавлення споживчого попиту, легпромівці паралельно пропонують покращувати взаємодію з митницею. Для цього на з’їзді розглянули угоду про інформаційне забезпечення між «Укрлегпромом» і Державною митною службою України.
Як розповів «Дню» директор департаменту організації митного контролю та оформлення Держмитслужби Сергій Сьомка, угодою встановлюватиметься фіксація рівня цін на сировину та матеріали, які ввозяться в країну для легкої промисловості. А «Укрлегпром», за його словами, надаватиме інформацію про відповідний рівень цін на обладнання й сировину, що потрібні для виробництва товарів легкої промисловості в Україні. Таким чином, каже чиновник, вдасться уникнути заниження митної вартості товару при його ввезенні в Україну, бо ці ціни стануть орієнтиром для митників під час оформлення товарів легпрому. Зокрема, зазначена угода врегулює питання ввезення тканин за давальницькою сировиною, доводить він, бо сьогодні 70% тканин і предметів для виробництва швейних виробів завозять в Україну саме за давальницькими схемами.
Щоб угода дійсно була дієвою, голова наглядової ради ВАТ «Текстерно» Валерій Ломач пропонує виробити спільне бачення у підприємців та митників на визначення митної вартості. Адже сьогодні головна відмінність митного та легпромівського варіанта цієї угоди, пояснює Ломач «Дню», якраз і стосується саме цього пункту. «Ми пропонуємо використовувати за основу митної вартості біржові (світові) ціни і на їхній основі робити перерахунки», — каже він. За його словами, так потрібно робити, бо сировина для галузі щодня котирується на біржових площадках і її вартість також щодня змінюється. Натомість митниця, продовжує він, визначаючи митну вартість, хоче орієнтуватися на внутрішні ціни. А це, на думку Ломача, неприпустимо, бо один імпортер може завезти піджак або метр тканини за десять, а інший — за п’ять доларів. Різниця надто велика, відзначає він, і яку ціну вважати правильною — це ще питання. Тому мають бути однакові правила гри, які ґрунтуватимуться на біржових цінах, підсумовує Ломач.
