Сьогодні в Києві проходить з’їзд працівників легкої промисловості України. На ньому виробники планують обговорити основні проблеми галузі та шляхи їх вирішення. Приєднатися до діалогу підприємців організатори заходу запросили й прем’єр-міністра, віце-прем’єр міністра-міністра соціальної політики, голову Держмитслужби і багато інших впливових чиновників. Про конкретні домовленості між бізнесом та урядом «День» повідомить у наступних номерах. Напередодні ж зібрання видання розпитало ініціаторів з’їзду про причини екстреного збору працівників легкої промисловості.
За 20 років галузь втратила 600 тисяч робочих місць і сьогодні в ній працює тільки 96 тисяч осіб, розповідає президент-голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості («Укрлегпром») Валентина Ізовіт. Раніше, продовжує вона, український легпром виробляв 20 метрів тканини та чотири пари взуття на одного українця, а сьогодні й двох метрів та півпари черевиків не буде. Тому галузь, констатує Ізовіт, як ніколи зацікавлена в економічних реформах. «Але реформи в такому вигляді (як пропонується. — Авт.) не влаштовують», — заявляє президент-голова правління «Укрлегпром» і переходить до конкретизації галузевих проблем.
У Податковому кодексі підприємствам легкої промисловості зазначена пільга зі сплати нульової ставки податку на прибуток на десять років. Але реально скористатися нею може дуже мало виробників, бо понад 50% підприємств працює в збиток, пояснює Ізовіт. Головна проблема невтішного фінансового стану легпрому, на її думку, — складна й недосконала система податкового законодавства.
Згодні з нею виробники. Як розповів віце-президент ЗАТ Камвольно-суконна компанія «Чексіл» (виробник шерстяних тканин, тканих для пальт та костюмів) Дмитро Попов, більшу половину продукції підприємство експортує в Німеччину, Францію, США й навіть Китай. І питання якості української продукції в цих партнерів не викликає жодних сумнівів. Пробитися ж на внутрішній ринок, стверджує він, підприємство практично не може, бо заважає нерівна сплата податків імпортерами та вітчизняними виробниками. Так, за словами підприємця, легальний український виробник сплачує всі податки плюс 20% ПДВ. Імпортери аналогічної продукції з Китаю, каже Попов, за рахунок «правильного розмитнення» примудряються платити менше 20% ПДВ. Тому й є більш конкурентоспроможними на внутрішньому ринку, пояснює він.
Різним правилам гри на ринку, наголошує Ізовіт, також сприяє продаж імпорту в торговельних мережах, які переважно працюють на спрощеній системі оподаткування. Як результат «спрощенець», платить щомісяця 200 гривень — і жодних турбот та проблем з оподаткуванням. Аби зрівняти податкові правила, зазначає президент-голова правління «Укрлегпрому», потрібно запровадити податок з обороту в розмірі двох-п’яти відсотків, залежно від обсягу реалізації продукції. «І тоді не вигідно буде ухилятися від оподаткування», — робить висновок Ізовіт.
«За останні два місяці змінена вся податкова звітність. І тут не йдеться про спрощення цієї звітності. Просто вона змінена, і все», — озвучує свої зауваження до податкових правил директор ТОВ «Ярослав» Олександр Барсук. Як розповідає підприємець, бухгалтерія його підприємства встигає освоювати податкові зміни тільки завдяки великому складу. А от дрібні підприємці не «потягнуть» такого обліку, бо всю бухгалтерію робить найнятий на день чи два фахівець, продовжує він. Тому збереження такого порядку подавання податкової звітності означає для малих підприємств серйозні штрафи в майбутньому, прогнозує директор ТОВ «Ярослав». Тож, на його думку, потрібно спростити механізм податкової звітності, потім усіх підприємців перевести на звичайний механізм і запровадити жорстку відповідальність за порушення законодавства Крім того, зазначає бізнесмен, варто відмінити для податківців план збору штрафів у процесі перевірки підприємств.
Виробники одягу і взуття підготували також пропозиції до Податкового кодексу. Зокрема, уточнює Ізовіт, до розділу про автоматичне відшкодування ПДВ, бо сьогодні підприємства галузі взагалі не можуть вписатися в умови «автомату».
Урядовців попросять подумати й про встановлення для підприємств легпрому нульової ставки ПДВ стосовно ввезення товарів «критичного» імпорту (продукція, що не виробляється в Україні, наприклад, швейні голки).
Буде порушено також питання внесення змін до умов договору із СОТ про встановлення дзеркальних (однакових) мит на продукцію легпрому. Як пояснила «Дню» Ізовіт, зробити це можна саме 2011 року, бо збігає трирічний термін перебування в СОТ. І Україна, наголошує вона, може ініціювати перегляд окремих умов договору. Очікується й підписання документу з головою митного відомства про створення «білих» списків українських виробників легпрому (не занижують митну вартість товару, а працюють за реальними контрактними цінами), щоб прискорити проходження їхніх сировинних вантажів через кордон.
На думку Дмитра Попова, владі варто також хоч трохи фінансово підтримувати галузь. «У Росії та Білорусі підприємствам шерстяної промисловості виділяються дуже великі кредити, бо сьогодні криза на сировинному ринку. Вони дбають про те, щоб їхні підприємства, хоча б флагмани галузі, вижили», — розповідає він.
Посилити протекціонізм у галузі закликає й генеральний директор ЗАТ «Чинбар» (виробники натуральних шкір) Віктор Ліщук. «Сьогодні немає допомоги нашої держави в просуванні товарів в інші країни. І навіть ті позиції, які за 20-річний період зуміли завоювати, на жаль, останнім часом втрачені», — невтішно каже він. Тому Ліщук пропонує, щоб держава хоча б частково відновила фінансову підтримку міжнародних виставок української продукції за кордоном. Адже це міжнародний імідж та обличчя країни, підсумовує він.
