За оприлюдненими даними Державного комітету статистики, в Україні в липні до червня 2008 року зафіксована дефляція на рівні 0,5%. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко на засіданні Кабінету Міністрів наголосила, що цей показник є одним iз кращих результатів антиінфляційних заходів і кращим показником за липень за останні 10 років...
«Якщо хтось розповідатиме, що це стандартні дефляційні місяці, літні місяці, то я тримаю в руках за останні 10 років показники за липень. І можу сказати, що ми дали один iз якнайкращих показників за всі періоди — саме в липні», — заявила прем’єр, наголосивши, що торік інфляція в липні становила 1,4%.
Прем’єр-міністр відзначила, що «суттєві дефляційні показники» відзначено в 21 області. Серед кращих регіонів Тимошенко назвала Севастополь, де дефляція в липні становила 2,2%, Закарпатську область, де дефляція становила 1,4%, і Луганську область з 1,3%. Навіть в Івано- Франківській області, відзначила прем’єр, дефляція становила 1,1%. Це незважаючи на те, що ця область найбільше постраждала від стихійного лиха...
Проте загальну дефляційну картину, за словами Тимошенко, зіпсували Хмельницька (інфляція 0,5%), Чернігівська (0,3%), Житомирська (0,3%) та Київська (0,3%) областi, що спрацювали в цьому відношенні «недбало, абияк».
Наголосивши, що на сьогодні немає об’єктивних причин для інфляції в Україні, Тимошенко відзначила, що причинами нинішньої інфляції є недостатня робота керівників областей у цьому напрямі.
Проте, якщо ситуація розвиватиметься таким же чином, то в серпні в Україні також можна чекати дефляцію, вважає прем’єр-міністр України... Причому, хто з керівників області даної дефляції «не дочекається», можливо, позбудеться своєї посади... Тимошенко відзначила, що якщо в якомусь регіоні в серпні на тлі загальної дефляції буде відмічена інфляція, то «буде подано документи на відставку». «Це я обіцяю у присутності уряду і засобів масової інформації. Годi так ставитися до країни», — додала вона.
Хоча, як у нашій країні вже традиційно прийнято, з такою риторикою прем’єр-міністра не погоджуються в Секретаріаті Президента. За словами заступника глави Секретаріату Президента Олександра Шлапака, якщо аналізувати дефляційний показник за підсумками липня, то головний внесок у процеси дефляції був обумовлений дефляцією в сфері продуктів харчування, на який безпосередній вплив мають якраз обласні адміністрації... Проте в той же час, як зазначив Шлапак, продовжували відбуватися інфляційні процеси в таких сферах, як транспорт, освіта й охорона здоров’я, відповідальність за регулювання яких лежить на центральних органах виконавчої влади. «Тому спроби сьогодні прем’єра відмежуватися від проблем інфляції в регіонах, вкотре переклавши їх на голови обласних адміністрацій, є повністю безглуздими», — зауважив він.
Шлапак додав, що оцінювати результати роботи місцевих властей у ціновій політиці за підсумками одного місяця некоректно. У зв’язку з цим він навів приклад Луганської області — позаминулого місяця Кабмін критикував ії за різке збільшення вартості послуг з водопостачання, а за підсумками липня дає позитивні оцінки діям місцевих властей у даній сфері... «Тому вихоплювати з контексту один місяць цілком безглуздо», — підсумував заступник глави Секретаріату Президента.
Утім винна в інфляції місцева влада чи ні, а урядовці налаштовані й на дефляційний серпень... Але чи варто?
«Не треба впадати в ейфорію! Не треба забувати, що якщо інфляція порушує цінову рівновагу, особливо галопуюча, як у нас, то дефляція також порушує цінову рівновагу. А ці порушення не люблять товаровиробники, особливо у сільському господарстві. Тож, якщо уряд хоче, щоб ціни на сільськогосподарську продукцію були вищими, у тому числі щоб не було зернової дефляції, то треба думати про інтереси бізнесу. Тому поетизувати дефляцію не можна! І я б утримав усіх від «всеукраїнського походу» за дефляційними показниками в наступному місяці. Треба прагнути до цінової рівноваги, тому що дефляція підрізає прибутки...», — розповідає «Дню» керівник Групи радників голови НБУ Валерій Литвицький.
Не зважаючи на репліку Тимошенко про найкращі показники в липні за останні 10 років, Литвицький зазначає, що дефляція в липні — не таке вже й рідкісне явище... «З 1998 року по 2003-й включно в липні фіксувалася дефляція. В середньому, за моїми підрахунками, дефляція в липні була 0,8%, тобто навіть більша, ніж цього року... Тож не треба вважати це безпрецедентним явищем. До дефляції треба ставитися стримано... Хоча тут варто бачити не лише сезонні фактори, що пов’язані з пропозицією продовольчих товарів у літні місяці, а й фундаментальні: якщо дефляції не було останні три роки, значить, діяли не тільки сезонні фактори... Це, насамперед, монетарна політика Нацбанку й бюджетна — уряду... Окрім того, ще й активізувалася робота областей», — аргументує експерт.
Утім, усі ці фактори — тимчасові... «Вони будуть впливати ще деякий час, але треба пам’ятати, що тут можна легко «передати куті меду» з адміністративними методами, хоча антимонопольна політика повинна нарощуватися й надалі. На одних тимчасових факторах довго не можна протриматися, зокрема, не може довго стримувати інфляцію імпорт — нам потрібно розвиватися! Це ж саме стосується меморандумів iз трейдерами... Це все може мати тимчасовий ефект, проте тут треба більше надіятися на фундаментальні фактори, пов’язані з ростом вітчизняного виробництва товарів та послуг і з більш відповідальним проведенням бюджетної політики», — попереджає Литвицький.
Найбільшим викликом у боротьбі з інфляцією, за його словами, буде жовтень, листопад і грудень. «Тому на події літніх місяців варто дивитися з точки зору «закріпиться це восени чи ні». Адже зараз ми можемо сказати, що в Україні з’явилася тенденція сповільнення інфляції, проте вона може «отримати поворот», якщо не закріпиться в серпні та вересні. Якщо ж вона закріпиться в цих місяцях, то тоді найбільшим викликом буде традиційно небезпечні для цінової траєкторії року місяці — жовтень, листопад та грудень. Там треба застосувати додаткові заходи для того, щоб не було надлишкового сезонного прискорення. Адже — як іде сезонне зниження цін влітку, так іде підвищення цін в останньому кварталі», — підсумовує експерт.
