Про це повідомив генеральний директор міжнародного аеропорту Олексій Кочанов. «Мінінфраструктури дозволило аеропортам надавати знижки зі зборів аеропортів. Ми маємо намір бути максимально гнучкими щодо тих, хто приводить пасажиропотік з інших ринків», — цитує його інформагенція «Українські новини». Зараз «Бориспіль» надає знижки у розмірі 10-30%. Є ще додаткові знижки для трансферних пасажирів, і в майбутньому керівництво аеропорту планує підвищити їх до 50%. Обіцяють також знижки на обслуговування нових рейсів, які становитимуть 75% протягом першого року, 50% потягом другого і 30% протягом третього. Єдиний збір, на який знижки не поширюватимуться, — збір на авіабезпеку.
В авіакомпаніях неодноразово висловлювали побажання, щоб збори в українських аеропортах знизили, скаржачись на те, що вони значно вищі, ніж у Європі. І під час кризи вони зростали: наголошувалося, що той же «Бориспіль» збільшив їх на 16%, скасував знижки на пасажирський збір, що враховували обсяги перевезень (кількість перевезених пасажирів) тощо. А держпідприємство «Украерорух» під час кризи двічі підвищувало ціни на аеронавігаційне обслуговування в зоні аеропорту і за маршрутом прямування літака, прирівнявши їх до міжнародних і встановивши ціни в євро.
Отримавши у грудні минулого року від Мінінфраструктури дозвіл надавати авіакомпаніям знижки, керівники аеропортів зробити це не поспішали, побоюючись відповідальності. Адже, ухвалюючи рішення щодо надання знижок одноосібно, директор аеропорту, що перебуває в державній чи комунальній власності, боїться, що контролюючі органи звинуватять його в корупції.
Проте вони зацікавлені у відкритті нових маршрутів і збільшенні пасажиропотоку, і тому поступово дедалі більше стимулюють авіакомпанії. Так, зокрема, донецький аеропорт ім. Сергія Прокоф’єва надає значні знижки, якщо польоти виконуються за маршрутом, на якому їх не було рік і довше. Упродовж першого року роботи авіаперевізник може отримати знижку 80% на оплату послуг аеропорту, з другого року її розмір залежить від кількості перевезених через аеропорт пасажирів. У харківському аеропорту знижки у разі відкриття нових маршрутів становлять до 70%. Такі знижки дещо компенсують витрати авіакомпаній на відкриття нових напрямків, адже, за словами керівників авіакомпаній, зазвичай в середньому два роки йде на те, щоб вийти на самоокуповування.
Щодо знижок для трансферних пасажирів, то тут все зрозуміло: «Бориспіль» зацікавлений розвиватися як хаб, і тому йому потрібне збільшення кількості пасажирів, для яких «Бориспіль» є проміжною точкою, і далі вони прямують до кінцевої точки маршруту.
Якщо говорити про інші знижки, то найімовірніше, «Бориспіль» передусім надаватиме їх лоукостерам. Улітку перший заступник голови Мінінфраструктури Костянтин Ефименко заявляв, що відомство готове до запровадження програми мотивації, яка передбачає серйозні знижки для міжнародних лоукостерів, які бажають працювати в українських аеропортах. Сподіватися варто на нових гравців. Свого часу, так і не дочекавшись бажаних знижок, з «Борисполя» в аеропорт «Київ» (Жуляни) перейшла бюджетна авіакомпанія Wizz Air Ukraine. І навряд чи перевізник повернеться, навіть з урахуванням запровадження там великих знижок: київський аеродром все ж таки зручніше розташований, а гендиректор Wizz Air Ukraine Акуш Буш називав його перевагою те, що він «не є слот-координованим аеропортом», тому «не доводиться думати про питання підтвердження слотів, складаючи розклад». Та й система значних знижок там теж є: аеропорт пропонує клієнтам знижки на збори залежно від кількості перевезених ними пасажирів.
Вжиті заходи дають змогу авіакомпаніям заощадити значні кошти, спрямувавши їх на відкриття нових рейсів тощо. Проте конкретно ціна квитків від цього не знизиться: у вартості одного квитка збори аеропортів становлять незначний відсоток. Як зазначав рік тому тодішній гендиректор «Борисполя» Антон Волов, «навіть якщо ми взагалі не братимемо грошей з авіакомпаній — пасажир зможе розраховувати на дуже незначну знижку на квиток. Вартість самого літака, його технічного обслуговування значно більше впливає на формування тарифів». «Обслуговування Boeing 737 коштувало трохи більш як $500 — приблизно $3,5 на особу», — наводив він приклад.
Звісно, окрім зборів на пасажира, на зліт-посадку, аеропорт заробляє ще й за рахунок надання авіакомпаніям інших послуг. Наприклад, наземне технічне обслуговування, зв’язок зі службами аеропорту, в зимовий час — очищення літака від снігу, обробка рідиною, яка перешкоджає обмерзанню, тощо. Також аеропорт заробляє за рахунок неавіаційної діяльності — пасажири харчуються в кафе, розташованих на території аеропорту, рекламодавці платять за розміщену в ньому рекламу тощо. У Європі такі доходи значно перевищують доходи від авіаційних зборів. Утім, на сьогодні відповідна інфраструктура «Борисполя» ще далеко не досконала. Тому, зрозуміло, розрахунок на збільшення пасажиропотоку і зростання доходів від неавіаційної діяльності закономірний, але під питанням, наскільки ці надії справдяться.
