Національний банк вирішив провести свою грошово-кредитну політику виходячи з ділових очікувань підприємців. Презентуючи журналістам проект опитування ділових кіл України, про це заявив днями виконавчий директор Нацбанку з економічних питань Ігор Шуміло. Перейнявши досвід інших центральних банків, Нацбанк зможе завдяки цьому забезпечити органи влади та суспільство якісними аналітичними й прогнозними матеріалами про економічну кон’юнктуру підприємств і про можливий фінансово-економічний розвиток регіонів.
Відтепер працівники регіональних відділень НБУ будуть щоквартально спілкуватися з керівниками чи фінансовими директорами підприємств різних галузей, з’ясовуючи їхні думки з різних питань. Це анкетування, за словами Шуміла, проводиться виключно на добровільних засадах, конфіденційно й індивідуально з кожним. Щоб підприємці не боялися брати участь у проекті, Шуміло запевнив усіх, що аналізуватися діяльність окремого підприємства не буде, так само як ніхто не попросить надавати дані по бухгалтерському й податковому обліку. Вибиратимуться опитувані підприємства з бізнес-довідників, реєстру підприємців й інших подібних джерел.
Після проведення анкетування спеціалісти Нацбанку займуться підготовкою аналітичних звітів, які потім потраплять до бізнесменів, до органів державної влади й, звичайно, безпосередньо до Нацбанку. Як підкреслив Шуміло, це допоможе змінити відносини між підприємцями та головною фінансовою установою країни, так би мовити, наблизить її до народу. «Звіт стане цінним джерелом інформації про поточні мікроекономічні процеси й основні фактори впливу на поведінку суб’єктів господарювання, зокрема на інвестиційну активність», — підкреслив спеціаліст і відхилив завісу також і над методикою опитування, в якому є три блоки запитань. Про фінансово-економічний стан підприємства, про оцінку інфляційних процесів і про макроекономічні очікування підприємств. Підприємцям пропонують оцінити потребу власного підприємства в резервах і кредитних коштах, озвучити свої інвестиційні очікування, виділити фактори, які впливають на зростання прибутковості та регіональні особливості. Великий інтерес викликають прогнози макроекономічних показників країни, зроблені підприємцями.
Подібні опитування проводяться центральними банками багатьох країн, зокрема банками Канади, Німеччини, Японії, Ірландії, Франції та Великої Британії. Як розказав Шуміло, результати опитування, наприклад, англійського центробанку практично повністю співпадають із макропоказниками, які декларуються державою. Тобто зворотний зв’язок там абсолютний. У нас, природно, такого поки що немає й близько. Проте треба звертати увагу на те, що в Україні було проведено лише пілотне анкетування.
Пілотний проект проводився Нацбанком із кінця січня до кінця лютого. За цей час було опитано керівникiв 1200 підприємств різних форм власності, видів діяльності й розмірів по всіх регіонах України. Переважно учасниками опитування були малі підприємства (42%), на частку великих і середніх припало по 29%.
Як підкреслив Шуміло, в ході опитування зіткнулися з дещо парадоксальною ситуацією: люди позитивно оцінювали власний розвиток, із оптимізмом дивилися на перспективи зростання прибутковості, кількості робочих місць і вкладених інвестицій, тим часом як їхні оцінки економічного розвитку країни на найближче майбутнє «були забарвлені чорною меланхолією». Конкретні цифри: 80,7% респондентів оцінили свій фінансово-економічний стан як хороший або задовільний, 62,4% сподіваються на збереження темпів зростання реалізації своєї продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках, а 19% навіть розраховують на великі досягнення у своїй сфері. Зростання виробництва відбуватиметься переважно за рахунок інвестицій (24,4% респондентів), а також за рахунок умов отримання покращених банківських кредитів (18,1%). Наростити виробництво за рахунок створення нових робочих місць збирається тільки 15,8% респондентів.
Одночасно з цим 50,3% підприємств вважає, що в найближчий рік економічна ситуація в державі погіршиться, а на поліпшення сподівається лише 15,7%. Прискорене зростання інфляції передбачає 63,7% респондентів, більшість із яких все-таки допускає, що споживчі ціни виростуть у межах 10—15%. Серед основних причин інфляції респонденти називають загальну нестабільність у державі, зростання собівартості продукції підприємств за неможливості через конкуренцію підняти ціни на готовий продукт і динаміка обмінного курсу. За словами Шуміла, таке сприйняття характерне для всіх регіонів.
Найбільш песимістичні, за словами Шуміла, підприємці, які працюють у західних (крім Львова та Волині) та південних областях, Луганська та Сум. Окрім того, особливої радості в прогнозах не проявляють ті, хто працює в галузях із виробництва та розподілу енергії, газу й води, сільському господарстві, транспорті й зв’язку. Найбільші оптимісти працюють у Києві, Донецьку, Харкові, Одесі, Криму, тобто в регіонах, що найбільш динамічно розвиваються.
Серед основних чинників, які заважають збільшити прибуток, песимісти виділяють недостачу обігових коштів (через зростання цін на сировину й послуги) і податковий тиск. Це також не дозволяє розвивати виробництво. Зараз, за оцінками підприємців, на грані виробничих можливостей працює 11,2% підприємств країни (в основному добувної промисловості та сільського господарства). Саме вони, очевидно, вимагають додаткових коштів для розвитку.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи не викличе реального стрибка інфляції прогнозна оцінка, зроблена підприємцями, Шуміло відзначив, що інфляція в цьому році буде стабільною, на рівні 10%. Окрім того, він сказав, що Нацбанк не бачить підстав для зміни монетарної політики України, підкресливши, що в банку є об’єктивний прогноз економічної ситуації на майбутній рік. До того ж, Шуміло прогнозує зростання прямих інвестицій в економіку країни. А торішнє падіння рівня інвестицій він пояснив бюджетними проблемами. За його словами, цей рік, як і минулий, буде важливим перехідним моментом від державних інвестицій до приватних. Залишається сподіватися, що ці прогнози збудуться, а до думки підприємців прислухаються не лише на папері.
