Завтра, 7 вересня, Україна святкуватиме десяту річницю Дня підприємництва. Проте візначати круглу дату вітчизняного бізнесу можна з різними настроями... З одного боку — в Україні вже насправді є цей самий бізнес, є ринкова економіка, навіть у Світову організацію торгівлі прийняли... Втім, з іншого боку, як констатують експерти, держава для підтримки людей, що мають «підприємницьку нотку», могла б зробити значно більше.
Це, зокрема, стосується малого бізнесу. Останній, за словами спеціалістів, має в собі величезний потенціал для стабільного й тривалого розвитку економіки та соціальної сфери країни. Однак реалізувати даний потенціал він не може й по сьогодні. Причина такої невтішної ситуації — незадовільний стан бізнес-середовища в Україні, що, в свою чергу, з-поміж іншого спричинений високим регуляторним навантаженням, вважають експерти.
«Регуляторні бар’єри — це бігова доріжка, та ще й із перешкодами. Останні — дозволи, ліцензії, технічне регулювання тощо... Прогрес хоч і є, проте роботи залишається ще більше. Адже просто декларацій значно більше, аніж конкретних дій», — розповідає виконуючий обов’язки керівника проекту IFC (Міжнародна фінансова корпорація) «Ділове середовище та розвиток підприємництва» Санжар Ібрагімов.
Його організацією було проведено цікаве дослідження: спеціалісти опитали підприємців та перевірили стан виконання Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у першому півріччі цього року.
«Минулого року Верховною Радою був прийнятий досить прогресивний закон, основні положення якого дозволяли бізнесу так чи інакше захистити себе від занадто великого втручання в свою діяльність, — характеризує даний документ Ібрагімов і оголошує висновки дослідження: — Результати показали, що обсяг перевірок не змінився. Це говорить про те, що всі контролюючі органи або проігнорували закон, або зробили певні кроки лише для галочки».
За словами експерта, на сьогоднішній день загальна кількість перевіряючих органів в Україні — 60! «Це приблизно. Точно ніхто не скаже. І лише 10 із цих 60-ти приблизно виконують положення нового закону, хоча з моменту його підписання Президентом минуло вже більше ніж рік», — деталізує Ібрагімов.
Таким чином, якщо говорити про те, що можна було б зробити, то зробити можна було б набагато більше! Якби держава ставилася до цієї проблеми з намірами «малому бізнесу треба допомагати», акцентує Санжар Ібрагімов...
За його словами, у більшості країн є величезна різниця в підходах державного регулювання до великого бізнесу й малого. У нас же така різниця практично відсутня. «А насправді перевірка не повинна бути бандитизмом чи рекетом з боку держави. Перевірка — це функція державної машини для того, щоб підтвердити, чи відповідає це підприємство вимогам законодавства, й крапка! Якщо ж є певні недоліки — навчити, показати, як треба. Мета перевірок за кордоном — не виявляти порушення, а попередити їх і показати підприємцю, як ці ризики оминути. Хоча ніякий закон не зможе вирішити проблему нашої психології! До підприємця, якого перевіряють, мають ставитися не як до засобу вижимання грошей, а як до клієнта! Як до людини, що своїми податками годує тих же перевіряючих. А цей момент відсутній, і ніякими законами його не впровадиш. Це довгий-довгий шлях нашого культурного перевиховання», — вважає Ібрагімов.
Утім, в дослідженні є й позитиви. Зокрема, Ібрагімов виділив те, що про перевірку тепер повідомляють за 10 днів. «І вже майже нема так званих набігів... Це вже перші плоди!» — говорить він.
Але ж перевірки — лише один із тих факторів-перешкод на «біговій доріжці для малого бізнесу». Серед інших директор компоненту вдосконалення нормативно-правового регулювання Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям Андрій Астрахань указує величезну, надмірну кількість нормативно-правових документів, що потребують термінової ревізії.
«Нами було проаналізовано 15 тисяч нормативно-правових актів, і майже половину з них було визнано неефективними й шкідливими для розвитку бізнесу... Тож створення сприятливого регуляторного середовища повністю в руках уряду й парламенту. Чим швидше буде прийнято зміни до законодавства, тим легше буде працювати бізнесу», — говорить Астрахань.
Додаткові перешкоди до створення успішного малого підприємництва бачить голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Костянтин Ващенко. «Найбільша перешкода — це невиконання прийнятих законів. Ми сьогодні маємо одне з найпрогресивніших законодавств у Європі з розвитку підприємництва по оцінці міжнародних експертів, Світового банку. Інша справа, що кожен із цих законів, як ми вже жартуємо в комітеті, проходить три стадії: опір на етапі прийняття, спроба нівелювати суть і саботаж на етапі виконання. Так було і з Законом «Про державну реєстрацію», так було і є з виконанням Закону «Про дозвільну систему», так само відбувається із Законом «Про основи контролю в сфері господарської діяльності», простіше говорячи — про перевірки. У результаті ми просто втрачаємо темп і відкладаємо рішення багатьох питань, а підприємці не відчувають результату від прекрасних законів, що у нас прийняті. Вихід один — політична воля, об’єднання зусиль усіх гілок влади в цьому напрямку, посилення контролю чиновників, аж до кримінальної відповідальності за невиконання законів», — говорить він.
За словами Ващенка, сьогодні ключова задача — домогтися практичного виконання хоча б прийнятих законів. Однак без комплексної всебічної підтримки, зокрема стабільного фінансування державних програм з підтримки малого бізнесу, не буде діла, впевнений генеральний директор Українського фонду підтримки підприємництва Сергій Дрига. «Усе впирається в фінансування. Ми наразі живемо лише надіями на майбутнє, що держава все ж таки серйозно й масштабно підійде до питань малого бізнесу, тобто буде постійно включати їх у бюджетне планування. На даний же момент є тенденція до скорочення малого бізнесу, і своїми силами він не виживе!» — констатує Дрига.
