Минув уже місяць, як Україна живе за новими податковими правилами, а протести підприємців не вщухають. Відучора по всіх містах України знову оголошена безстрокова акція непокори малого бізнесу. Причиною, яка знову вивела підприємців на вулицю, за словами голови координаційної ради Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу в Україні Ігоря Гурняка, є те, що проти учасників підприємницького Майдану застосовують репресії, і влада намагається налагодити діалог із підприємцями виключно фіскальними й силовими методами. «Більшість членів ради на сьогодні стають об’єктом допитів з боку міліції. Дехто вже побував на допитах по п’ять-шість разів. Щодо деяких членів ради вже оголошено дати судів, дехто є невиїзним», — заявив він. На думку активіста, підприємців викликають на допити, щоб зібрати інформацію та спробувати викликати в суспільстві страх. Зважаючи на цю ситуацію, зазначив Гурняк, вони вирішили відновити акції протесту в лютому, а не в березні, як планували раніше.
Тож вулиці Львова, Києва, Одеси, Харкова, Вінниці, Луганська, Хмельницького та деяких інших українських міст знову перетворились на майданчики закликів до діалогу. Підприємці вимагають від влади переглянути Податковий кодекс згідно з регуляторним законодавством України, припинити утиски й переслідування активістів підприємницьких протестів та прийняти закон, який накладає відповідальність (аж до кримінальної) на конкретного чиновника за свідомо неправомірні вчинки.
Нагадаємо, що з травня 2010 року Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу в Україні веде так звану чорну книгу, де збираються факти неправомірних дій чиновників. Кожен, хто буде перевищувати свої службові повноваження та зловживати, потрапить у цю книгу й рано чи пізно понесе заслужене покарання, кажуть асамблеївці. На противагу чорному списку, за словами активістів, зараз створюється так званий білий — фонд взаємодопомоги. Із останнього буде надаватися допомога постраждалим від репресій, в тому числі — чиновникам, які відкрито виступили проти системи та відмовились від виконання злочинних наказів.
Утім допомоги потребують і самі малі підприємці. Адже їхня чисельність продовжує стрімко скорочуватись, розповідає «Дню» представник Координаційної ради підприємців Володимир Дорош. Так, за його словами, лише за минулий місяць держава втратила 500 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності, що в грошову еквіваленті коштувало державі близько ста мільйонів гривень податків. «І так буде кожного місяця, — підкреслює Дорош. — Це ще не говорячи про ті витрати, які муситиме нести держава на утримання тих підприємців, які стали на облік служби зайнятості».
Причин для скорочення спрощенців новий Податковий кодекс дав більш ніж досить, кажуть експерти. Так, зокрема, малі підприємці, які працюють із фізичними особами (торговці на базарах, майстри з ремонту одягу та взуття тощо) з січня, відповідно до чинних податкових правил, звільняються від сплати до Пенсійного фонду та внесків у фонди загальнообов’язкового соціального страхування, однак змушені сплачувати Єдиний соціальний внесок. Саме він, підкреслив «Дню» Дорош, становить тепер левову частку витрат підприємця. Адже якщо раніше підприємець на єдиному податку сплачував 200 гривень, то сьогодні його витрати зростають до 413 гривень (86 гривень він сплачує Податковій і ще 327 у Пенсійний фонд, як єдиний соціальний внесок. — Ред.). Такими непогодженими з бізнесом діями влада, за словами Дороша, «заганяє в тінь або до закриття». «Є відсотків 20, які можуть дозволити собі щомісяця платити такий внесок, але більшість, 60—80%, — це виживальщики», — каже Дорош.
«Майже половина нашого базару вже закрили свої «точки», інша — міркує, коли і як це зробити», — розповідає «Дню» приватний підприємець Ніна Василівна. Жінка вже близько п’яти років торгує на базарах у Рівненському регіоні. Її торги — єдине джерело доходу для сім’ї з п’яти осіб. Однак з новими податковими правилами й воно «всихає». Тож Ніна Василівна також подумує над тим, щоб закрити свою «точку» і вже підшуковує нове місце роботи.
Та частина спрощенців, яка апріорі вважалася заможнішою та більш забезпеченою, оскільки напряму працювала з великим бізнесом, нині взагалі на межі виживання. Адже новий Податковий кодекс поступово робить цих підприємців «персонами нон грата» для великого бізнесу. «Вже з квітня з нами припинять роботу практично всі наші замовники», — розповідає «Дню» приватний підприємець Руслана Величко. — Адже з набранням чинності ПК юрособам працювати зі спрощенцями стало невигідно. Адже тепер підприємство змушено відносити розрахунки з платниками єдиного податку до прибутку, з якого потім ще й сплатити 25-відсотковий податок». І хоча ця норма Податкового кодексу набере чинності лише з 1 квітня, вона вже зараз, підкреслює Величко, практично «вбила» багато спрощенців. «У мене багато знайомих з поліграфістів, ремонтників, перевізників, які надавали послуги й виконували замовлення великих підприємств уже «згортають» свою діяльність. Клієнтів нема. Адже договори, які зазвичай укладаються на півроку й більше, ніхто вже укладати не хоче», — коментує вона «Дню».
Варіантів вижити в малого бізнесу в Україні, за словами Дороша, небагато — йти в «тінь» або на вулицю з мітингами. Поки що більшість тих, хто стояв на Майдані-2, вірить у дієвість останнього, хоча й розчарувалась у обіцянках влади. «Обіцяного діалогу немає, — каже Дорош. — Створено робочу групу при Клюєві, куди увійшли з десяток осіб з Майдану, серед яких Сергій Доротич, Оксана Продан. Але там — глухо. Обіцяли створити раду підприємців при Верховній Раді. Створили. Зібрали людей, підготували пропозиції. Але, за останньою інформацією, Володимир Михайлович (Литвин. — Ред.) не дуже радісно «відгукується» до нас.
«Якщо у владних кабінетах нас не почують — буде третій Майдан. Іншого виходу немає», — каже Гурняк. Це лише питання часу й погодніх умов, коли акції набудуть масового характеру, як то було в листопаді й грудні минулого року, додає Дорош. Але наступні акції протесту, обіцяють активісти, будуть іншими — масштабнішими й структурованішими. Адже підприємницьке середовище, за словами Гурняка, вже заручилося підтримкою профспілкового руху — в особі партнера Конфедерації вільних профспілок України та фінансових установ в особі Асоціації українських банків.
Науковці ж переконують: чиновникам і підприємцям все ж таки варто сісти за стіл переговорів. До того ж економісти радять і владі, і бізнесу добре підготуватись до них — не лише аргументувати свою позицію, але й навчитись сприймати іншу точку зору. Аби врешті-решт кожна зі сторін почула іншу, й податкова епопея дійшла конструктивного фіналу. «Влада повинна йти на діалог із бізнесом, як і з будь-якою соціальною групою, адже її безпосередньою функцією є мінімізація конфліктів під час реалізації політики, — зауважив «Дню» перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав ЖАЛІЛО. — Вимагати менші податки це завжди добре, але ж їх все одно треба платити. Та й вимоги повинні бути дуже добре обгрунтовані».
