Парламент підтримав у другому читанні закон про державну підтримку малого та середнього бізнесу. За надання державної допомоги дрібному бізнесу проголосували 272 народні обранці. Тепер своє слово має сказати глава держави. Яку саме державну підтримку отримають малі підприємці, визначить у спеціальних програмах Кабінет Міністрів України через три місяці після затвердження бюджету на новий рік. Тож якщо, наприклад, глава держави підпише цей документ до кінця січня 2012 року, то фінансову допомогу від держави малий бізнес зможе отримати не раніше, аніж у травні.
Часткова компенсація відсоткових кредитних ставок, факторингових платежів і платежів за користування гарантіями, надання гарантій, надання кредитів (у тому числі мікрокредитів) для започаткування власної справи — це основні можливі різновиди фінансової підтримки з боку держави. Передбачено також і надання позики на придбання нових технологій, компенсацію витрат на розвиток кооперації, фінансування запровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій тощо. Без державної підтримки залишаться дрібні підприємства, які є кредитними або страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами, а також нерезиденти. Не побачать грошей від держави і виробники або продавці збої, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та орендодавці нерухомості й ті, хто проводить обмін валюти.
Цього документа бізнес чекав і пропонував свої пункти до нього, розповідає «Дню» президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. Однак, каже він, без прийняття низки інших законодавчих актів закон буде мертвий. За словами Биковця, на 2011 рік держава пообіцяла дрібному бізнесу більше 10 мільйонів гривень на кредитування, розробила порядок надання цих кредитів, але на цьому все скінчилося. Грошей ніхто так не отримав. «Тому паралельно треба запустити механізм відповідальності чиновників за невиконання норм закону про бюджет», — пропонує він. До того ж запропонована в цьогорічному бюджеті сума (більше 10 мільйонів гривень) на кредитні потреби малого бізнесу — крапля в морі. В Україні працюють два мільйони фізичних осіб підприємців та ще 400 — юридичних осіб, каже Биковець. Їм потрібно не 10, а в 15-20 разів більше коштів на кредити, підраховує він. Тож уряду варто шукати додаткові механізми фінансування кредитних програм для малого і середнього бізнесу, бо саме цей бізнес-прошарок зробить міцною економіку країну.
«Це не перший закон, але кращі умови роботи для малого та середнього бізнесу не стали. Голосування за цей документ стало, скоріше, декларацією намірів парламенту розвивати дрібний бізнес», — каже «Дню» голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан. На її думку, малий бізнес сьогодні чекає від парламентарів цілком конкретних кроків, як от скасувати відповідальність за реєстрацію в державному органі бази даних та взагалі переробити цей закон з урахуванням думки підприємництва. «Депутати проголосували закон про державну підтримку, але забули про закон, який передбачає відміну відповідальності роботодавця за несвоєчасний збір персональних даних про своїх робітників», — каже Продан.
Тим часом підприємці не дуже вірять і у широко розрекламовану дерегуляцію. Нагадаємо, що відповідно до змін у Закон «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», 2012 року підприємці можуть звертатися в єдині дозвільні центри. Отже, бізнесу не потрібно кланятися кожному чиновнику, аби отримати дозволи. Однак член координаційної ради Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу Олександр Супрунюк не вірить, що це полегшить життя підприємцям, бо єдине вікно для реєстрації та видачі дозволів бізнесу робилося й раніше, але розбивалося об саботаж чиновницького прошарку середньої ланки. За словами ж Супрунюка, створені дозвільні центри зараз тільки фіксують прийняті документи, а потім підприємцю, аби пришвидшити обробку поданої заявки, доводиться домовлятися окремо з усіма тими органами.
