Україна вкотре розколюється. Привід для цього дав Президент Віктор Янукович, виступивши із заявою, яку можна розцінити як певну передмову до вступу нашої країни до Митного союзу. «Ми добре розуміємо, якщо ми не знайдемо інструменту співпраці з МС, ми можемо багато чого втратити, що сьогодні недопустимо для економіки України, — сказав Президент українським журналістам в Ашхабаді. — І ось про це йшлося, про те, що наші пропозиції, які ми обговорюємо вже декілька років поспіль, зводяться до того, що нам треба приєднуватися до деяких положень МС, до тих правил, які є в МС, і ми на них повинні зважати».
Янукович підкреслив, що це питання не політичне, а «питання виживання», і пояснив, що Росія має найбільшу кількість ресурсів у порівнянні з іншими країнами Співдружності. «І про це ми говорили з Володимиром Володимировичем (Президентом РФ Володимиром Путіним. — Авт.), яким чином нам вибудовувати стосунки з ТС». При цьому Янукович вважає, що Росія була, є і залишається тим центром, який об’єднує довкола себе країни СНД. (Виявляється, міф про старшого брата у свідомості керівництва нашої країни просто трансформувався). Але чи не постраждають від такого трактування інтереси України й інших країн, що перебувають, згідно з цим визначенням, на периферії? Відповідаючи самому собі на подібне питання, Президент відзначив, що такий негатив буде взаємним. Від відсутності України МС також постраждає. «Товарообіг України з МС перевищує 60 мільярдів доларів, і замислитися над цим і знайти рішення — ми зобов’язані», — сказав глава держави.
Дещо дивно, що керівництво України на обѓрунтування руху до МС весь час говорить про товарообіг. Безумовно, це важливий показник. Але ще важливіша його структура, тобто співвідношення експорту й імпорту. І тут ми явно програємо, оскільки через гранично високу і навіть несправедливу ціну газу експорт України в МС, як ми не напружуємося, ніяк не може наздогнати імпорт. До того ж, проти України весь час зводяться торговельні бар’єри.
Проте наше керівництво навіть не спромоглося порахувати, скільки це коштує країні. А ось у Москві нещодавно заявили, що Митний союз втрачає через політику України 200 мільйонів дол. на рік, і Україна навіть увійшла до трійки країн — торгівельних партнерів МС щодо кількості обмежувальних заходів у торгівлі. Як пише РБК daily із посиланням на дані Євразійської економічної комісії, щодо країн МС у світі застосовується 105 обмежувальних заходів. Лідерами з «утиску» Союзу є країни ЄС і США (по 18). Україна застосовує 16 заходів, 10 з яких — антидемпінгові. Про кількість торговельних обмежень щодо своїх партнерів, зокрема України, з боку самого МС комісія не повідомляє. Раніше Україна і ЄЕК мали намір поступово відмінити обмеження у двосторонній торгівлі, аби сприяти відновленню її зростання, яке 2012 року припинилося.
Реакцію громадськості України на тенденції щодо вступу в МС, що проявилися в Ашхабаді, навіть важко назвати неоднозначною. Вона практично однозначно негативна. Природно, н’юсмейкером таких оцінок виступає опозиція. Один із її лідерів Арсеній Яценюк запевняє, що заявою стосовно приєднання України до деяких положень Митного союзу Президент Віктор Янукович дав ще одну підставу для свого імпічменту. «Янукович в черговий раз зібрався продати Україну», — цитує Яценюка прес-служба «Фронту змін». Політик також нагадав, що вступ України до Митного союзу суперечить Конституції і законам України. «Курс на європейську інтеграцію визначений Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України»... Європейський союз і Митний союз — це взаємовиключні поняття», — упевнений опозиціонер. «Україні потрібна повноцінна і взаємовигідна Зона вільної торгівлі з Росією і країнами СНД, а не угода про зону торгової війни, яку підписав прем’єр Азаров», — говорить Яценюк.
Характерно, що в лавах уряду, який подав у відставку, є люди, які дуже обережно ставляться до МС і не підтримують ініціативу відставного топ-політика Віктора Медведчука провести референдум з цього питання. (Чи не під цю тему було нещодавно ухвалено закон, що викликав чисельні протести?). За словами в.о. глави міністерства юстиції Олександра Лавріновича, в чинному законодавстві немає норми про вступ України до тих чи інших міждержавних об’єднань. На думку міністра, для проведення референдуму, наприклад про вступ до Митного союзу, потрібні міждержавні угоди. (Не можна не відзначити, що в дискусії з цього питання голос міністра звучить досить дивно і навіть дещо зневажливо щодо українців: «Народ може бути експертом в місцевих питаннях: будувати дорогу чи не будувати. У глобальних питаннях народ не може бути експертом. Він у них статист. Скажуть голосувати за Митний союз — проголосують за Митний союз, скажуть інше — інше»).
Народний депутат (фракція ПР) і екс-міністр юстиції Сергій Головатий також закликає не квапитися з референдумом: «Необхідні міжнародні угоди, потім парламент повинен внести зміни і відповідні норми до законів і Конституції України. І тільки потім подібні питання винесуть на обговорення».
У Європі ні намір приєднуватися до Митного союзу, ні пропозиція попередньо провести референдум з цього питання також не знайшли позитивних відгуків. Офіційний представник з питань зовнішньої політики правлячої в Німеччині Вільної демократичної партії, депутат Бундестагу Райнер Стіннер упевнений, якщо на референдумі українці висловляться за МС, то «ми дивитимемося на це, як на великий крок назад стосовно українських амбіцій наблизитися до Європейського Союзу. Але це буде рішення українського народу».
Чим воно визначатиметься? Думається, одним із головних аргументів на користь МС, використовуваних сьогодні владою, є розмови про ціну газу, яка, нібито, знизиться після приєднання України до МС. Експерти газової галузі, яких «День» попросив висловитися на цю тему, не виявили особливого оптимізму. Заступник голови Експертної ради з питань газової політики і ринку природного газу Леонід Уніговський і секретар цієї ради, керівник енергетичних програм центру геополітичних досліджень Сергій Дяченко, відповідаючи на питання «Дня», підкреслили, що навіть після вступу в МС Україні доведеться продовжувати важкі перемовини, що ведуться зараз, з газового питання. За їхніми словами, окрім зниження ціни, потрібно буде домагатися ще й гарантій щодо об’ємів транзиту російського газу і включення в контракти формули: качай або плати. Адже Росія сьогодні не виконує своїх зобов’язань з газових контрактів (транзит територією України 110 мільярдів кубометрів). Поки ми не отримаємо гарантій за принципом «качай або плати», про рівні стосунки не може бути й мови, підкреслили експерти.
