Недоліки незручного у вимові, шиплячого, мов дірява труба, житлово-комунального господарства є неминучим продовженням його вигод. Про недоліки вголос міркують жителі, яким доводиться дедалі більше платити за рахунками за воду й тепло. Про вигоди знають, але здебільшого мовчать, майбутні й нинішні власники теплокомуненерго, ЖЕКів, водоканалів та інших комунальних підприємств. Щоби здешевити комунальну власність, що застигла в передприватизаційній готовності, українцям тривалий час розповідали про великі й дійсно наявні проблеми ЖКГ: низькі тарифи на тепло, воду й каналізацію, що не окупають витрати; жалюгідний стан зношених мереж і заборгованості в оплаті послуг населення. Усе це й багато іншого — правда. Проте зараз ЖКГ нагадує українську банківську систему, завмерлу на низькому старті перед періодом її бурхливого розвитку років 5-10 тому, коли банківський ринок зростав на 100-140% на рік. Причина цікавості товстосумів до ЖКГ та сама, що й до банків ще недавно. Висока інвестиційна привабливість галузі.
Що оцінює інвестор насамперед? Насамперед рахуються, звісно, гроші й те, що має до них безпосереднє відношення. З цього погляду, занедбане українське ЖКГ — це просто Клондайк для інвесторів. Населення й підприємства, хочуть вони того чи не хочуть, щомісяця оплачують надіслані рахунки. І рівень розрахунків у галузі з року в рік зростає, і зараз він від 50-70% реально, хоч і не ритмічно, наближається до заповітних 90-100%. У масштабах країни, регіону, міста серйозні, а головне стабільні й фінансові потоки, що не залежать ні від чого. Люди платитимуть за воду в крані й тепло в батареях, світло й каналізацію так само, як щоранку ми йдемо до булочної. І для тих, хто вміє рахувати гроші, подібна незмінна потреба в послугах — це те, що змушує покинути все інше й займатися лише цим.
Друга неоцінима перевага українського ЖКГ так само діалектично випливає з його недоліків. Це його низька технічна оснащеність. Старі допотопні котли з низьким коефіцієнтом корисної дії, великі втрати тепла й води в зношених комунікаціях створюють передумови для порівняно легкого й швидкого збільшення прибутку в три-чотири рази лише за рахунок заміни обладнання на економніше й сучасніше. Підвищення ціни на газ буде так само стимулом для його економії й застосування сучасних технічних рішень. Тому розмови про політичну нестабільність в Україні, зношеність основних фондів у ЖКГ, які ведуть його потенційні інвестори — це казки для бідних країн на шляху розвитку, щоб скупити їх дешево. Наприклад, плачевний стан із виплатою зарплати на Херсонському машинобудівному заводі, про який раптом дізналася вся країна, викликаний не лише стагнацією українського сільгоспмашинобудування. До цієї основної й глобальної причини додані ще й місцеві. На території заводу міститься підстанція, що забезпечує електрикою розташований біля заводу житловий мікрорайон. Її вартість, за словами власника й голови правління ХМЗ Олександра Олейника — 40 мільйонів гривень. Якщо під шумок страйків поміняти власника на заводі, то новому власникові дістануться не лише проблеми сільгоспмашинобудування, а й земля та підстанція, до якої в Херсоні виявляють дуже велику цікавість.
Зараз приватизація в ЖКГ згідно із законом заборонена. Але в прихованому вигляді чимало підприємств галузі вже давно фактично приватизовані, наприклад, за допомогою оренди з викупом. Юристи міністерства ЖКГ уже багато років традиційно сперечаються за право власності на ці підприємства в судах, але це довгі й заплутані процеси. Тому що, згідно з одним законом про оренду, ці підприємства можуть ставати приватними. А за іншим — про особливості приватизації в ЖКГ — ні. По суті, нинішні темпи реформування галузі залежатимуть від волі парламентаріїв і виконавчої влади. Але підвищення ціни на російський газ до ринкової, прийняте на переговорах у Москві цього року, робить швидку приватизацію ЖКГ практично неминучою. Проблема лише в тому, яка парламентська більшість і який уряд створюватиме правила в галузі й стежитиме за їх виконанням, кому саме протегуватимуть чиновники уряду й лобісти приватних інвесторів з посвідченнями народних депутатів.
