Парламенту пропонують пригальмувати реформу охорони здоров’я в країні. Вчора народний депутат від партії «УДАР» Тарас Кутовий зареєстрував у Раді законопроект № 2907 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері реформування системи охорони здоров’я». На думку народного обранця, ухваленій медичній реформі треба дати задній хід, оскільки вона руйнує існуючу систему і натомість не дає нічого ефективнішого.
Що ж, схоже, в Україні стартує марафон на предмет того, чия медична правда ближче народові і депутатам. Тим часом у світі давно перестали шукати панацею і поступово перетворюють медичний напрям на один з видів туризму. Як кажуть — два в одному. Досвід такого реформування під час тижневого прес-туру, організованого Турецькою асоціацією медичного туризму (THTC) і однією з найбільших авіакомпаній на українському ринку Turkish Airlines, вивчали 24 українських відомих лікарів (різних профілів) у клініках Туреччини. Вони також презентували на Всесвітньому конгресі «Здоров’я і туризм для людей похилого віку» в м. Ізмірі медично-туристичні можливості нашої країни.
Система медичного туризму в Туреччині активно розвивається в останні 10 років. Держава виділила для цього 10 мільярдів, а приватний сектор — 20 мільярдів доларів. Як результат — у країні на сьогодні працює 1,5 тисячі клінік (основні напрями — онкологічний, ортопедичний, трансплантація органів, пластика), половина з яких — приватні. Окрім клінік, у Туреччині активно розвиваються SPA-курорти і термальні води (близько 1900 термальних джерел). Завдяки цьому потік іноземних туристів на лікування 2012 року склав 670 тисяч з 160 країн, а прибуток від цієї діяльності — близько 6 мільярдів доларів. В ході реформування медсистеми приватні клініки стали доступними для більшості населення.
Нормальну роботу медичної системи забезпечує медичне страхування, розповів «Дню» заступник міністра охорони здоров’я Туреччини Агах Кафкас. Сьогодні близько 80 % населення має державну страховку, решта — спецстраховку (платять підприємства) або ж приватну (самі громадяни). Наприклад, річна страховка для сім’ї з трьох осіб коштує в середньому 2,7 тисячі доларів, тобто 900 доларів на кожного. Маючи страховку, людина може звернутися як до приватної, так і державної клініки. При цьому якщо вона обирає приватну, то держстраховка покриває до 70 % лікування. Держава забезпечує повне страхування всім громадянам до 18 років і малозабезпеченим.
Попри чималу кількість клінік в країні їхня кількість продовжує зростати. Найбільше клініки сьогодні конкурують за допомогою інвестицій в медичні інновації і медперсонал, розповідає про сучасний розвиток медицини головний лікар найбільшої лікарні в місті Ізмірі Medical Park Зафер Бекен. Він уточнив, що вкладення в очолювану ним клініку складають близько 100 мільйонів доларів. Проте тільки грошей замало для того, аби виграти конкуренцію. «Найскладніше — отримати ліцензію на медичну практику», — говорить Бекен, а це вимагає спеціальних кадрів, застосування нових методик лікування тощо. За його словами, державна допомога медтуризму полягає в тому, що при окремих лікарнях можуть створюватися кафедри для навчання студентів (кузня кадрів), також, наприклад, надається компенсація половини витрат на участь у міжнародних виставках.
Існують і спеціальні агентства з розвитку інноваційних проектів у великих містах. За словами фахівця такого агентства в м. Ізмірі Чагдаша Гюнеша, вони надають гранти вже існуючому малому і середньому бізнесу (на рік) для розвитку підприємства. Сума гранту складає 80—250 тисяч доларів. При цьому гроші видаються поетапно: спочатку переможець гранту робить частину проекту і тільки потім отримує від держави 20 % суми і так далі. «Для держави це означає мінімальні ризики і жодній корупції з бюджетними грошима», — підсумовує він.
Побачене українські лікарі оцінюють позитивно. Вони додають, що Україна теж може перетворитися на Мекку медичного туризму, але за низки умов.
«Вражають побачені великомасштабні проекти. У нас вони лише в зачатковому стані і ще не зовсім працюють. Нам потрібно об’єднати зусилля всіх учасників медичного руху і створити єдину команду, виробити єдині правила гри, що зробили турки. Навіщо це потрібно? Бо кожен п’ятий турист — це потенційний пацієнт! Отже це ще одне стабільне джерело розвитку сучасної медицини», — говорить професор Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського Володимир Єжов.
Заслужений лікар України, головлікар санаторію «Березовий гай» Андрій Мандрика зазначає, що основний мінус вітчизняного медтуризму — відсутність комфортабельних умов перебування пацієнта в більшості клінік. «Сучасна апаратура є, але не в такій кількості, як у турецьких клініках», — додає він. Розв’язати ці дві проблеми, на його думку, може допомогти впровадження системи страхової медицини. І чим швидше країна до цього прийде, тим швидше ми вирвемося вперед.
«SPA-готелі можна побудувати й за 3-4 роки. А нам потрібно розвивати санаторно-курортну систему (засновану на міцній науково-дослідній базі) і питні мінеральні води. Це може бути нашою фішкою на світовій арені», — говорить головлікар державного санаторію «Черче» Михайло Падучак.
«Аби це впровадити в життя, — зазначає керівник групи проекту ЄС «Підтримка розвитку туризму в Автономній Республіці Крим» (2012 рік) Стелла Тсартсара, — потрібно залучати інвестиції». За її підрахунками, для розвитку медтуризму, наприклад, в Криму потрібно інвестувати близько 100 мільйонів євро. «У бік Криму дивляться інвестори з Німеччини, Франції, Швеції, США. Проте, аби інвестори вклали свої гроші, в Україні в один голос повинна говорити верховна і місцева влада (через медичні асоціації), — говорить експерт. — Крім того, треба за прикладом Туреччини створити галузеві асоціації, запозичити їхню систему маркетингу туристичної продукції. Якщо все це зробити, то з часом Україна може увійти до першої п’ятірки лідерів з медичного туризму в Європі».
Якщо Україна упроваджуватиме турецький досвід, то за 10 років вона додатково отримає один мільйон туристів і п’ять мільярдів доларів прибутку від медтуризму, прогнозує в розмові з «Днем» голова правління Всесвітньої асоціації медичного туризму (GHTC) Емін Чакмак.
