Сезон 2009 року українські пасічники не можуть назвати успішним: урожай меду, на жаль, не виправдав їхніх сподівань. Часом через несприятливі погодні умови, поширення модифікованих сільгоспкультур, котрі самозапилюються, та інші чинники бджолярі не компенсують навіть витрат на перевезення своїх пасік.
Щоб якось вийти з такого стану, доводиться придумувати інші шляхи отримання доходів. Хтось переорієнтовується з продаж меду на прополіс, пергу та інші «бджолині» продукти. А ось пасічник із Київщини Руслан Понеділков зі своїм братом вирішили взяти клієнтів несподіваною новинкою. Покращити своє здоров’я за допомогою бджіл усім бажаючим вони пропонують шляхом ночівлі в павільйоні (це спеціально обладнаний закритий причіп-вагончик, у якому з боків — сектори з бджолами, а всередині працює та ночує пасічник. — Авт.).
«У нас є павільйон із бджолами — 18 вуликів з одного боку і стільки ж з іншого. У вуликах відкриваються верхні кришки, а через решітки в павільйон надходять бджолині аромати. В проході павільйону є місце, де можна розташувати одне або два ліжка», — розповідає «Дню» Руслан Понеділков.
У такому павільйоні пасічники пропонують бажаючим відпочити або переночувати за гроші. Краще за все приїздити звечора і ночувати в павільйоні, пояснює Понеділков. Коштуватиме таке задоволення 100 гривень за ніч з однієї особи. Але пасічники гарантують, що після такого сну здоров’я людини покращиться, адже спати вона буде у вібраційному просторі, який створюють 36 сімей бджіл.
Насправді павільйон із бджолами належить не Руслану, а його брату Леоніду. Проте саме Руслан після оздоровлюючого сну поряд із бджолами запропонував брату організувати таку послугу. Тим паче, що потрібно ж якось компенсувати затрати на переїзди. Із полів павільйон перевезуть на його постійне місце перебування — в Микуличі, що неподалік Ворзеля. Тоді й почнуть приймати перших бажаючих. За словами Понеділкова, клієнти уже є: першим повинен прийти чоловік, у якого проблеми з легенями.
Проте до сну в павільйоні запрошують не тільки хворих на певну недугу, а й любителів зеленого туризму. В основному, передбачають пасічники, така ідея буде цікава міському населенню, адже їм більше кортить вирватися на природу та побачити пасіку. Бджолярі не проти заробляти навіть на «медовому» туризмі — показувати охочим, як улаштована пасіка, як качають мед тощо. Проте для цього необхідний час і бажання. Тож якщо з медом і в наступні роки буде туго, то доведеться переорієнтовуватися з меду на такі послуги. Однак, упевнені пасічники, такі методи отримання додаткових доходів можуть бути тільки другорядними — як окремий бізнес їх навіть розглядати не варто. Адже ніхто заради однієї-двох сотень гривень за ніч не триматиме павільйон на три десятки бджолиних сімей.
«День» запитав у інших пасічників, чи не приходила їм така ідея «ночівлі з ароматерапією». Вони зі щирим подивом відзначили, що хоч і знали, який хороший мікроклімат створюють бджоли в павільйоні, проте не додумувалися пропонувати іншим такі «процедури» на комерційній основі. Мовляв, коли ціле літо сам ночуєш у павільйоні, ідея зробити його «курортом» не приходить...
Утім, як із гумором відзначив «Дню» білоцерківський пасічник з п’ятдесятилітнім стажем Петро Савіцький, під осінь ніч ароматерапії в павільйоні навіть попри бажання клієнта може поєднатися з лікуванням бджолиною отрутою. Простіше кажучи, на завершення сезону при відсутності джерела нектару бджоли стають агресивними і можуть добряче нажалити. Тож хто кому доплачуватиме за дозу теж лікувальної, однак досить болючої бджолиної отрути, слід домовлятися завчасно.
Освоювати такий альтернативний бізнес пасічникам, а клієнтам — екзотичні процедури та туризм Савіцький радить в розпал літа — коли цвітуть основні медоноси. «Тоді й ароматерапія буде кращою, бо бджоли вентилюватимуть свіжепринесений нектар...» — говорить пасічник.
Бджолу ж недарма називають божою комахою, нагадує «Дню» і полтавський пасічник Юрій Мирний. «Якщо, наприклад, інгаляція евкаліпту корисна, то інгаляція повітрям з вулика, де є стільки всього цілющого, в багато разів корисніша. Пасічники, що мають павільйони, намагаються по можливості в них спати частіше, — говорить він. — А на додаток є ще й енергетика бджолиної сім’ї. Це щось на зразок колективного біополя».
Що ж стосується майстер-класів із відкачки меду, то, за словами Мирного, нині це досить модно в США. «Більше того, американці, справжні патріоти, дізнавшися, що бджоли зникають, почали заводити невеличкі пасіки у своїх садибах, щоб і мед свій мати, і потрібну людству комаху підтримати. Тобто хвороба «масовий зліт бджіл» (CCD англійською) стала для американців імпульсом і рекламою для цього заняття», — розповідає пасічник.
На думку Мирного, застосування продуктів бджільництва (апітерапія) як натуральний, ефективний і безпечний спосіб лікування ще займе своє місце поряд з іншими видами природного лікування. «У терапії бджільництвом велике майбутнє!» — упевнений він. А майстер-класи з бджільництва, у свою чергу, матимуть хороший шанс збагатити вітчизняний зелений туризм. Це, з огляду на потенціал ринку (як бджільництва, так і туризму), сьогодні дуже доречно, відзначають пасічники.
