Попри складну ситуацію на енергетичному ринку Європи і побоювання деяких громад, до настання холодів підприємства теплокомуненерго підготували й запустили вчасно.
А щойно середньодобова температура опустилася нижче, ніж вісім градусів тепла, до опалення почали підключати й кінцевих споживачів.
Станом на 31 жовтня з теплом було вже 77% житлового фонду, повідомив прем’єр-міністр України Денис ШМИГАЛЬ. При цьому, як зазначив він, у п’яти регіонах цей показник становить 100%, ще 11 областей підключили понад 90% житлових будинків до тепла.
Лише в деяких областях через географічне розташування і температурний режим місцева влада вирішила розпочати опалювальний сезон з 1 листопада.
Саме місцева влада вирішує, коли подавати тепло в домівки. Так само на місцях тепер встановлюють і розмір тарифів на тепло й гарячу воду. Проте завдяки Меморандуму про непідвищення рівня тарифів до кінця опалювального сезону цифри в платіжках не мають зростати.
«Ми уклали меморандум з головами міст і Нафтогазом, згідно з яким міська влада взяла на себе зобов’язання не підвищувати тарифів на гарячу воду й тепло. Зі свого боку уряд уже розпочав процес реструктуризації заборгованості підприємств ТКЕ, як передбачено в меморандумі», — нагадав Денис Шмигаль.
Ціна на газ для населення залишиться стабільною протягом опалювального сезону, пообіцяв прем’єр. Зокрема, в державного Нафтогазу вона становить 7,96 грн за кубометр.
Вигідну ціну на газ отримали не лише власники індивідуальних котлів, а також підприємства ТКЕ, ОСББ і бюджетні установи: школи, садочки тощо.
Зокрема, для ТКЕ та ОСББ Нафтогаз запропонував угоди з ціною 7,42 грн за кубометр. Саме така вартість палива, що йде на виробництво тепла для потреб населення.
Без «блакитного палива» не залишаться й бюджетні та комунальні установи, зокрема школи й дитячі садочки. Хоча більшості із них попередні постачальники газу відмовили в доступному ресурсі незадовго до старту сезону. Після зростання цін на газ низка приватних постачальників, які мали контракти з бюджетними організаціями, просто відмовилися від виконання своїх зобов’язань.
Втім, зрештою проблему вдалося владнати. РНБО та уряд ухвалили рішення, які нададуть можливість бюджетним організаціям протягом жовтня-листопада бути з паливом. Нафтогаз продаватиме їм газ по 16,8 грн за кубометр як постачальник «останньої надії» (ПОН).
«Щоб ніхто в жодному разі не ставив під загрозу опалення дошкільних закладів чи закладів охорони здоров’я, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким облгази мають підключати споживачів і не відключати, навіть якщо вони не встигають оформити договори. І зараз уже майже п’ять тисяч бюджетних організацій отримують газ від Нафтогазу за відповідним механізмом ПОН, навіть без підписаних договорів», — зазначив під час засідання Конгресу місцевої та регіональної влади в Одесі голова правління Нафтогазу України Юрій ВІТРЕНКО.
Підписати ж повноцінні середньострокові контракти планують до грудня.
«Ми набираємо темпи щодо укладання договорів з бюджетними установами, робота триває, — додав Юрій Вітренко. — У бюджетних установ досить часу для того, щоб укласти необхідні договори».
Газу для споживачів у підземних сховищах досить, наголошують фахівці. До початку сезону відбору в них закачали 18,7 млрд кубометрів. А станом на 1 листопада в них було близько 18,2 млрд кубів. Тож фізичного дефіциту палива взимку не очікують.
«До початку цього опалювального сезону Україна накопичила у своїх підземних сховищах майже 19 млрд кубів газу. Для порівняння: середні запаси газу в підземках, з якими Україна входила в зиму з 2011-го до 2019 року, становлять 17,9 млрд кубів. При цьому середній відбір за сезон сягає лише 8,1 млрд кубів. Тобто нинішніх запасів цілком досить для сталого проходження зими», — пояснює голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій ЩЕРБЕНКО.
Як запевняють фахівці, вітчизняні ПСГ і ГТС до зими готові. Тож за відсутності критичних форс-мажорних обставин цю зиму Україна пройде стабільно, зриву опалювального сезону не допустять.
Утім, щоби підвищити свою енергетичну безпеку в майбутньому, експерти радять зайнятися масштабною енергомодернізацією будинків, котелень, тепломереж тощо. Саме це може стати єдиним дієвим інструментом для скорочення платіжок за тепло в майбутньому. Адже, якщо менше споживаєш, менше й платиш…
«Єдиний спосіб, яким можна контролювати наші платіжки, це — контролювати обсяг споживання. Для цього потрібно зайнятися енергоефективністю і робити це системно. Енергоефективність є тим інструментом, який допоможе споживачам скоротити свої рахунки. Є випадки, коли заміна котла в будинку дала економію по газу 37%. Разом з модернізацією теплового пункту економія становитиме уже 70%», — наводить приклад виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав ПАВЛЮК.
Фахівці нагадують: у перспективі лише за рахунок заходів з енергоефективності Україна здатна досягти енергонезалежності й менше залежати від світових цін на енергоресурси.
