Уряд обіцяє допомогти, але натомість вимагає зберегти соціальні гарантії.
Український гірничо-металургійний комплекс (ГМК) знаходиться на межі кризи. Навіть один із найбільших меткомбінатів імені Ілліча працює в скороченому режимі. Так, дві доменні печі комбінату переведено у режим «тихого ходу», тобто вони не беруть участь у технологічному процесі виплавки чавуну. А близько 60 тисяч робітників Ілліча перевели на режим виплати зниженої зарплатні.
У зв’язку з цим на екстреному засіданні на Грушевського зібралися представники найбільших ГМК і урядовці. Результатом зустрічі стало створення міжвідомчої робочої групи з проблем гірничо-металургійного комплексу для оперативного реагування на проблемні ситуації, яку очолив керівник групи радників прем’єр-міністра Віталій Гайдук. До складу групи увійшли керівники Міністерства промислової політики, Міністерства палива та енергетики, Міністерства транспорту та зв’язку, Міністерства економіки, а також представники фінансово-промислових груп, які контролюють підприємства ГМК в Україні.
Це вже друга зустріч прем’єр-міністра з металургами після погіршення ситуації на фінансових та металургійних ринках у світі. Результатом попередньої стала постанова Кабміну «Про заходи підтримки підприємств ГМК», якою передбачувалося скасування цільової надбавки на газ, а також зниження тарифів на вантажоперевезення та введення мораторію на підвищення вартості електроенергії.
Цього разу в обмін на урядові поступки прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко зажадала від металургів компромісу і гарантій збереження робочих місць. «Наш діалог буде двостороннім рухом. Ми йдемо всіма можливими позиціями назустріч вам, а ви всіма можливими позиціями йдіть назустріч своїм трудовим колективам. Якщо далі держава робитиме суттєві кроки, то ми будемо підписувати з вами меморандум... І одним із блоків питань, які ми ставитимемо (у меморандумі. — Авт.), буде не звільнення людей, які сьогодні працюють у вас, а збереження зарплати і припинення відправляння людей у безоплатні відпустки, з яких вони не повертаються, — заявила вона, а згодом додала: — Якщо подивитися на ту ситуацію, яка була рік тому, коли ви знаходилися на піку слави і отримували надприбутки, то я вважаю, що зараз у вас достатньо коштів для того, щоб не допустити звільнень на ваших підприємствах. І не треба говорити про ті збитки, які ви зараз зазнаєте, інакше ми згадаємо про те, наскільки добре у нас працюють офшори».
На такі закиди один із керівників металургійного комбінату у довірчій розмові з «Днем» обурився. Мовляв, зараз потрібно конкретно діяти, адже стабільна робота металургії дає чималий відсоток бюджетних надходжень. «Потрібно надати нашим підприємствам пільги, які допоможуть швидко подолати наслідки кризи у галузі», — сказав він.
Зі свого боку міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський, розуміючи, що ці зауваження стосуються і його, повідомив: «Укрзалізниця» надалі не знижуватиме тарифи на перевезення вантажів для підприємств гірничо-металургійного комплексу. «Ми вже зробили для них, що могли», — сказав міністр.
На тези металургів про зависокі тарифи на супровідні для галузі ресурси відповідь Тимошенко була категоричнішою: «Не треба зараз дорікати, що ми щось зробили не так, встановлюючи для вас високі ціни і тарифи. Це було зроблено тоді, коли ціни на метал теж були на піку».
А Міністерство економіки України від металургійної недуги виписує свій рецепт. «Для зниження негативного впливу на ситуацію в металургії необхідно приділяти увагу задоволенню потреб внутрішнього ринку і збереженню своїх позицій у світі шляхом випуску продукції з більшою доданою вартістю», — сказав заступник міністра економіки Віктор Пантелеєнко. До того ж, на його думку, на недопрацювання металургів усередині країни вказують цифри. «За дев’ять місяців поточного року майже половина обсягу імпорту (823 тисячі тонн) — це металопрокат, номенклатура якого виробляється в Україні», — підкреслив замміністра, піддавши критиці українські комбінати за надмірну увагу до експортних ринків металопродукції.
В унісон першої частини мінекономівської поради прем’єрка додала металургам порцію критики від себе: світові ціни на металопродукцію падають, а в Україні вони залишаються незмінними. «Безумовно, що всім доведеться відступити на крок назад за цінами. Причому, за всім ланцюжком, оскільки сьогодні це диктує ринок. Не може бути такого, що ринок сьогодні дає ціну значно нижчу, ніж було в пік нашого спільного благополуччя, а всі ціни (на метпродукцію. — Авт.) по ланцюжку залишаються такими ж, якими вони були під час нормального функціонування ринку. Сьогодні всім — і державі, і приватним підприємствам — від першого до останнього етапу виробництва доведеться спільно робити кроки назад. Не буде такого, що держава за цінами відступатиме, а, наприклад, перші рівні, я маю на увазі гірничо-видобувні підприємства, стоятимуть на своїй ціні. Тому або ми — одна команда, або кожен боротиметься з кризою самостійно. Такий повинен бути компроміс», — сказала Тимошенко.
Опитані «Днем» експерти вважають, що ринок металу чекає рецесія — послідовне сповільнення темпів економічного розвитку. На думку доктора економічних наук Валерія Стасюка, нинішня криза може тривати більше року. «Ми очікуємо різкого падіння. Основна частина металургійних обсягів буде зупинена чи переведена на «тихий хід»,— вважає він.
Директор державного підприємства «Укрпромзовнекспертиза» Володимир Власюк вважає, що ринок металургії заблокований відсутністю кредитних засобів. Прогнозувати ж нормалізацію ситуації дуже важко, зважаючи на новини зі світових ринків. Але попит, зауважив він, на металопродукцію у світі збережеться як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі. На думку Власюка, споживання сталі у світі у 2008 році сягне 1,370 мільярда тонн, у 2009-му — 1,420 мільярда тонн. В Україні ж у 2008 році обсяги споживання сталі скоротяться на 6,2%, порівняно з попереднім роком, внаслідок зниження споживання цієї продукції у трубній промисловості, а також внаслідок падіння обсягів будівництва. Однак у 2009 році в країні, як очікується, споживання сталі зросте на 8% внаслідок реалізації ряду проектів, зокрема, підготовки до Євро-2012.
На думку Власюка, рівень завантаженості металургійних потужностей у 2008 році буде 89%, у 2009-му — 87%, у той час як у 2007 році він становив 90%. «Це дуже високий рівень завантаженості потужностей. Металургія у наступному році буде забезпечена замовленнями», — сказав він. А ось рентабельність цього виробництва наступного року знизиться до 10—15%.
