Остання десятиденка, схоже, дуже сильно змінила обличчя країни, яка ще напередодні могла відчувати гордість за свої економічні досягнення, а тепер начисто про них забула і вже поволі готується до гіршого. На цьому тлі якось навіть дивно виглядає Фонд держмайна, де все, як і раніше, спокійно і солідно, а керівництво, як і в кращі часи, коли закидало бюджет приватизаційними мільярдами, вражає своїм життєстверджуючим оптимізмом. Але свою розмову з «Днем» голова Фонду Михайло ЧЕЧЕТОВ почав аж ніяк не на цій ноті.
— Запас міцності, що набрала наша економіка, ще дозволяє утримати ситуацію якийсь час під контролем. Але якби така політична криза сталася роки три-чотири тому, те не втриматися б і кілька днів. Правда, і нинішній запас міцності не безмежний. Однак той кордон, за яким можуть початися незворотні економічні процеси у випадку неприйняття рішучих термінових заходів для стабілізації роботи органів державного керування, не за горами.
Та навіть у цій складній ситуації останнім часом проявилися позитивні симптоми, що підтверджують можливість розв’язання політичного конфлікту цивілізованим шляхом у правовому, конституційному полі України. До них належать наступні фактори. По-перше, у Верховному Суді розглядається скарга сторони, що програла на виборах, про неправильний підрахунок голосів. На мій погляд, судячи з того, як досить докладно розглядається ця справа, рішення буде прийняте (я в цьому переконаний відсотків на дев’яносто), виходячи не з політичної кон’юнктури і модного тепер, але, як відомо, зовсім непродуктивного аргументу — революційна доцільність, а в конституційному і правовому полі України. Словом, це буде правове рішення, незважаючи на той потужний моральний і психологічний пресинг, в умовах якого суду доводиться готувати своє рішення. Другий позитивний симптом — це продуктивна робота Верховної Ради, здатної навіть у екстремальних ситуаціях приймати зважені рішення, що вносять вагомий елемент стабільності в розпечену до межі політичну атмосферу суспільства. Наступну ознаку оздоровлення ситуації я бачу в заявах політиків і державних діячів найвищого рангу, що призивають і обґрунтовують необхідність проведення повторних виборів президента України у випадку, якщо Верховний Суд не підтвердить рішення Центральної виборчої комісії про обрання Віктора Януковича президентом країни. Ці заяви одержали певну підтримку представників міжнародної громадськості. У нових виборах не повинні брати участь ні Віктор Янукович, ні Віктор Ющенко. Ми більше не можемо допустити такої поляризації і розколу суспільства по осі Захід — Схід, що стала наслідком нинішніх виборів, які розділили країну на два непримиренних табори. Якщо ці два кандидати знову стануть на старт президентської гонки, то поляризація не тільки збережеться, а, швидше за все, посилиться. В іншому випадку, будь-хто з них, вигравши президентську гонку, де-факто може стати президентом тільки половини країни. Цього допустити не можна. Тому можливе рішення цих двох кандидатів не брати участі в повторних виборах я розглядаю як серйозний і мужній крок щирих державних діячів, що думають не про власну політичну перспективу, а про долю держави і народу. Сьогодні в Україні є цілий ряд визначних політиків і державних діячів, здатних вступити в боротьбу за президентське крісло, не розколюючи, а консолідуючи суспільство. Це Володимир Литвин, Олександр Мороз, Сергій Тігіпко, Олександр Зінченко.
— А як зробити, щоб нинішня історія при цьому не повторилася?
— Це повинні бути нові вибори з максимальною участю спостерігачів, у тому числі і закордонних. Потрібно врахувати всі помилки, що були допущені в цій кампанії, і провести максимально чесні, публічні і демократичні вибори для того, щоб обрати нового лідера, який зміг би об’єднати країну і консолідувати суспільство. І ще, що дуже важливо, до нових виборів в обов’язковому порядку варто провести політичну реформу. Справа в тім, що зараз йде боротьба за один приз, по суті гігантський джек-пот. А після реформи вже не можна буде претендувати на гігантські президентські повноваження. Вони будуть не тільки в президента, але й у парламенту, і в уряду. А за три приблизно рівних джек-поти така боротьба не розгорнеться, ажіотаж навколо посади президента буде істотно меншим. І оскільки наше суспільство вже один раз обпеклося на цих виборах, де один виграє все, а інші залишаються ні з чим, то проведення політреформи сьогодні є першочерговим завданням, підтвердженим самим життям. У результаті суспільство повернеться до нормального політичного процесу, що дозволить йому успішно розвиватися.
— А чи витримає ще одні вибори українська економіка?
— Дійсно, політика політикою, але при цьому ще і їсти щось потрібно і не один, а разiв два-три на день. Отже в цьому плані прийняття парламентом рішення про відставку уряду диктує необхідність у найкоротший термін сформувати з представників усіх фракцій парламенту — і більшості і меншості — коаліційний уряд народної довіри. Економіка зараз натягнута як струна, і потрібно бути надзвичайно обачними, щоб вона не порвалася. Слід сказати, що в даний момент ситуацію в країні контролює діючий Президент і Верховна Рада. І для економіки сьогодні дуже важливо, щоб на переході влади не наробити дурниць, щоб не ускладнити життєдіяльність країни, особливо в зимовий період.
— Чим у цих умовах може посприяти економіці і держбюджету Фонд держмайна, що, пам’ятається, робив у них вагомий внесок?
— Фонд цілком зберіг працездатність свого колективу. Ми працюємо з нормальним навантаженням, продаємо відносно невеликі державні об’єкти, відносно яких немає законодавчої заборони чи мораторію, і вони стоять у нашому плані, виставляються на конкурси, їхні акції продаються на біржах. Відносно великих об’єктів, то я зараз із упевненістю можу сказати, що до кінця року вони не виставлятимуться на продаж. Це, приміром, «Укртелеком». Зрозуміло, що продаж об’єктів такого масштабу потрібно буде погоджувати і з урядом, і з парламентом. Щодо приватизації таких об’єктів завжди ухвалюються політичні рішення: велика приватизація — це теж велика політика. Без погоджень на всіх рівнях тут не обійтися. Отже, це вже питання завтрашнього дня, коли до влади прийдуть нові президент і уряд. Саме тоді з’явиться можливість розглянути нову програму приватизації, що може знайти підтримку в парламенті, якщо її буде доопрацьвано з урахуванням думок народних депутатів.
— Чи сподіваєтеся ви все-таки провести через парламент і закон про Фонд держмайна?
— Камінь спотикання в цьому законі — підпорядкованість Фонду. Тому його перспективи визначаються тим, чи буде здійснена в країні політична реформа. У новій системі політичних координат, коли буде чітко прописаний розподіл владних повноважень, у тому числі і Фонду, цей закон, з відповідними виправленнями, можна буде виносити на обговорення.
— Тобто, підсумуємо, ви вважаєте, що економіці ще одні вибори не нашкодять?
— Якщо буде досягнута згода щодо формату і термінів проведення політичної реформи, то повторні вибори не призведуть до серйозних негативів. Ситуація в економіці буде під контролем і, як мовиться, буде утримана.
— Не можу не запитати про ваше ставлення до з’їзду в Сєверодонецьку.
— Я вкрай негативно сприймаю будь-які сепаратистські прояви — на Заході чи на Сході, у Львові чи в Донецьку. Цілісність і неподільність держави — це свята святих у позиції будь-якого політика і громадянина, що вважає себе патріотом. Що стосується Сєверодонецька, то там проявилася емоційна складова бурхливих дискусій. Але в прийнятих на цьому форумі документах про жодний сепаратизм не було і мови.
