Донедавна навіть вимовляти слова банкрутство і біржа поряд здавалося неприпустимим. Адже біржа — це не що інше, як повна гарантія надійності. Однак тепер, в умовах фінансової нестабільності, після гучних банкрутств російських бірж, цілком закономірно виникає низка запитань, пов’язаних із безпекою біржової торгівлі. Як може вплинути фінансова криза на роботу валютної біржі? Які кроки роблять організатори біржової торгівлі, щоб зменшити ризики? Нарешті, чи може збанкрутувати біржа? Саме з останнього запитання ми розпочали розмову із головою правління банку «Кліринговий дім» Михайлом ДОБРОВИМ.
— Біржа не може виявитися неплатоспроможною, бо вона не має власних зобов’язань. Завдання біржі — надавати майданчик, забезпечувати інформаційний зв’язок між учасниками торгів і контролювати виконання угод. Правда, у біржі можуть виникнути фінансові труднощі, коли її витрати більші, ніж отримані у вигляді комісійних доходи. Але питання про розмір комісійних регулюється членами біржі, які зацікавлені в її існуванні. Загалом, біржа повинна бути неприбутковою організацією, коли її доходи і витрати збалансовані, а те, що зароблено, спрямовується на розвиток самої структури, а не на дивіденди її засновникам.
— Значить, коли кажуть, що збанкрутувала біржа, то збанкрутував хтось інший?
— Ні, є різні біржі. І ті, які збанкрутували, вони, крім того, що надавали майданчик, часто, самі вели розрахунки. Внаслідок помилок грошово-розрахункової політики, прийняття надмірних ризиків і, можливо, інших причин може виникнути ситуація, коли біржа не спроможна відповісти за своїми зобов’язаннями перед торговцями. Щоб запобігти навіть теоретичній можливості такого, засновниками Української міжбанківської валютної біржі було прийнято рішення відділити функцію організації торгів від функції проведення розрахунків: торгами займається біржа, її розрахунками займаємося ми.
— І берете на себе всі ризики?
— Не всі, а тільки ті, що виникають між учасниками торгів. Коли рік тому створювався «Кліринговий дім», перед ним ставилося завдання забезпечити гарантовані своєчасні розрахунки, не погіршуючи якості обслуговування торгових членів біржі, і створити умови для розвитку нових ринків. Загалом запропонований нами механізм розрахунків за результатами біржових торгів будується таким чином, щоб повністю виключити ризик непостачання активу (валюти, цінних паперів тощо — ред.).
Звернемося до передісторії. Кожна біржа повинна мати розрахункову палату. Ця розрахункова палата повинна функціонувати за деякими загальними правилами. Правила ці базуються (якщо йдеться про справжню біржу) на двох фундаментальних принципах. По-перше, постачання активу здійснюється виключно після платежу, тобто кожний учасник торгів спочатку повинен сам виконати свої зобов’язання, а потім розрахункова палата виконує свої зобов’язання перед ним. По-друге, обов’язковість виконання угоди: якщо хтось із учасників торгів не виконує свої зобов’язання із постачання активу, хоч уклав відповідну угоду, то розрахункова палата повинна розрахуватися за нього власними коштами.
Наш банк пропонує подвійний механізм покриття ризику. Які ризики тут існують? Їх два основних: ризик розрахунків взагалі, тобто чи буде зрештою спроможний «Кліринговий дім» розрахуватися за всіма зобов’язаннями, якщо хтось із учасників торгів не поставив свій актив. Існуючий у нас механізм практично виключає цей ризик, оскільки обидва активи «сходяться» у нас. Припустимо, один із учасників операції не постачає свій актив, тоді наш банк за рахунок своїх кредитних ліній, резервів тощо забезпечує завершення угоди. А отримані від першого учасника активи ми наступного дня продаємо. Єдиний ризик, що виникає, це ризик своєчасності розрахунків.
Цього ризику немає, коли всі діють на умовах 100% передоплати своїх заявок до торгів. Але це невигідно торговцям, що відповідно відбивається на обсягах угод. Отже, з одного боку, треба дати торговцям інтерес і стимул, з іншого — забезпечити гарантовані розрахунки. З цією метою нами було запропоновано спеціальний механізм оцінки і моніторингу ризику як кожного учасника торгів, так і системного ризику всіх їх разом узятих. Було створено громадський інститут клірингових членів pозрахункової палати (РП) УМВБ. Кліринговим членом РП може стати будь-який торговий член біржі, який відповідає спеціальним критеріям і бере участь у формуванні гарантійного фонду РП. Саме кошти гарантійного фонду є джерелом забезпечення своєчасних розрахунків у разі невиконання будь-ким із торговців своїх зобов’язань.
Запропонований механізм розрахунків передбачає встановлення нами лімітів для клірингових членів, при цьому будь-яка заявка в межах ліміту повинна бути попередньо забезпечена заставним внеском. У цьому випадку ми несемо курсові, відсоткові й штрафні ризики. Так ось попередньо зроблених застав нам досить, щоб закрити всі ці ризики протягом 1—2 робочих днів.
Ризик «нерозрахунку» виключений ще й тому, що «Кліринговий дім» — це особливий банк. Унікальна позиція нашого банку полягає в тому, що ми додаткових ризиків, крім суверенного (ризику «країни», що, як правило, визначається міжнародними рейтинговими агентствами — ред.), на себе не беремо. У нас і в cтатуті записано, що ми кредитні та інші ризиковані операції не ведемо. Отримувані нами гроші знаходяться тільки на наших поточних рахунках, а щоб компенсувати витрати розрахункової системи, учасники операцій платять нам комісійні.
— Протягом останнього року фінансовий ринок зазнає змін. Хтось називає це фінансовою кризою. Президент вважає, що вона ще попереду, і її наслідки будуть катастрофічними. Як ви оцінюєте нинішню ситуацію?
— Те, що після кожного висловлювання ринок якось реагує, це дійсно. Ринок реагує і на позитивні висловлювання, і на негативні, і на сумнівні. Так, зараз в України загалом і у її банківської системи є складнощі. Однак проблеми треба розглядати в комплексі із заходами, щодо їх подолання. Чи буде криза? Якщо буде, то коли? Це я не готовий коментувати.
— Чи спостерігається зростання кількості невчасних розрахунків?
— З 1 серпня минулого року (дата проведення перших розрахунків) тільки один банк одного разу несвоєчасно з нами розрахувався. Тож говорити про стабільні нерозрахунки не доводиться. Більш того, я впевнений, якщо хтось вирішить заробити на невчасних розрахунках, то біржа і наш банк не будуть першими в цьому списку. Оскільки інформація про те, що такий-то не розрахувався за своїми угодами на біржі, практично позбавить його всіх можливих кредитів.
— Скажіть, будь ласка, змінилися б якось умови біржових торгів, якби валютний курс не регулювався НБУ?
— Я не відчуваю, що ці обмеження впливають на обсяг ринку.
