У той час коли вся країна з нетерпінням стежила за перипетіями прем’єріади, глава парламентського комітету промислової політики й підприємництва Віктор Галасюк публічно висловив «крамольну» думку: «Питання створення експортно-кредитного агентства сьогодні навіть актуальніше, ніж зміна чиновників в українському уряді».
І дійсно, нові вивіски в коридорах на Грушевського ще не гарантують, що Україна завдяки цьому зможе жити краще. Але світовий досвід підтримки зовнішньої торгівлі державними експортно-кредитними установами переконливо свідчить, що їхня діяльність, як правило, забезпечує підприємствам можливість виходу на міжнародні ринки, а країні — зростання ВВП, поліпшення балансу зовнішньої торгівлі товарами й послугами, а отже позитивно впливає на курс національної валюти, стримує інфляцію.
Упродовж низки років український експорт падає, як у кількісному, так і в якісному аспекті, говорить народний депутат. 2010 року 54% нашого експорту припадало на сировинні товари — зерно, руду, метал і металобрухт. А сьогодні — 62%. «Створення експортно-кредитного агентства дозволить змінити цю ганебну картину, яка, по суті, означає деіндустріалізацію й ослаблення національної економіки», — впевнений глава комітету.
Він підкреслює, що сьогоднішня ситуація у зовнішній торгівлі є загрозою не лише для української промисловості та економіки, а й для всього українського суспільства і національної безпеки країни. І наводить приклади. За його словами, у Німеччині й Канаді експортно-кредитні агентства забезпечують понад 17—18% додаткового експорту. Зокрема, в Канаді завдяки агентству 2013 року отримано плюс $62 мільярди.
Галасюк розповідає про роботу, яку, відповідно до законопроекту, належить проводити агентству. Воно страхуватиме експортні операції й частково компенсуватиме процентні кредити за ними, а також гарантуватиме інвестиції. Але працювати воно буде винятково на галузі, що експортують товари й послуги з великою доданою вартістю, й не підтримуватиме сировинний експорт, запевняє один з авторів законопроекту.
Віктор Галасюк: Питання створення експортно-кредитного агентства сьогодні навіть актуальніше, ніж зміна чиновників в українському уряді. Сьогоднішня ситуація у зовнішній торгівлі є загрозою не лише для української промисловості та економіки, а й для всього українського суспільства і національної безпеки країни. Створення агентства дозволить змінити цю ганебну картину, яка, по суті, означає деіндустріалізацію й ослаблення національної економіки
Його повністю підтримує глава парламентського комітету з фінансів і банківської діяльності Сергій Рибалка. Він зазначає, що при створенні кредитово-експортного агентства Україні необхідно рухатися якнайшвидше, інакше сповзання країни в бідність триватиме. «Україна не має права втрачати час», — наполягає парламентарій. За його словами, кошти для створення та діяльності агентства в країні є.
Народний депутат Олег Крішин звертає увагу на те, що сьогодні така конкурентна перевага, як ціна експортних товарів, працює далеко не завжди. Європейський, як і будь-який інший покупець вимагає ще й державних гарантій для експортних операцій, постачання всього устаткування під ключ, а також наявність системи гарантійного обслуговування у своїй країні.
«Євросоюз підписав з Іраном експортні контракти на 40 мільярдів євро, — говорить народний депутат Леонід Козаченко, — Україна цілком могла б мати контракти з цією країною на 20 мільярдів доларів». Він зазначає, що умов для цього сьогодні, на жаль, немає, а є багато перешкод. Козаченко пропонує, щоб одночасно з ухваленням законопроекту про агентство були продумані й вжиті заходи, що поліпшують роботу банківського сектора, спрямовану на підтримку українського експорту.
Згадуючи історію спроб створення кредитово-експортного агентства в Україні, екс-заступник глави Мінекономрозвитку й торгівлі Анатолій Максюта зазначив, що цьому завжди заважали дві проблеми: де узяти гроші і як уникнути корупції. Тепер питання корупції практично вирішене, говорить він. Залишилося знайти гроші.
Максюту доповнює директор Інституту Олександра Поля Володимир Панченко. На його думку, джерелом фінансування експорту України міг би стати прибуток Нацбанку, який зазвичай йде у розпорядження уряду. 2014 року це були 4 мільярди гривень, 2015-го — 60 мільярдів. Панченко побоюється, що інші якісь ресурси навіть 2017 року для фінансування кредитно-експортного агентства знайти буде складно. Він звертає увагу на те, що в дискусії щодо агентства не беруть участі представники Мінекономрозвитку, й припускає, що влада знову може вигадати якісь «відмазки», щоб не фінансувати агентство.
Старший радник глави «Укрексімбанку» Борис Соболєв розповідає, що з 1 серпня 2017 року, всі посткомуністичні форми підтримки бізнесу, гроші від яких найчастіше розкрадаються, будуть заборонені. Експортерам доведеться розраховувати лише на кредити. При цьому, нагадує Соболєв, ніхто не скасовує застав, що мають бути першокласними. І в цьому випадку банки знайдуть кошти для надання кредитів.
Слово отримали й потенційні експортери. «Агентство дасть країні перші реальні результати лише після того, як будуть зняті інші чинники, що обмежують експорт, — говорить голова наглядової ради компанії «Гідросила Груп» Павло Штутман. — Перший з них — невідшкодування ПДВ. Більшого кошмару для бізнесу сьогодні немає». За порушення відповідного порядку Штутман пропонує запровадити кримінальну відповідальність.
Ще один такий чинник — ліцензування інвестицій. Для експорту до Європи, роз’яснює бізнесмен, там потрібно створити своє представництво, а потім і підприємство зі складом. «Але отримати ліцензію Нацбанку на створення представництва й підприємства за кордоном практично неможливо, — говорить Штутман, — а як без цього експортувати? Можна використовувати обхідні шляхи й сумнозвісні офшорні схеми, але як у цьому випадку нашим працівникам отримати довгострокову візу?»
Директор з фінансів і економіки держпідприємства «Антонов» Віктор Онопрієнко зазначає, що підтримка експорту має передбачати кошти не лише на виготовлення якихось товарів, а й на переозброєння виробництва. Він розповідає про суми, які вкладали 2012 року різні держави на підтримку експортерів. Китай — $45 мільярдів, США — понад $30 мільярдів, Німеччина — $13 мільярдів.
За його словами, експорт неможливий і без страхового покриття. США виділяли на це $73,5 мільйона, Німеччина — $66 мільйонів, Велика Британія — $50 мільйонів на рік. У результаті в цих країнах зростання експорту, за даними Світового банку, перевищує вкладення в 2,3 разу, а з урахуванням мультиплікаційного ефекту — в 6,3 разу, інформує авіабудівник і додає, що Росія на 2016 рік заклала на підтримку експорту мільярд доларів, і всі її літаки — конкуренти українських АНів продавалися завдяки їй.
