Україна за рік опустилася на 11 позицій в Індексі глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI), оприлюдненому вчора Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ), посівши 84-е місце з 148 країн.
Автори рейтингу зазначають, що виведення економічного зростання країни на більш стабільну основу в майбутньому потребує від України розв’язання серйозних проблем, з яких найбільш важливою є перебудова її інституційної структури (137-е місце, рік тому — 132-е), яка страждає від бюрократизму, відсутності прозорості і фаворитизму.
Україна може підвищити свою ефективність за рахунок розвитку конкуренції на своїх ринках товарів і послуг і продовження реформи фінансово-банківського сектора, оскільки за цими параметрами вона посіла відповідно 124-е і 117-е місця, тоді як рік тому — 117-е і 114-е.
Як повідомлялося, роком раніше країна піднялася в Індексі глобальної конкурентоспроможності на 9 позицій. Цього року вона фактично повернулася на свої позиції 2011 року, оскільки до рейтингу було залучено чотири нові країни, дві з яких — Лаос і Туніс — обійшли Україну, посівши відповідно 81-е і 83-є місця.
Кажучи про Україну, укладачі рейтингу зазначають, що вона як і раніше посідає високі місця за показниками розміру ринку (38-е) і системи освіти (43-є у вищій і 57-е — у початковій освіті).
Сильно погіршилась позиція країни за критеріями макроекономічного середовища — з 90-го на 107-е місце, з ефективності ринку праці — з 62-го на 84-е, за технологічною готовністю — з 81-го на 94-е, інновацій — з 71-го на 93-е місце.
Під час дослідження респондентам пропонувалося вибрати із списку п’ять найбільш проблемних чинників для ведення бізнесу в країні і розташувати їх за зниженням.
Так, найбільш негативним чинником для ведення господарської діяльності в Україні респонденти назвали доступ до фінансування — 16,7% (рік тому — 15,3%). На другому місці корупція — 15,5% (14%), неефективний урядовий апарат — 13,4% (7,9%), податкове адміністрування — 11% (13,6%), політична нестабільність — 10,1% (7,9%), розміри податків — 8,4% (10,5%).
З найближчих сусідів Польща — 42-е місце (мінус 1 позиція), Угорщина — 63-е (-3), Росія — 64-е місце (+3), Румунія — 76-е (+2), Словаччина — 78-е (-7), Молдова — 89-е (-2) (Білорусія відсутня в рейтингу).
П’ятий рік поспіль рейтинг очолює Швейцарія. Сінгапур залишається на другій позиції, а Фінляндія — на третій. Німеччина і США за рік додали по дві позиції, увійшовши до п’ятірки. У результаті Швеція опустилася з 4-го на 6-е місце, а Голландія — з 5-го на 8-е, пропустивши вперед ще й Гонконг. Замикають десятку найбільш конкурентоспроможних економік на думку ВЕФ Японія і Велика Британія.
Усього в рейтингу вказано 148 країн. Визначаючи конкурентоспроможність як набір інституцій, політичних заходів і чинників, що визначають рівень продуктивності країни, ВЕФ розраховує рейтинг на основі комбінації загальнодоступних і власних спеціалізованих даних за 12 вимірами — складових частин конкурентоспроможності, які спільно є всеосяжною оцінкою конкурентоспроможності економіки.
КОМЕНТАР
Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації:
— По-перше, ми маємо розуміти, що працюємо в площині, яка постійно змінюється. Навіть якщо б в Україні відбувались якісь позитивні зміни — це не означає, що світ стоїть на місці. Інші країни теж переживають про те, яким чином розвиватися, стати краще, думають як поліпшити регуляторне поле, залучити до себе інвесторів, капітал тощо.
По-друге, власне бізнес-настрій в нашій державі на сьогоднішній момент поки не є позитивним. І це підтверджує динаміка нашого Індексу інвестиційної привабливості. Ми це вже спостерігаємо кілька кварталів поспіль. Настрої інвесторів — поки трохи вище за двійку з п’яти можливих пунктів. Жодного разу вони не перевищили навіть трійку, що є серединним показником за п’ятибальною шкалою нашого індексу. А це означає, що бізнес поки дає зрозуміти, що не сприймає ці «позитивні речі», про наявність яких, наприклад, говорили представники влади.
Змінити настрій можна. Треба щоб бізнес відчув поліпшення в боротьбі з корупцією, а це означає, що інвестор має побачити менше проявів корупційних схем в нашому середовищі; щоб підприємець бачив рівні умови ведення бізнесу для всіх, без переваг певним суб’єктам; щоб бізнес побачив поліпшення в судовій сфері, а не навпаки — погіршення, коли неможливо, за великим рахунком, захистити свої інтереси, і немає можливості відстояти букву закону.
Ну, і зовнішня ситуація не дуже сприятлива. Немає можливості говорити про те, що за рахунок зовнішніх чинників Україна може мати можливість серйозно розвиватися.
Такі чинники дозволяють й іншим міжнародним інституціям як ось Всесвітньому економічному форуму робити неприємні для нас висновки. От Україна і «падає» в рейтингах.
Не можу підтвердити, що ми цілком згодні з 11-пунктним падінням, тому що не маю такої статистики, яка б дозволила оцінити наскільки це реально і коректно підраховано. Але, на мою думку, владі варто сприймати ці рейтинги і звіти як індикатор до дії, а не як великий програш або трагедію, як реальну інформацію, з якою треба працювати. Отакий барометр, стрілка якого сигналізує, що треба рухатися дещо іншим шляхом. Таким — щоб люди, які працюють і живуть тут сьогодні, вже відчували поліпшення від тих речей, які робить уряд.
До речі, угода з Європейським Союзом у європейській бізнес-асоціації розглядається як дуже позитивна новина. Тому що європейські цінності — це певні зрозумілі правила гри, які Україна приймає. Навіть якщо спочатку цю угоду не буде імплементовано, а лише підписано, наприклад, то для нашого бізнесу все одно відкривається перспектива: зробити регуляторне поле і умови для існування в нашій державі більш чистими і прозорими. Тому, безумовно, Вільнюський саміт — це такий серйозний позитивний сплеск.
Але треба зрозуміти, що для певних осіб в нашій державі, для певних підприємств, які поділяють європейські цінності і правила ведення бізнесу, ця угода може стати шоком. Адже вона може спровокувати зворотні рухи або дії з боку східних торговельних партнерів. Для такого кроку, як підписання угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною, який буде з великим ентузіазмом сприйнятий міжнародними партнерами України, треба продумати методи захисту від шокової атаки.
